Рішення № 31565484, 03.06.2013, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/381/13-ц

Провадження № 2/194/263/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді - Корягіна В.О.

при секретарі - Сафоновій А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк» 21.02.2013 р. звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07.08.2006 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNR0RX15090502 про надання кредиту у сумі 2165,90 грн. зі строком повернення 07.08.2007 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 01.02.2013 р. заборгованість складає 27578,74 грн., з яких заборгованість по кредиту складає 2165,90 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом складає 10132,55 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом складає 381,15 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання складає 13109,68 грн., штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, а саме штраф (фіксована частина) складає 500,00 грн., штраф (процентна складова) складає 1289,46 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 27578,74 грн. та понесені по справі витрати по сплаті судового збору у розмірі 275,79 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 07.08.2006 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNR0RX15090502 про надання кредиту у сумі 2165,90 грн. зі строком повернення 07.08.2007 р., зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 1% у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди у розмірі 34,65 грн. та єдино разової винагороди у розмірі 196,90 грн. в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, в обумовлених у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також сплати комісії, яка зазначена в Умовах, що підтверджується копією договору.

Відповідно до п. 3.2 Умов надання споживчого кредиту Позичальник зобов'язався використати кредит на цілі, зазначені в Заяві. Погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви. Сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до Заяви та п.п. 4.1, 4.2 даних Умов та Тарифів. Сплатити банку винагороду у строки та розмірі згідно Тарифів, Заяви та даних Умов.

Відповідно до п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 даних Умов, банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше1 гривні за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до п.5.5 Умов надання споживчого кредиту термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не повертає кредит позивачу в строки, визначені в ч. 3 Умов надання споживчого кредиту, а також не сплачує відсотки за користування кредитом, таким чином виникла заборгованість перед позивачем, загальна сума якої станом на 01.02.2013 р. становить 27578,74 грн., з яких заборгованість по кредиту складає 2165,90 грн., заборгованість по відсоткам складає 10132,55 грн., заборгованість з комісії складає 381,15 грн., заборгованість з пені складає 13109,68 грн., штраф (фіксована частина) складає 500,00 грн., штраф (відсоток від суми заборгованості) складає 1289,46 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № DNR0RX15090502 від 07.08.2006 р.

Відповідно до ст. ст. 526, 610 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання визнаються його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Однак як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNR0RX15090502 від 07.08.2006 р., відповідач ОСОБА_1 жодних платежів Банку не сплачував (а.с.7-8).

Відповідно до вимог п. 7 ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три

роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць

та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у зв`язку зі спливом як загального строку позовної давності, так і збільшеного строку позовної давності, передбаченого Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, оскільки відповідно до кредитного договору, укладенного 07.08.2006 р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 строк повернення кредиту до 07.08.2007 р., відповідач як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNR0RX15090502 від 07.08.2006 р. жодних платежів Банку не сплачував, позивач звернувся до суду з позовом 21.02.2013 р., тому загальний строк позовної давності, так і збільшений строк позовної давності, передбачений Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, вже сплинув, заяву про поважність пропуску строків позовної давності позивач до суду не подавав.

Згідно ст. 88 ЦПК України не підлягають відшкодуванню і сплачені позивачем судові витрати.

Керуючись ст. ст. 257-263,267, 526,549,610,611,625,1052 ЦК України, ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 10, 11, 60, 77, 88, 179, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії цього рішення.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий