Рішення № 31566754, 31.05.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/14459/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретарів Галушко І.А., Фузік Т.В., Коваленко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 735 310 грн. Вимоги мотивує тим, що 10.07.2009 р. він позичив відповідачу кошти в сумі 92 000 дол. США, що на день складання позову за курсом НБУ (за 1 дол. США - 7,9925 грн.) становить 735 310 грн. При отриманні вказаної суми відповідачем була надана власноручно написана боргова розписка від 10 липня 2009 р. про повернення коштів до 16 липня 2009 р. Борг відповідач повертати відмовляється з посиланням на відсутність вільних коштів.

В судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити вимоги.

Позивач пояснив, що 10.07.2009 року він давав гроші ОСОБА_2 в сумі 92000 дол. США, який обіцяв повернути кошти до 16.07.2009 р. зі сплатою 3 %, проте по даний час гроші не повернув. Під час позики ОСОБА_2 його завірив, що гроші віддасть вчасно, проте якщо 1-2 дні прострочить, то сплатить ще 1500 дол. США за кожний день прострочки. Свідком цього при написанні розписки з боку відповідача був ОСОБА_3, якого він не знає. У нього (позивача) з відповідачем були товариські відносини, останній зацікавив його дати позику високою відсотковою ставкою. Передача грошей була у його автомобілі біля ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1, яким володіє ОСОБА_2; тоді ж розписку відповідач особисто писав у ресторані 10.07.2009 р. Після закінчення строку повернення грошей він зустрічався з відповідачем, який обіцяв повернути позику та просив підождати, а пізніше сказав, що не має грошей, тому він звернувся до суду.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що гроші позивачем відповідачу при написанні розписки не передавались, розписка ОСОБА_2 писалась під примусом у шоковому стані після викрадення брата відповідача ОСОБА_4, тому відповідач хвилювався за стан здоров»я брата. Після написання розписки ОСОБА_2 ОСОБА_4 відпустили. Гроші позичав брат відповідача, який займається ресторанним бізнесом. По факту викрадення проводиться перевірка.

В ході розгляду справи позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої просить стягнути з відповідача борг за договором позики з урахуванням офіційного курсу інфляції в сумі 880 590 грн. 22 коп. та три відсотки річних у розмірі 81 619 грн. 41 коп., згідно до положень ст. 625 ЦК України (а.с. 70).

В подальшому відповідач та його представник в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи завчасно були повідомлені належним чином, відповідач 30.05.2013 року суду подав заяву з проханням перенести розгляд справи у зв»язку з хворобою його представника.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Беручи до уваги, що провадження у даній справі відкрите 19.07.2012 р. та вимоги процесуального закону щодо строків розгляду справ, враховуючи те, що відповідач суду не надав будь-яких доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання його представника, а також неможливості представництва його інтересів в суді іншим представником, клопотання про перенесення судового засідання відповідачем подавались неодноразово, судом визнані причини неявки відповідача до суду неповажними та, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наданих сторонами суду доказів.

Вислухавши додаткові пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Між сторонами 10.07.2009 року був укладений договір позики, відповідно якого позивач передав відповідачу кошти в сумі 92 000 дол. США, які останній зобов»язувався повернути в термін до 16.07.2009 р. Оригінал розписки позивачем представлений суду.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Пояснення представника відповідача про те, що вищевказана розписка є безгрошова і відповідачем писалась під примусом у шоковому стані, так як останній хвилювався за здоров»я свого брата, якого було викрадено, суд до уваги прийняти не може, оскільки будь-якими належними та допустимими доказами дані обставини суду не доведені, крім того, відповідачем не подавалась зустрічна позовна заява з приводу визнання договору позики недійсним.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За викладених обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за договором позики в сумі 92 000 дол. США, що в еквіваленті, згідно курсу Національного банку України, станом на 31.05.2013 р. (1 дол. США - 7,993 грн.) становить 735 356 грн.

Термін виконання за вищевказаною розпискою настав 16.07.2009 р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, індекс інфляції та 3 % річних від простроченої суми, за період неповернення коштів по квітень 2013 р. в сумі 81 619 грн. 41 коп.

За час заявлених вимог, а саме за період з 17.07.2009 р. по 30.04.2013 р. нараховується 1384 календарні дні. У зв»язку з цим 3 % річних від простроченої суми боргу становить 83 555 грн. 85 коп. (735 356 грн. позики х (3 : 365 : 100) х 1384 дні).

Оскільки позивачем заявлена сума 3 % річних, згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, у меншому розмірі , а саме 81 619 грн. 41 коп., дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Вимоги в частині стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції задоволенню не підлягають, так як є безпідставні, оскільки кошти позичалися в іноземній валюті, а саме у доларах США, розрахунок боргу в національній валюті проведений на час постановлення рішення і нарахування індексу інфляції на іноземну валюту чинним законодавством не передбачено.

Загальна сума, яка підлягає стягненню за договором позики та 3 % річних складає 816 975 грн. 41 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 3219 грн.

Керуючись ст. ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-64, 74, 79, 80, 81, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 735356 грн., три відсотки річних у розмірі 81619 грн. 41 коп. та судовий збір в сумі 3219 грн., а всього суму 820194 (вісімсот двадцять тисяч сто дев»яносто чотири) грн. 41 коп.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя