Рішення № 31562051, 28.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2013р. Справа № 905/3123/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове Донецької області

про стягнення 54972, 80грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лобзова О.М. за довіреністю б/н від 23.04.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

29.04.2013року Публічне акціонерне товариство «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк (далі - ПАТ «Рутченківський завод «Гормаш») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Селидіввугілля» м.Селидове Донецької області (далі - ДП «Селидіввугілля») з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 54972,80грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №93-10 ЕМС від 12.03.2010року позивачем виконані роботи з капітального ремонту запасних частин до гірничошахтного обладнання, між сторонами договору підписано відповідні акти виконаних робіт на загальну суму 58372,80грн., однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково на суму 3400,00грн., вартість виконаних робіт на суму 54972,80грн. відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 30.04.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ПАТ «Рутченківський завод «Гормаш» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/3123/13-г.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №93-10 ЕМС від 12.03.2010р., додаткової угоди №1 від 25.10.2010р., додаткової угоди №2 від 04.10.2011р., специфікації №1, специфікації №8, актів здачі-приймання виконаних робіт №177 від 18.08.2011р., №32 від 06.05.2011р., №95 від 26.05.2010р., накладної №4 від 06.05.2011р., довіреностей №1241 від 17.08.2011р., №595 від 25.05.2010р., виписки з особистого рахунку, вимоги №155 від 19.03.2013р., повідомлення про вручення поштового відправлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 11, 16, 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 1, 2, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

14.05.2013р. на виконання ухвали суду від 30.04.2013року позивач надав належним чином засвідчені копії калькуляцій капітального ремонту гідромотору, гідронасосу, гідродвигуна, правовстановлюючих документів підприємства та довіреності №9/09 від 17.09.2009р.

За супровідним листом від 28.05.2013року позивач надав для залучення до матеріалів справи засвідчену копію акту звіряння взаємних розрахунків від 20.05.2013року, листа від 23.05.2013року №306, фіскального чеку №3160.

У письмових поясненнях від 28.05.2013року позивач зазначив, що між сторонами не укладались інші договори, окрім договору №93-10 ЕМС від 12.03.2010р., калькуляції собівартості ремонту обладнання відносяться до вказаного договору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав факт наявності заборгованості перед позивачем, який згідно даних бухгалтерського обліку відповідача складає 54 972,80грн. з урахуванням часткової оплати на суму 3400,00грн. Пояснив, що не отримував від позивача акту звіряння взаємних розрахунків, у зв'язку з чим, надав суду свій акт звіряння розрахунків. Крім того, просив суд здійснити розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 28.05.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Представник ДП «Селидіввугілля» у судове засідання 28.05.2013року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Судом задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

12.03.2010року між ДП «Селидіввугілля» (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Рутченківський завод «Гормаш» (Підрядник) укладено договір №93-10 ЕМС, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт запасних частин до гірничошахтного обладнання у кількості, найменуваннях, строки та за ціною, що погоджені сторонами та вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (арк. справи 6-9).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.1.2 Статуту відповідача ПАТ «Рутченківський завод «Гормаш» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та є правонаступником усіх його прав та обов'язків. Зміни до установчих документів зареєстровані в установленому порядку.

У зв'язку із зміною найменування Підрядника з Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» на Публічне акціонерне товариство «Рутченківський завод «Гормаш», додатковою угодою №2 від 04.10.2011р. сторони внесли відповідні зміни до преамбули та заключних положень договору.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2010року.

Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про його припинення (п.9.2 договору).

Відповідно до письмових пояснень позивача від 14.05.2013р. заяв щодо припинення договору від жодної зі сторін не було.

Відповідач стосовно продовження строку дії договору на наступний календарний рік заперечень або доказів, що доводять протилежне суду не надав, внаслідок чого, суд вважає, що дія договору продовжена на 2011рік згідно з п.9.2 договору.

Сума договору, згідно з пунктом 3.1 договору, не повинна бути більшою 300 000,00грн. з ПДВ.

Вартість ремонту одиниці обладнання визначається після складання дефектного акту на кожну одиницю обладнання прийнятого в ремонт шляхом складання калькуляції та відображується у специфікаціях до договору. Встановлена ціна є підставою для розрахунків з Підрядником (п.3.2 договору).

В матеріалах справи містяться засвідчені копії специфікацій та калькуляцій собівартості капітального ремонту обладнання.

На виконання умов укладеного договору між сторонами підписані акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 58372,80грн., у тому числі: акт №177 від 18.08.2011р. на суму 28038,00грн., №32 від 06.05.2011р. на суму 14254,80грн., №95 від 26.05.2010р. на суму 16080,00грн.

Вищеперелічені акти здачі-приймання виконаних робіт містять посилання на договір №93-10 ЕМС від 12.03.2010року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах, на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №93-10 ЕМС від 12.03.2010року.

Відповідно до накладних №136 від 26.05.2010р., №4 від 06.05.2011р., №17 від 18.08.2011р. відремонтоване обладнання повернуто Замовнику через його уповноважених представників на підставі виданих ДП «Селидіввугілля» довіреностей №595, №623, №1241.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.3.3 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.10.2010р.) розрахунки за капітальний ремонт провадяться у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника у порядку 100% передплати.

Таким чином, виконання позивачем робіт за спірним договором обумовлене виконанням Замовником обов'язку щодо здійснення 100% передплати, що в розумінні Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є зустрічним виконанням зобов'язання.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що сторони не дотримались вищезазначених положень договору щодо здійснення 100% передплати, вартість виконаних робіт за спірними актами оплачена відповідачем лише частково на суму 3400,00грн. відповідно до платіжного доручення №902 від 04.05.2011р. Вартість виконаних робіт на суму 54 972,80грн. відповідачем оплачена не була.

Приписами ст.538 ЦК України встановлено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, виконання позивачем робіт без передбаченої договором передплати не звільняє відповідача від зобов'язання оплатити такі роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в установленому порядку звертався до ДП «Селидіввугілля» з вимогою №155 від 19.03.2013року, відповідно до якої просив відповідача протягом семи днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість за договором №93-10 ЕМС від 12.03.2010року.

Відправлення вимоги та факт її отримання представником відповідача 21.03.2013р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Однак, вказана вимога відповідачем не виконана.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт на суму 54 972,80грн., факт наявності заборгованості у вказаному розмірі відповідачем визнається, про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву.

Водночас, позивачем та відповідачем надані суду акти звіряння розрахунків від 20.05.2013р., які підписані кожною із сторін тільки зі свого боку та відповідно до яких заборгованість ДП «Селидіввугілля» перед ПАТ «Рутченківський завод «Гормаш» за спірним договором складає 54 972,80грн.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 54 972,80грн. підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідач не оплатив вартість виконаних робіт на умовах 100% передплати, як це передбачено умовами спірного договору. Однак, згідно приписів ст.538 ЦК України зазначене не звільняє відповідача від зобов'язання оплатити такі роботи.

Вимога ПАТ «Рутченківський завод «Гормаш» про сплату вартості виконаних робіт за договором №93-10 ЕМС від 12.03.2010року отримана відповідачем 21.03.2013р., що підтверджується матеріалами справи, проте, зазначена вимога протягом встановленого законодавством семиденного строку не виконана.

Таким чином, матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №93-10 ЕМС від 12.03.2010року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 54 972,80грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 54 972,80грн. Відповідно ДП «Селидіввугілля» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому договором порядку.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 54 972,80грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 54 972,80грн. підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 1720,50грн. покладається на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 538, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк до Державного підприємства «Селидіввугілля» м.Селидове Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 54 972,80грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» м.Селидове Донецької області (85400, Донецька обл., м.Селидове, вул.К.Маркса, 41, ідентифікаційний код 33426253) на користь Публічного акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк (83025, м.Донецьк, вул.Петровського, буд.74, ідентифікаційний код 00176383) заборгованість у розмірі 54 972,80грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 28.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 01.06.2013року.

Суддя А.М. Осадча