Рішення № 31569629, 28.05.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2013 Справа № 905/2458/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"до Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька" простягнення

за участю представників:

від позивача Снігаренко Н.Ю. - представник за довіреністю від відповідача Пропастін В.М. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 28.05.2013, оскільки 23.04.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Шахта імені О.Ф. Засядька" боргу за активну електроенергію, спожиту у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року в розмірі 18 537 077,79 грн.; заборгованості за реактивну електроенергію, спожиту у серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 в розмірі 1 292 153,44 грн.; 3 % річних за період 01.11.12 по 15.03.13 у розмірі 154 951,53 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії, спожитої у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у липні, серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року; пені за період з 01.11.12 по 15.03.13 у розмірі 607 483,95 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії спожиту у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у липні, серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року; інфляційних втрат в розмірі 63 685,36 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії, спожитої у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у липні, серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 49/470 від 27.10.2004 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії спожитої у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, реактивної електроенергії, спожитої у серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, а також нараховані на неї пеню та 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, а саме визнав наявність заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 18 537 077,79 грн., за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 1 292 153,44 грн., 3% річних у розмірі 154 951,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 63 685,36 грн. Відповідач вважає, що позивач з вимогами про стягнення пені звернувся з пропуском строку позовної давності. Також відповідач зазначає, що спір про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих з 10.02.2012 по 31.10.2012 за прострочення оплати електроенергії, спожитої за період січень, червень, липень, серпень 2012 року вже врегульовано рішенням господарського суду Донецької області у справі №5006/24/160/2012.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

27.10.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник електричної енергії), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Орендним підприємством "Шахта ім. О.Ф. Засядька", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Шахта імені О.Ф. Засядька" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 49/470 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.4 Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

З пояснень представників позивача та відповідача, а також з матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заборгованості сторони перебували у договірних відносинах на умовах вищевказаного Договору. Це підтверджується, зокрема, підписанням сторонами 03.04.2007 Додаткової угоди до Договору, Додатку № 5 до Договору "Порядок розрахунків", а також укладанням додаткової угоди від 05.12.2011 про продовження терміну дії договору до 31.12.2012, додаткової угоди від 30.12.2012 про продовження терміну дії договору до 31.12.2013. Тому суд приходить до висновку, що у заявлений до стягнення період відносини щодо постачання електричної енергії склалися між сторонами на підставі та умовах Договору № 49/470 від 27.10.2004.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" та № 6 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Розрахунковий період встановлено споживачу з 00 годин першого числа місяця до 00 годин першого числа наступного місяця (п. 1 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до п. 2 Додатку № 5 до Договору якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції або ТП постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника 01 числа місяця на 00 годин; ці показання фіксуються в додатку № 5.2 "Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ "Донецькобленерго" до Договору про постачання електричної енергії. У разі відсутності споживача при проведенні зняття показань приладів обліку "Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ "Донецькобленерго" вважається дійсним за наявністю підписів представників РЕМ та/або ЕМ скріпленими відповідними печатками.

Порядок визначення обсягів та розрахунків за перетікання реактивної електроенергії визначено сторонами у Додатку № 10 до Договору.

Згідно з абз. 2 п. 7 Додатку № 5 до Договору за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 7 "Акт прийняття-передавання товарної продукції".

Нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються у окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього порядку. Також у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць та акт прийняття-передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів.

У разі неповернення акту прийняття-передавання товарної продукції і акту звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими споживачем (п. 9 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у червні 2012 року: активна електрична енергія - 5 517 722 кВт/год, реактивна електрична енергія - 1 746 545 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 319 734 кВАр/год.;

- у липні 2012 року: активна електрична енергія - 5 786 394 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3 169 122 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 110 511 кВАр/год.;

- у серпні 2012 року: активна електрична енергія - 5 931 257 кВт/год, реактивна електрична енергія - 4 337 507 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 8 558 кВАр/год.;

- у жовтні 2012 року: активна електрична енергія - 5 690 845 кВт/год, реактивна електрична енергія - 4 843 481 кВАр/год, генерація реактивної електроенергії - 13 609 кВАр/год.;

- у листопаді 2012 року: активна електрична енергія - 4 297 009 кВт/год, реактивна електрична енергія - 5 220 727 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 12 899 кВАр/год.;

- у грудні 2012 року: активна електрична енергія - 3 073 886 кВт/год, реактивна електрична енергія - 5 310 141 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 18 667 кВАр/год.;

- у лютому 2013 року: активна електрична енергія - 5 730 065 кВт/год, реактивна електрична енергія - 2 922 373 кВАр/год., генерація реактивної електроенергії - 79 749 кВАр/год.

Вказані акти підписано представниками позивача та відповідача і скріплено печатками сторін без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної та реактивної електричної енергії у червні-серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7 Додатку № 5 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ або ЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальних направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (абз. 3 п. 7 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до абз. 2 п. 17 Додатку № 10 до Договору кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок ЕО протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.

Як підтверджується сторонами, оплата за послуги з енергопостачання за Договором здійснювалась споживачем самостійно.

Судом встановлено, що:

- рахунок № 11/49 від 02.07.2012 за активну електроенергію на суму 4 144 320,12 грн. та за реактивну електроенергію на суму 93 986,29 грн. отримано відповідачем 02.07.2012, строк оплати - до 09.07.2012;

- рахунок № 11/49 від 01.08.2012 за активну електроенергію на суму 4 802 669,21 грн. та за реактивну електроенергію на суму 123 995,23 грн. отримано відповідачем 02.08.2012, строк оплати - до 09.08.2012;

- рахунок № 11/49 від 01.09.2012 за активну електроенергію на суму 5 263 161,42 грн. та за реактивну електроенергію на суму 172 271,70 грн. отримано відповідачем 03.09.2012, строк оплати - до 10.09.2012;

- рахунок № 11/49 від 01.11.2012 за активну електроенергію на суму 5 014 596,38 грн. та за реактивну електроенергію на суму 213 118,88 грн. отримано відповідачем 02.11.2012, строк оплати - до 09.11.2012;

- рахунок № 11/49 від 01.12.2012 за активну електроенергію на суму 3 808 782,67 грн. та за реактивну електроенергію на суму 333 439,20 грн. отримано відповідачем 03.12.2012, строк оплати - до 10.12.2012;

- рахунок № 11/49 від 02.01.2013 за активну електроенергію на суму 2 780 696,66 грн. та за реактивну електроенергію на суму 593 745,01 грн. отримано відповідачем 03.01.2013, строк оплати - до 11.01.2013;

- рахунок № 11/49 від 01.03.2013 за активну електроенергію на суму 4 111 013,88 грн. та за реактивну електроенергію на суму 79 578,65 грн. отримано відповідачем 04.03.2013, строк оплати - до 12.03.2012;

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, поставив відповідачу активну електроенергію у червні-серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року, та реактивну електричну енергію у липні, серпні, жовтні-грудні 2012, лютому 2013, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які отримані відповідачем.

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за поставлену активну та реактивну електричну енергію не у повному обсязі.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у розмірі 18 537 077,79 грн. та за поставлену реактивну електричну енергію у розмірі 1 292 153,44 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої активної та реактивної електроенергії в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані. Заборгованість відповідача за активну електроенергію, спожиту у червні, липні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року, лютому 2013 року становить 18 537 077,79 грн.; за реактивну електроенергію, спожиту у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року, лютому 2013 року становить 1 292 153,44 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Наведений позивачем розрахунок відповідач не спростував.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

У поданому 19.04.2013 відзиві заборгованість за спожиту активну та реактивну електричну енергію визнана відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 18 537 077,79 грн. та за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 1 292 153,44 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 607 483,95 грн., 3% річних у розмірі 154 951,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 63 685,36 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до Договору "Порядок розрахунків за електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Крім того, пунктом 8 Додатку № 5 до Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Посилання відповідача на те, що спір про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих з 10.02.2012 по 31.10.2012 за прострочення оплати електроенергії, спожитої за період січень, червень, липень, серпень 2012 року вже врегульовано рішенням господарського суду Донецької області у справі № 5006/24/160/2012 суд відхиляє з огляду на наступне.

В межах даної справи позивачем заявлено вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих починаючи з 01.11.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії спожитої у червні, липні 2012 року та реактивної електроенергії, спожитої у липні, серпні 2012 року, в той час як предметом розгляду у справі № 5006/24/160/2012 було стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за період з 10.02.2012 по 31.10.2012 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електричної енергії спожитої у січні 2012 року та активної і реактивної електричної енергії спожитої у червні, липні, серпні 2012 року.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом не приймається посилання відповідача на пропуск строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, оскільки звернувшись з даним позовом до суду 05.04.2013, позивач не пропустив строк позовної давності для звернення з вимогами про стягнення пені за період з 01.11.2012 по 15.03.2013, нарахованої на заборгованість по сплаті за активну електричну енергію спожиту у червні, липні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року і реактивну електроенергію, спожиту у липні, серпні, жовтні-грудні 2012 року, лютому 2013 року.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасної сплати спожитої електроенергії виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" (83054, м. Донецьк, проспект Засядька, ідентифікаційний код 00174846, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 18 537 077 (вісімнадцять мільйонів п'ятсот тридцять сім тисяч сімдесят сім) грн. 79 коп., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 1 292 153 (один мільйон двісті дев'яносто дві тисячі сто п'ятдесят три) грн. 44 коп., пеню у розмірі 607 483 (шістсот сім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 154 951 (сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 63 685 (шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 36 коп. та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 03.06.2013.

Суддя М.В. Сажнева