Постанова № 31559739, 15.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року (12 год. 37 хв.)Справа № 808/3372/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М. Муха

за участю представників сторін :

від позивача Коваль М.О.

від відповідача Сонгулія В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003102211, № 0003122211, № 0003132211 від 26.10.2012 та № 0000462211 від 12.03.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі Запорізької області Державної податкової служби (далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003102211, № 0003122211, № 0003132211 від 26.10.2012 та № 0000462211 від 12.03.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, вважає висновки в акті перевірки необґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення протиправними та незаконними. Адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає, що висновки в акті перевірки обґрунтовані та податкове повідомлення рішення є законним. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 27.11.2012 року по 03.12.2012 року Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВО «Моліс» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Євросонік», за період з 01.10.2010 по 31.03.2012 р., якою встановлено порушення:

- п п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємств на загальну суму 372,00 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 1487,00 грн.,

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 розділу V ПКУ, а саме, завищений розмір ПДВ у січні 2011 року на загальну суму 1190,00 грн.

За підсумками перевірки було складено акт № 308/22-1109/32835306 від 10.12.2012 року. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003102211, № 0003122211, №0003132211 від 26.10.2012р. та № 0000462211 від 12.03.2013р.

У зв'язку з незгодою з висновками наведеними у Акті, Позивач у порядку передбаченому Податковим кодексом України (далі - ПКУ) та Наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 984 від 22.12.2010 року, були подані заперечення на Акт перевірки. У відповіді на заперечення від 21.12.2012 зазначено, що при реєстрації Акта була допущена помилка у номері та викладений у новій редакції п. 1 висновків Акту. 26.12.2012 року Податковим органом, на підставі висновків Акту, були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0003102211, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 373,00 грн., з яких 372,00 грн. - сума за основним платежем та 1,00 грн. - сума за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0003112211, яким було встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1487,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0003122211, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 11,00 грн., з яких 10,00 грн. - сума за основним платежем та 1,00 грн. - сума за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0003132211, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 1181,00 грн., з яких 1180,00 грн. - сума за основним платежем та 1,00 гривень - сума за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаними вище рішеннями та з метою перегляду прийнятих Відповідачем податкових повідомлень-рішень, Позивач, у порядку передбаченому п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України, звернувся до контролюючого органу вищого рівня, а саме до Державної податкової служби Запорізької області. 05.03.2013 року Позивачем було отримане рішення Державної податкової служби Запорізької області про результати первинної скарги № 851/10/10420 від 28.02.2013 року, відповідно до якого:

- були залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 року №№ 0003102211, 0003122211, 0003132211;

- скасоване податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0003112211;

- зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 1487 грн. по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року, та зобов'язано Відповідача скласти та направити Позивачу окреме податкове повідомлення - рішення на суму такого зменшення.

Позивачем було отримане податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000462211, яким було встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1487,00 грн.

Судом встановлено, що позивач за перевіряємий період мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросонік» з приводу поставки товару, а саме пружини торционної. ТОВ «Євросонік» був наданий Підприємству рахунок - фактура №21/10-2 від 21.10.2010 року. Після погодження умов поставки, ТОВ «Євросонік» був поставлений Підприємству товар, що підтверджується видатковою накладною № 102914 від 29.10.2010 року, який був сплачений відповідно до платіжного доручення № 105 від 29.10.2010 року.

Суд звертає увагу на те, що правова природа виникнення правовідносин, без укладення договору у формі єдиного документа, передбачена ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів, та не є порушенням діючого законодавства.

Крім того, відповідно до викладеного вище ТОВ «Євросонік» була надана податкова накладна № 102914 від 29.10.2010 року на поставлений товар, на підставі яких Підприємством було сформовано податковий кредит.

Судом встановлено, що ТОВ «Виробниче об'єднання «Моліс» є молокопереробним підприємством. Основним напрямом діяльності підприємства є заготівля та переробка молока, виробництво сиру, іншої молочної продукції, оптова торгівля виробленою продукцією. Виробничі потужності підприємства розташовані на території Дніпрорудненського та Михайлівського відділень ТОВ «Виробниче об'єднання «Моліс» (атестовані виробничі комплекси). Поставлений ТОВ «Євросонік» товар (пружина торционна) був використаний у господарській діяльності Підприємства, а саме, після оприбуткування на складі Дніпрорудненського відділення ТОВ «ВО «МОЛІС», за накладною на внутрішнє переміщення № ПОД - 029458 від 09.11.2010 року у цех нарізання твердих сирів та списані за актами лютий, липень 2011 року та лютий 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 11.11.2011р. слідчим відділу з розслідування злочинів на території ОП №1 СУ УМВД Росії по м. Кірову капітаном юстиції Козаковою Є.А., в якому встановлено, що ОСОБА_3 є директором ТОВ «Євросонік», однак, не підписувала документів бухгалтерської чи податкової звітності. З цих підстав у Акті зроблені висновки, що Підприємством надано неналежним чином оформлені первинні документи, що є порушенням положень ПКУ.

Однак, реєстраційна інформація щодо ТОВ «Євросонік» на момент вчинення правочину містилася як в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, так і на сайті ДПА України. Підприємству були невідомо факти про скасування реєстрації ТОВ «Євросонік», порушення щодо вказаного підприємства чи його посадових осіб справ про банкрутство, кримінальних справ з питань оподаткування тощо.

Позивач, як платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма його постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства та в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Крім того, щодо тверджень податкового органу, щодо ненадання Позивачем до перевірки первинних документів, наявність яких надала Позивачу належним чином визначити податок на прибуток та сформувати податковий кредит у відповідний період у взаємовідносинах з належним контрагентом, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що Листом від 05.11.2012 року (вих. № 965) Підприємством була надана відповідь на запит податкового органу № 9555/10/22-1106 від 23.10.2012 року, щодо надання інформації та її документального підтвердження з питань відносин із ТОВ «Євросонік». До зазначеного листа були надані належним чином оформлені первинні документи що підтверджують реальність взаємовідносин та настання наслідків для учасників правочину, а саме: видаткова накладна № 102914 від 29.10.2010 року та податкова накладна № 102914 від 29.10.2010 року.

На сторінках 7 та 19 Акту перевірки вказано, що відповідно до протоколу від 11.11.2011 року капітаном юстиції Козаковою Є.А. отримані зразки почерку та підписів для порівняльного дослідження свідка ОСОБА_3 Отримані експериментальні зразки почерку та підписів для порівняльного дослідження вказують на те, що документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Євросонік» підписувались іншою особою, тому що зразки підписів ОСОБА_3 не співпадають зі зразками підписів на документах фінансово-господарської діяльності.

Однак, у акті не зазначено, які саме документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Євросонік», були предметом експертизи на предмет належності їх підпису ОСОБА_3 Також, не зазначено, що видаткова накладна № 102914 від 29.10.2010 року та податкова накладна № 102914 від 29.10.2010 року були предметом відповідної експертизи та що підписи на останніх не належать директору ТОВ «Євросонік» або підроблені. Крім того, у протоколі на який є посилання у Акті, не досліджувалися взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «Євросонік».

Крім того, висновків експертизи або вироку суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності директора контрагента позивач суду надані не були.

Щодо допиту ОСОБА_3, слід зазначити, що дана особа є свідком по справі, тобто кримінальної справи щодо директора ТОВ «Євросонік» взагалі не існує. Доказів перевірки первинної документації ТОВ «Євросонік» суду надані не були, тобто це свідчить про те, що відповідачем така перевірки взагалі не проводилася.

Таким чином, вважати видаткову накладну № 102914 від 29.10.2010 року та податкову накладну № 102914 від 29.10.2010 року такими, що оформлені не належним чином є необґрунтованим та недоведеним.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту. В даному випадку податкові накладні позивачем надавалися і під час перевірки і у судовому засіданні.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, доказів на підтвердження своїх висновків відповідач не надає, крім акту перевірки контрагента позивача.

Відповідно, суд вважає, що позивачем дотримані законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість та законність висновків викладених в акті перевірки на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003102211, № 0003122211, № 0003132211 від 26.10.2012 та № 0000462211 від 12.03.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» судовий збір у розмірі 114 грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 27.05.2013.

Суддя О.В. Конишева