Рішення № 31569649, 28.05.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2013 Справа № 905/2456/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"до Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька" простягнення

за участю представників:

від позивача Цацуліна Т.О. - представник за довіреністю від відповідача Пропастін В.М. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 28.05.2013, оскільки 23.04.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька" боргу за активну електроенергію, спожиту у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року в розмірі 12 934 821,40 грн.; заборгованості за реактивну електроенергію, спожиту у серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року в розмірі 315 416,17 грн.; 3 % річних за період 10.07.12 по 15.03.13 у розмірі 122 731,97 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії, спожитої у червні, липні, серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у червні-грудні 2012 року, лютому 2013 року; пені за період з 10.07.12 по 15.03.13 у розмірі 552 973,05 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії, спожитої у червні, липні, серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у червні-грудні 2012 року, лютому 2013 року; інфляційних втрат у розмірі 38 509,81 грн., нарахованих з 01.12.2012 по 31.01.2013 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії, спожитої у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у червні-серпні 2012 року, жовтні-грудні 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 56/28 від 23.01.2003 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії спожитої у червні, липні, серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у червні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, а також нараховані на неї пеню та 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

23.01.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник електричної енергії), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Орендним підприємством "Шахта ім. О.Ф. Засядька", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Шахта імені О.Ф. Засядька" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 56/28 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.5 Договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу. Згідно з п. 2.2.2 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію".

Розрахунковий період встановлено споживачу з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п. 1 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до п. 2 Додатку № 5 до Договору споживач 1 числа кожного місяця самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (Додаток № 5.1 до Договору "Звіт про покази розрахункових приладів обліку за розрахунковий період"). Якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції або ТП постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника; ці показання фіксуються в додатку № 5.2 "Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ "Донецькобленерго" до Договору про постачання електричної енергії. У разі відсутності споживача при проведенні зняття показань приладів обліку "Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ "Донецькобленерго" вважається дійсним за наявністю підписів представників РЕМ та/або ЕМ скріпленими відповідними печатками.

Згідно з абз. 2 п. 7 додатку № 5 до Договору за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 7 "Акт прийняття-передавання товарної продукції".

Нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються у окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п. 7 цього порядку. Також у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць та акт прийняття-передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів.

У разі неповернення акту прийняття-передавання товарної продукції і акту звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими споживачем (п. 9 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 1 926 441 кВт/год, реактивна електрична енергія - 1 896 447 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 9 207 кВАр/год.;

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 2 510 640 кВт/год, реактивна електрична енергія - 2 273 205 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 5 445 кВАр/год.;

- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 2 599 707 кВт/год, реактивна електрична енергія - 2 017 917 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 3 597 кВАр/год.;

- у вересні 2012 року: активна електрична енергія - 2 782 263 кВт/год, реактивна електрична енергія - 1 939 344 кВАр/год, генерація реактивної електроенергії - 231 кВАр/год.;

- у жовтні 2012 року: активна електрична енергія - 3 484 272 кВт/год, реактивна електрична енергія - 2 263 998 кВАр/год, генерація реактивної електроенергії - 1 287 кВАр/год.;

- у листопаді 2012 року: активна електрична енергія - 4 343 196 кВт/год, реактивна електрична енергія - 2 164 173 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 990 кВАр/год.;

- у грудні 2012 року: активна електрична енергія - 4 924 689 кВт/год, реактивна електрична енергія - 2 408 076 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 1 089 кВАр/год.;

- у лютому 2013 року: активна електрична енергія - 2 581 359 кВт/год, реактивна електрична енергія - 1 706 958 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 594 кВАр/год.

Вказані акти підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками сторін без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної та реактивної електричної енергії у червні-грудні 2012 року, лютому 2013 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7 Додатку № 5 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальних направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (абз. 3 п. 7 Додатку № 5 до Договору).

Як підтверджується сторонами, оплата за послуги з енергопостачання за Договором здійснювалась споживачем самостійно.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 70/56 від 02.07.2012 за активну електроенергію на суму 1 328 929,19 грн. та рахунок № 70/56 від 02.07.2012 за реактивну електроенергію на суму 86 960,69 грн. отримано відповідачем 02.07.2012, строк оплати - до 09.07.2012;

- рахунок № 70/56 від 01.08.2012 за активну електроенергію на суму 1 869 364,79 грн. та рахунок № 70/56 від 01.08.2012 за реактивну електроенергію на суму 96 163,92 грн. отримано відповідачем 01.08.2012, строк оплати - до 08.08.2012;

- рахунок № 70/56 від 01.09.2012 за активну електроенергію на суму 1 458 293,15 грн. та рахунок № 70/56 від 01.09.2012 за реактивну електроенергію на суму 75 534,37 грн. отримано відповідачем 03.09.2012, строк оплати - до 10.09.2012;

- рахунок № 70/56 від 01.10.2012 за активну електроенергію на суму 1 711 476,90 грн. та рахунок № 70/56 від 01.10.2012 за реактивну електроенергію на суму 69 474,00 грн. отримано відповідачем 02.10.2012, строк оплати - до 09.10.2012;

- рахунок № 70/56 від 01.11.2012 за активну електроенергію на суму 2 610 039,48 грн. та рахунок № 70/56 від 01.11.2012 за реактивну електроенергію на суму 75 685,70 грн. отримано відповідачем 02.11.2012, строк оплати - до 09.11.2012;

- рахунок № 70/56 від 01.12.2012 за активну електроенергію на суму 3 524 679,53 грн. та рахунок № 70/56 від 01.12.2012 за реактивну електроенергію на суму 66 121,12 грн. отримано відповідачем 02.12.2012, строк оплати - до 07.12.2012;

- рахунок № 70/56 від 02.01.2013 за активну електроенергію на суму 3 402 626,01 грн. та рахунок № 70/56 від 02.01.2013 за реактивну електроенергію на суму 72 179,44 грн. отримано відповідачем 02.01.2013, строк оплати - до 10.01.2013;

- рахунок № 70/56 від 01.03.2013 за активну електроенергію на суму 1 949 182,40 грн. та рахунок № 70/56 від 01.03.2013 за реактивну електроенергію на суму 45 231,62 грн. отримано відповідачем 01.03.2013, строк оплати - до 11.03.2012;

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, поставив відповідачу активну електроенергію у червні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, та реактивну електричну енергію у червні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які отримані відповідачем.

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за поставлену активну та реактивну електричну енергію не у повному обсязі.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у розмірі 12 934 821,40 грн. та за поставлену реактивну електричну енергію у розмірі 315 416,17 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої активної та реактивної електроенергії в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані.

Факт прострочення оплати вартості спожитої у вищезазначені періоди електроенергії відповідачем не заперечується.

Заборгованість відповідача за активну електроенергію, спожиту у червні, липні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року, лютому 2013 року становить 12 934 821,40 грн.; за реактивну електроенергію, спожиту у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року, лютому 2013 року становить 315 416,17 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Наведений позивачем розрахунок відповідач не спростував.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

У поданому 19.04.2013 відзиві заборгованість за спожиту електричну енергію визнана відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 12 934 821,40 грн. та за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 315 416,17 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 552 973,05 грн., 3% річних у розмірі 122 731,97 грн., інфляційні втрати у розмірі 38 509,81 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2-2.2.3 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до Договору "Порядок розрахунків за електроенергію", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 8 Додатку №5 до Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Оскільки визначений сторонами у договорі розмір пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розрахунок пені проводиться відповідно до вимог вищезазначеної норми.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії не виконав, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд визнає його частково невірним, оскільки позивачем було невірно вирахувано кількість днів прострочення виконання зобов'язання по оплаті активної електроенергії, спожитої у червні 2012 року.

За здійсненим судом перерахунком пені та 3% річних з урахуванням платежів, що надійшли від відповідача в якості оплати за спожиту у червні 2012 року активну електроенергію, сума пені становить 552 768,13 грн., а сума 3% річних складає 122 690,99 грн.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 38 509,81 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (83054, м. Донецьк, проспект Засядька, ідентифікаційний код 00174846, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 12 934 821 (дванадцять мільйонів дев'ятсот тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 40 коп., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 315 416 (триста п'ятнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 17 коп., пеню у розмірі 552 768 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 122 690 (сто двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто) грн. 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 509 (тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 81 коп. та 68 818 (шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 62 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 03.06.2013.

Суддя М.В. Сажнева