Рішення № 31561897, 28.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 922/1555/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакар Транс", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод", смт. В.Бурлук про розірвання договору та стягнення грошових коштів за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакар Транс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання договору № 414т від 02.02.2012 р., та про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" 111105 грн. боргу, 2222 грн. судових витрат та 7000 грн. витрат на правову допомогу, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 414 Т від 01.02.2012 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29 квітня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 15 травня 2013 року.

15 травня 2013 року представник відповідача надіслав телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з перебуванням представника у відрядженні.

15 травня 2013 року представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в якій просив суд стягнути з відповідача 111105 грн. боргу, 4007 грн. судових витрат та 7000 грн. витрат на правову допомогу.

Судом прийнято вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2013 року було відкладено розгляд справи на 20 травня 2013 року.

20 травня 2013 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2013 року було відкладено розгляд справи на 28 травня 2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакар Транс" (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Великобурлуцький сироробний завод" (відповідач) був укладений договір № 414Т, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується доставити ввірений йому товар своїм або найманим транспортом від пункту відправлення до пункту призначення та видати його вказаному отримувачу, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити вказані послуги. Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування вантажу, вид, кількість транспортних засобів, їх вантажопідйомність, вага вантажу, тара вантажу, дата, час та адресу пункту відправлення та призначення, маршрут перевезення, вартість послуг, умови транспортування вантажу, отримувач, строк схороннності вантажу до місця призначення, обумовлюються замовником в замовленні та передається факсом або поштою.

Відповідачем були надані позивачу замовлення, які додані до матеріалів справи.

На виконання умов вказаного договору та відповідно до вищезазначених замовлень позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 2228040 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг), які додані до матеріалів справи супровідним листом від 20.05.2013 р.

Матеріали справи підтверджують те, що майже всі акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін, окрім актів за лютий 2013 року № 1, 2, 3, 4 .

Доказом надання вказаних послуг є також товарно - транспортні накладні, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 4.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем на протязі 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів повного пакету документів, передбачених п. 2.11) від позивача шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Підставою для оплати є двосторонній акт виконаних робіт, наданий позивачем.

Відповідно до п. 2.11 договору, позивач зобов"язується надати відповідачу на протязі 10 календарних днів від дня вивантаження рахунки на оплату, товарно - транспортні накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні та інші документи, надані водієм від отримувача відповідачу, які підтверджують доставку вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідачу повний пакет документів, що підтверджується реєстрами переданих документів від позивача відповідачу від 11.01.2013 р., від 08.01.2013 р., від 10.01.2013 р., від 21.02.2012 р. від 28.12.2012 р.

З боку відповідача вказані документи були отримані представником відповідача - Швачий Е.В,

Крім того, окремо були відправлені відповідачу акти виконаних робіт з товарно - транспортними накладними та замовленнями за лютий 2013 р., що підтверджується поштовим описом вкладення, поштовим чеком та рекомендованим повідомленням про вручення.

Таким чином, відповідач вказаний пакет документів отримав, про що свідчать належні докази, проте їх не підписав та у встановлений договором строк не повернув, а також не надав мотивованої відмови щодо їх прийняття.

Позивач вказує на те, що відповідачем було частково оплачені надані послуги на загальну суму 2116935 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до матеріалів справи супровідний листом від 20.05.2013 р.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 2 від 07.02.2013 р. з вимогою погасити заборгованість відповідача за договором № 414Т від 02.02.2012 р., яка станом на 07 лютого 2013 року складала 159305 грн., що підтверджується поштовим описом вкладення та поштовим чеком № 7426.

Проте, як вже було зазначено, відповідач розрахувався лише частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 111105 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов"язання за договором та надав відповідачу послуги, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками та іншими документами, а також актами, які не підписані з боку відповідача, проте направлені йому належним чином, та крім того, виконання позивачем своїх зобов"язань за договором підтверджується сплатою відповідачем часткових платежів за надані послуги.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 111105 грн.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 7000,00 грн. витрат на правову допомогу відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Отже заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача 7000 грн. судових витрат, понесених у зв"язку з оплатою витрат на правову допомогу, підтверджена належними доказами, а саме договором про надання консультаційних послуг від 15.03.2013 р. та квитанцією № 11 від 01.04.2013 р. , тому підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, заявлене у позовній заяві, керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд також враховує Роз'яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову " та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову", де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі позивачем не додано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення немає, тому відмовляє в його задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (62602, Харківська область, пмт. В. Бурлук, вул. Текрешкової, буд. 2, код ЄДРПОУ 05507436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакар Транс" (31039, м. Харків, вул. Виконкомівська, 30, код ЄДРПОУ 05507436) 111105 грн. боргу, 7000 грн. судових витрат на правову допомогу, 1720,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.