Вирок № 31568614, 22.04.2013, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/564/13-к

Провадження у справі № 1-кп/135/35/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2013 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Волошиної Т.В.,

при секретарі Драло О.О.,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Джулая В.Г., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Свердликове Новоархангельського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

21.11.2011 року Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

05.03.2013 року, близько 16 години, в м. Ладижин Вінницької області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно надав приміщення спальної кімнати свого будинку АДРЕСА_1 для незаконного вживання наркотичних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу.

8 квітня 2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Ладижина Вінницької області Джулай В.Г., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12013010070000102 та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 317 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: позбавлення волі на строк три роки, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком один рік і шість місяців. На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України даний вирок та вирок Ладижинського міського суду від 21.11.2011 року виконувати самостійно. Також отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури м. Ладижина Вінницької області Джулаєм В.Г. та обвинуваченим ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1, 05.03.2013 року, близько 16 години, в м. Ладижин Вінницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно надав приміщення спальної кімнати свого будинку АДРЕСА_1 для незаконного вживання наркотичних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 317 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 08 квітня 2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Ладижина Вінницької області Джулаєм Володимиром Григоровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 08 квітня 2013 року покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком один рік і шість місяців.

На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України даний вирок та вирок Ладижинського міського суду від 21.11.2011 року виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (р/р 35227002000019, код ЕДРПОУ 24525055, МФО 802015, ЗКПО 24525055, банк ГУ ДКУ у Вінницькій області) на відшкодування судових втрат за проведення судово-хімічної експертизи 244 грн. 72 коп.

Речові докази: пристрій, що складається з двох поліетиленових пляшок коричневого кольору, на одній з яких містяться нашарування наркотичного засобу - екстракт канабісу, загальною масою 0,0135 гр., у перерахунку на суху речовину, що зберігається в камері схову речових доказів Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляції через Ладижинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: