Ухвала суду № 31562046, 01.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

01.06.2013р. Справа № 905/3930/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк про вжиття забезпечувальних заходів в межах справи №905/3930/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ

про визнання договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмета лізингу у безспірному порядку,-

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.06.2013р. порушено провадження у справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено на 02.07.2013р. о 10:00 год.

31.05.2013р. Позивачем було надано клопотання б/н б/д про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому напису №2260 від 05.11.2012р. виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що на даний час проводиться процедура стягнення майна у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса, а рішення за позовом може вплинути на правомірність виконання процедури стягнення.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши доводи заяви, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Предметом розглядуваного позову є вимоги про визнання договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмета лізингу у безспірному порядку. В свою чергу, ймовірний висновок суду про недійсність в цій частині Договору та необхідність задоволення заявлених вимог матиме наслідок припинення відповідної процедури примусового повернення майна за відповідним договором. Отже, сутність розглядуваного спору не виключає ймовірності виникнення необхідності у вчиненні певних дій на виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, що, в свою чергу, дає підстави для застосування положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи із змісту цієї статті, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.

Враховуючи, що примусове повернення майна, доказом започаткування якого є надана разом із позовною заявою постанова ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції від 11.12.2012р. про відкриття виконавчого провадження на виконання спірного виконавчого напису №2260, у повній мірі реалізує права Відповідача як стягувача за підставою, законність видачі якої наразі є спірною, суд дійшов висновку щодо необхідності створення належних умов для запобігання ситуації нівелювання ефективності судового захисту, що (нівелювання) є неприпустимим у світлі положень ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., шляхом вжиття забезпечувальних заходів. Дійсно, у разі якщо на момент прийняття ймовірного рішення про задоволення позовних вимог повернення майна за виконавчим написом буде завершене, вказане рішення безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів Позивача.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в п. 1 Постанови Пленуму „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. N 16 вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз'яснень касаційної інстанції суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову відповідає вимогам адекватності і співмірності. При цьому, запроваджені заходи, на думку суду, не призводять до неприпустимого втручання у господарську діяльність Відповідача, а лише її обмежують відносно переданого у лізинг майна тією мірою, якої така діяльність пов'язана із заявленими позовними вимогами і можливими наслідками їх розгляду з огляду на презумпцію дійсності договору лізингу згідно ст. 204 Цивільного кодексу України як правової підстави перебування відповідного майна у володінні і користуванні Позивача.

Відтак, на думку суду, належним і адекватним забезпечувальним заходом, який створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів Позивача у разі задоволення його позовних вимог, є зупинення стягнення майна за виконавчим написом нотаріуса №2260 від 05.11.2012р. Вказаний вид забезпечення передбачений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, оскільки згідно п. 4 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріусу є виконавчим документом, а суд управнений у якості забезпечення позову зупиняти стягнення на підставі виконавчого документу.

Судом також враховується позиція Вищого господарського суду України, сформульована в абз.2 п. 10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. N 16, про можливість розгляду судом питання про вжиття забезпечувальних заходів без виклику сторін та інших учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України „Про виконавче провадження", суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Вжити заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ про визнання договору фінансового лізингу №L640-04/07 від 26.04.2007р. недійсним в частині встановлення у п.6.1 права відповідача на вилучення у позивача предмета лізингу у безспірному порядку у вигляді зупинення стягнення майна за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Кондратенко М.І. №2260 від 05.11.2012р.

3. Ухвала набирає законної сили 01.06.2013р. та є виконавчим документом у розумінні ст.ст.17, 18 Закону України „Про виконавче провадження", який може бути пред'явлений до примусового виконання протягом 1 (одного) року з наступного дня після її винесення.

4. Умисне невиконання цієї ухвали або перешкоджання її виконанню утворює склад злочину, передбачений ст. 382 Кримінального кодексу України.

5. Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до повного виконання рішення суду у справі №905/3930/13 або до їх скасування в порядку ст.68 Господарського процесуального кодексу України.

6. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд Донецької області протягом 5-ти днів з моменту її винесення, однак оскарження не зупиняє її виконання.

Суддя О.В. Чернова