Постанова № 31567926, 28.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа№ 910/2293/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: Савчук П.К. - представник за дов. №37 від 03.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»

на рішення господарського суду м. Києва

від 12.03.2013р. (дата підписання - 18.03.2013р.)

у справі №910/2293/13 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 319 729,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» про стягнення заборгованості за поставлені нафтопродукти у розмірі 319 729,95 грн., з яких: 300 000,00 грн. основного боргу, а також 12 966,88 грн. пені, 4 231,45 грн. штрафу та 2 531,62 грн. 3% річних, нарахованих за період 03.11.2012р. по 18.01.2013р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами Генеральним договором поставки нафтопродуктів №79 від 18.09.2012р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого йому позивачем товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №910/2293/13.

Відповідач письмового відзиву на позову заяву господарському суду не направив.

11.03.2013р. ТОВ «Золотий екватор» звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог, в якому просило стягнути із ТОВ «Лотуре-Агро» 15 192,88 грн. пені, 5 662,45 грн. штрафу та 2 966,22 грн. 3% річних, нарахованих за період прострочення оплати переданого відповідачу у власність товару - з 03.11.2012р. по 07.02.2013р.

Клопотання позивача мотивоване добровільним погашенням відповідачем основного боргу у розмірі 300 000,00 грн.

Разом з тим, як вбачається із поданого позивачем клопотання, ТОВ «Золотий екватор» збільшило період нарахування пені, штрафу та 3% річних до 07.02.2013р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.03.2013р. (суддя - Паламар П.І.) провадження у справі №910/2293/13 в частині вимог про стягнення із відповідача 250 000,00 грн. основного боргу припинено, позов в іншій частині вимог задоволено частково, визначено до стягнення із ТОВ «Лотуре-агро» на користь ТОВ «Золотий екватор» 2 966,22 грн. 3% річних з простроченої суми, 15 192,88 грн. пені, 5 662,45 грн. штрафу та 5 476,44 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині вимог у задоволенні позову відмовлено.

Припиняючи провадження у справі в частині вимог про стягнення із відповідача 250 000,00 грн. основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій частині вимог існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, адже сплата 250 000,00 грн. основного боргу була здійснена 07.02.2013р., тобто після звернення ТОВ «Золотий екватор» з даним позовом до суду та порушення провадження у справі.

У задоволенні вимог про стягнення основного боргу у розмірі 50 000,00 грн. господарський суд відмовив на тій підставі, що спір у цій частині був відсутній і до порушення провадження у справі, адже сплата 50 000,00 грн. здійснена 24.01.2013р.

Вимоги ТОВ «Золотий екватор» про стягнення із ТОВ «Лотуре-агро» 2 966,22 грн. 3% річних, 15 192,88 грн. пені та 5 662,45 грн. штрафу за прострочення виконання останнім грошового зобов'язання суд першої інстанції визнав обгрунтованими та задовольнив у заявленому до стягнення розмірі.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати прийняте судом першої інстанції рішення від 12.03.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на невірне застосування господарським судом норм матеріального права в частині одночасного стягнення із ТОВ «Лотуре-агро» пені та штрафу за прострочення оплати поставлених позивачем нафтопродуктів. За оцінкою скаржника, в силу ст.549 ЦК України, пеня і штраф відносяться до одного виду цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне стягнення і пені, і штрафу свідчить про те, що відповідач, всупереч приписів ст.61 Конституції України, був двічі притягнений до відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції без належної перевірки правильності та обгрунтованості виконаного позивачем розрахунку пені та 3% річних неправомірно задовольнив позов у цій частині вимог у заявленому до стягнення розмірі.

Водночас, ТОВ «Лотуре-агро» просило поновити пропущений із поважних причин строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. №910/2293/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Лотуре-агро» відновлено пропущений із поважних причин строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд справи призначено на 28.05.2013р.

Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням №0411608861173 про вручення ТОВ «Лотуре-агро» копії ухвали апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення судового засідання на 28.05.2013р. Відповідач про причини неявки свого представника суду не повідомив.

З огляду на належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, судова колегія вирішила, що неявка його представника у дане судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 18.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-агро» (далі - покупець, відповідач) був укладений Генеральний договір поставки нафтопродуктів №79 (далі - Договір поставки), за умовами якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупцю нафтопродукти у кількості та в асортименті, що передбачені в додатках до даного Договору, а покупець зобов'язувався прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору.

На виконання укладеного Договору позивач в період з вересня по жовтень 2012р. поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 1 784 469,20 грн., що підтверджується наявними у справі двосторонньо підписаними видатковими накладними (а.с.8-29) та довіреностями, виданими ТОВ «Лотуре-агро» на ім'я свого комерційного директора Бабіч О.М. на отримання товару від позивача (а.с.30-34).

Згідно п.4.2 Договору поставки розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у Додатках, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, ТОВ «Золотий екватор» вказувало на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати переданих йому у власність нафтопродуктів, у зв'язку з чим станом на 12.12.2012р. ТОВ «Лотуре-агро» заборгувало ТОВ «Золотий екватор» 300 000,00 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідач погасив суму основного боргу перед позивачем у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою від 12.03.2013р. №15-0/04-304 про надходження платежів на поточний рахунок ТОВ «Золотий екватор» за договором №79 від 18.09.2012р. (а.с.54).

Так, згідно вказаної довідки, відповідач 24.01.2013р. сплатив на користь позивача 50 000,00 грн. за дизпаливо, а 07.02.2013р. іншу частину боргу - 250 000,00 грн.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у постанові Пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відтак, враховуючи, що провадження у даній справі порушено згідно ухвали господарського суду м. Києва від 07.02.2013р., місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі №910/2293/13 в частині вимог про стягнення із відповідача 250 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір між сторонами у цій частині існував на момент порушення провадження і припинив існування під час розгляду справи. Натомість, спір про стягнення із ТОВ «Лотуре-агро» 50 000,00 грн. був відсутній на момент порушення провадження у справі, тому висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову у цій частині вимог є вірним.

Разом з тим, несвоєчасна оплата переданих позивачем у власність ТОВ «Лотуре-агро» нафтопродуктів свідчить про прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 11.03.2013р. (а.с.51-52) позивач нарахував та просив стягнути із відповідача 2 966,22 грн. 3% річних, нарахованих за весь період прострочення - з 03.11.2012р. по 07.02.2013р.

Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення 3 % річних, судова колегія визнала його арифметично вірним та обгрунтованим, у зв'язку з чим погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову у цій частині вимог.

В силу п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.6.2.1 Договору поставки за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов цього Договору покупець сплачує продавцю у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Крім того, відповідно до п.6.2.2 Договору, у випадку, якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми заборгованості протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги продавця.

У грудні 2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості, у т.ч. штрафу у розмірі 2 449,45 грн., однак ТОВ «Лотуре-агро» вимоги позивача не виконало.

Згідно уточнених позовних вимог ТОВ «Золотий екватор» просило стягнути із відповідача 15 192,88 грн. пені та 5 662,45 грн. штрафу, нарахованих за період з 03.11.2012р. по 07.02.2013р.

У доводах апеляційного оскарження ТОВ «Лотуре-агро» вказувало на неправомірність одночасного стягнення із нього пені та штрафу, оскільки вважало, що пеня та штраф відносяться до одного виду юридичної відповідальності і одночасне їх стягнення із винної сторони суперечить ст.61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Утім, судова колегія не може погодитися із такими доводами скаржника і вважає, що вони підлягають відхиленню з огляду на таке.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.07.2012р. №01-06/908/2012 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 N 06/5026/1052/2011).

Разом з тим, перевіривши правильність та обгрунтованість виконаного позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум пені у розмірі 15 192,88 грн. та штрафу у розмірі 5 662,45 грн., з яким погодився суд першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про зміну прийнятого місцевим господарським судом рішення про задоволення позову у цій частині вимог.

Так, перевіривши арифметичну правильність розрахунку пені у розмірі 15 192,88 грн., судова колегія вирішила, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, адже згідно виконаного судом апеляційної інстанції перерахунку пені, до стягнення із відповідача підлягає пеня у розмірі 14 831,18 грн.

Переглядаючи справу у повному обсязі, судовою колегіє встановлено, що позивачем був невірно застосований порядок нарахування штрафу, передбаченого пунктом 6.2.2 Договору.

Як вбачається із наданих господарському суду розрахунків штрафу (а.с.7,53) позивач нараховував штраф у розмірі 10% від простроченої суми за кожен день прострочення, тобто у порядку, передбаченому для нарахування пені.

В той же час, частиною другою ст.549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на положення вказаної правової норми та змісту пункту 6.2.2 укладеного між сторонами Договору, до стягнення із відповідача підлягає штраф у розмірі 3 000,00 грн., що становить 10% від заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу.

Відтак, приймаючи рішення у даній справі, господарський суд належним чином не перевірив обгрунтованість заявлених до стягнення сум пені та штрафу, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні в частині розмірів стягнутих із відповідача пені та штрафу.

Водночас, з огляду на встановлені обставини, судова колегія вважає за необхідне здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Аналогічним чином, у відповідності до ст.49 ГПК України здійснюється розподіл судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-агро» на рішення господарського суду м. Києва від 12.03.2013р. у справі №910/2293/13 задовольнити частково.

2. Змінити прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

«Провадження у справі №910/2293/13 в частині позовних вимог про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» 250 000,00 грн. основного боргу припинити.

Позов в іншій частині вимог задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-агро» (03022, м. Київ, пр. В.Жуковського, 13/16, код ЄДРПОУ - 34287465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, код ЄДРПОУ - 37425075) 14 831,18 грн. пені, 2 966,22 грн. 3% річних та 3 000,00 грн. штрафу.

В іншій частині вимог у задоволенні позову відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-агро» (03022, м. Київ, пр. В.Жуковського, 13/16, код ЄДРПОУ - 34287465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, код ЄДРПОУ - 37425075) 415,95 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.».

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87-А, код ЄДРПОУ - 37425075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-агро» (03022, м. Київ, пр. В.Жуковського, 13/16, код ЄДРПОУ - 34287465) 109,21 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

5. Матеріали справи №910/2293/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Іоннікова І.А.