Рішення № 31559660, 28.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2508/5666/2012 Провадження № 22-ц/795/878/2013 Головуючий у I інстанції -Бузунко О. А. Доповідач - Горобець Т. В.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГоробець Т.В.,суддів:Острянського В.І., Бечка Є.М..,при секретарі:Зоценко Н.В., Рудик І.І. ,Костюк Ю.Г.,за участю:позивача ОСОБА_7, представника відповідачів ОСОБА_8 та загальних зборів КСП „ Євминка" - Заворотнюка М.С., відповідача ОСОБА_10, , представника відповідача ОСОБА_11 - ОСОБА_12, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до загальних зборів членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства „Євминка" в особі голови зборів Заворотнюка Максима Сергійовича, до ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників,

в с т а н о в и в:

27 липня 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до загальних зборів членів колишнього КСП „Євминка" в особі голови зборів Заворотнюка М.С. та до ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23.( як осіб, фактично присутніх на зборах та таких, що ухвалювали рішення) , про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників колишнього КСП „ Євминка", оформленого протоколом Загальних зборів співвласників від 06.06.2009 року щодо виділення у спільну часткову власність ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 в рахунок їх майнових паїв рухомого та нерухомого майна на загальну суму 87560,00грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він, як власник майнових паїв має право на отримання у власність частини майна колишнього КСП „Євминка". Однак, реалізувати своє право не може, так як вказане майно з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством та за відсутності підстав, оскаржуваним рішенням загальних зборів членів колишнього КСП „Євминка" від 06.06.2009 року незаконно було виділено ОСОБА_8, ОСОБА_25 та ОСОБА_14. Зокрема, зазначає, що майно було виділене у спільну власність трьох осіб лише за заявою одного з них ОСОБА_8, яка розглядалась на зборах, що при виділенні майну спільну часткову власність було порушено вимоги щодо дотримання структури пайового фонду, та порушено норми ст. 364, 183 ЦК України, оскільки питання щодо встановлення спільної часткової власності не вирішувалось.

Щодо строку звернення до суду у позові зазначалось, що строк позовної давності не пропущений оскільки підстави для звернення до суду виникли лише 15.06.2012 року після прийняття рішення Козелецьким районним судом про визнання недійсним рішення Комісії з вирішення майнових питань колишнього КСП від 05.06.2012 року.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено в зв"язку з недоведеністю позивачем заявлених вимог та за пропуском позивачем строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуване рішення з підстав порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю .

Вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням ст. 213 ЦПК України, зокрема, зміст рішення не відповідає вимогами ст. 215 ЦПК України. Також, судом допущено порушення вимог процесуального закону щодо оцінки доказів, у тому числі, суд послався на докази, які є неналежними (Договір про спільну діяльність), копія якого не засвідчена належним чином, а оригінал не був витребуваний. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що докази на підтвердження дійсної дати ознайомлення його з протоколом загальних зборів для вирішення питання щодо пропуску строку позовної давності безпідставно не були долучені до справи за клопотанням позивача і не були досліджені та враховані судом ( супровідний лист заступника голови комісії з вирішення майнових питань від 23.09.2009 року), що призвело до помилкового висновку про пропуск позивачем строку позовної давності.

Також апелянт вважає, що відповідно до положень норм чинного процесуального законодавства, відповідачі, будучи одним суб"єктом права як співвласники майна, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть здійснювати свої права відносно цього майна лише спільно, отже, заява про реалізацію відповідного матеріального права тобто про застосування строку позовної давності повинна була бути подана від них усіх одночасно, проте цього ними не було подано.

На думку апелянта, вказані факти свідчать про упередженість суду при вирішенні спору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, , апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції у зазначеній частині вимог скасуванню, та ухваленню нового рішення про відмову у задоволенні позову, проте, з інших підстав.

Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим .

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим, є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, цим вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалюючи рішення у формі протоколу загальних зборів від 06.06.2009 року щодо виділення у спільну часткову власність ОСОБА_8, 34%, ОСОБА_11 33% та ОСОБА_14 33 % Загальні збори діяли правомірно. Доводи позивача паро те, що збори , на яких були присутні 14 осіб ( відповідачі по справі), не мали права виділяти майно у спільну часткову власність відповідачам ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, так як ОСОБА_11 та ОСОБА_14 заяви особисто не подавали і комісією рішення щодо них не приймалось, суд визнав безпідставними та спростованими наявними у справі доказами.

Доводи щодо порушення структури пайового фонду при виділенні майна суд визнав безпідставними та такими що суперечать п.16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованого КСП „Євминка", відповідно до якого за зборах було обрано порядок розподілу майна не за структурою пайового фонду, а конкретним майном за згодою співвласників.

Але, визнавши позов не доведеним, вирішуючи питання щодо застосування строку позовної давності та визнавши, що його пропущено позивачем без поважних , суд на підставі ст. 257, 267 ЦК України дійшов висновку про наявність підстав для відмови у позові у зв"язку з пропуском строку позовної давності.

З такими висновками суду та мотивами відмови у задоволенні позову апеляційний суд не може погодитись.

Ухвалою апеляційного суду від 28 травня 2013 року рішення у даній справі в частині вирішення позову ОСОБА_7 до Загальних зборів членів колишнього КСП „ Євминка" скасоване , а провадження у справі в частині вимог до Загальних зборів членів колишнього КСП „Євминка" закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205, ст.310 ЦПК України.

Апеляційним судом встановлено наступне.

Вирішуючи питання щодо законності рішення суду першої інстанції в частині вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників, суд першої інстанції, пославшись на ст.60 ЦПК України, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог належними та допустимими доказами.

Такий висновок районного суду не може вважатись законним та обґрунтованим , виходячи з наступного.

Відповідач у цивільній справі - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала, або оспорює його право.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що конкретні фізичні особи, визначені ОСОБА_7, як відповідачі у справі за його позовом про визнання рішення загальних зборів членів колишнього КСП „Євминка" недійсним, за змістом позовних вимог, кожен окремо не порушували прав позивача особисто. Поза увагою суду залишено також те, що присутність на зборах 06.06.2009 року 14 зазначених відповідачів та участь їх, як членів КСП, у вирішенні питань, винесених на розгляд зборів, не може вважатись неправомірною поведінкою чи неправомірними діями, незалежно від правомірності ухваленого зборами рішення, оскільки право члена КСП брати участь у вирішенні всіх питань діяльності КСП закріплене у ст.22, 23 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" та Статутом підприємства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду в порядку, встановленому цим кодексом, за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення ( визнання) порушених (оспорюваних) прав або інтересів чи вплив на правопорушника. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч.2 ст.16 ЦК України.

З аналізу суб"єктного складу відповідачів, визначених за позовом ОСОБА_7 та змісту його конкретних позовних вимог також вбачається, що зазначеним вимогам матеріального та процесуального права, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає.

Крім того, суд першої інстанції, визнавши позов необґрунтованим у зв"язку з його не доведеністю, але відмовляючи у задоволенні позовних вимог на підставі ст. 267 ЦК України - за пропуском строку позовної давності, помилково не врахував, що у разі пропущення позивачем строку позовної давності, з цих підстав може бути відмовлено у задоволенні позову лише за умови доведеності позову, на що звертається увага судів у ч.3 п.11 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року „ Про судове рішення".

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає за можливе вийти за межі доводів апеляційної скарги на підставі ч.3 ст. 303 ЦПК України та скасувати, як незаконне, рішення суду першої інстанції від 11 лютого 2013 року, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_7, проте, з інших підстав - у зв"язку з не доведеністю порушення його права на отримання у власність частини майна колишнього КСП „Євминка", як взагалі, так і зокрема, неправомірними діями зазначених у позові відповідачів.

Керуючись ст.88, 209, 218, 303, 307, ч.1п.1, 4ст. 309,ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд ,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2013 року в частині позовних вимог до ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників,

- скасувати, в позові до ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді

Головуючий:Судді: