Постанова № 31559254, 15.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2013 року 10:20 № 826/3551/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Чопея М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані"

про

стягнення 13099,99 грн.

Державна податкова інспекція у місті Чернігові Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані" податкового боргу з земельного податку в розмірі 13099,99 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не сплачено грошове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за 2012 рік, визначене самостійно платником податків у податковій декларації, та нараховане контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Сторони, повідомлені належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, у судове засідання, 15 травня 2013 року, не з'явилися, в зв’язку з чим судом на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) проведено судове засідання без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Від позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі його представника.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі та повістки вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судових засідань.

Позивачем до суду було подано заяву про зміну позовних вимог від 15.04.2013 р. у прийнятті якої судом було відмовлено через невідповідність вказаної заяви вимогам статей 106, 137 КАС України в частині щодо ненадання суб’єктом владних повноважень доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії заяви про зміну позовних вимог та доданих до неї документів.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати розгляд справи без участі відповідача, за наявними в матеріалах адміністративної справи доказами.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані" зареєстроване як юридична особа (19.09.2005 р. включено відомості до зазначеного реєстру), присвоєно ідентифікаційний код 31241468, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2, місцезнаходження реєстраційної справи – Печерська районна в місті Києві державна адміністрація.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №4051 на суму 26663,36 грн. (по 2221,95 грн. щомісячно).

Крім того, Державною податковою інспекцією у місті Чернігові Державної податкової служби неодноразово проводились перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акти від 23.11.2012 р. №739/15-326 та від 20.12.2012 р. №891/15-226, за результатами яких прийняті, відповідно, податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 р. №0015131530, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з земельного податку на 444,23 грн. за штрафними санкціями, та від 20.12.2012 р. №0015101530, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з земельного податку на 888,62 грн. за штрафними санкціями. Вказані податкові повідомлення-рішення надсилались на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями конвертів з довідками поштового відділення про неможливість вручення в зв’язку з закінченням терміну зберігання.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання йому надсилалась податкова вимога від 10.05.2012 р. №206 на суму 4443,90 грн., що підтверджується копією конверту з довідкою поштового відділення про неможливість вручення в зв’язку з закінченням терміну зберігання, копія якого наявна у матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки осіб становить 10818,84 грн., у тому числі 501,64 грн. пені, що підтверджується даними довідки про заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані", доданої позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, грошове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за 2012 рік було визначено відповідачем самостійно шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік. Крім того, частину грошового зобов’язання з вказаного податку було визначено контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які надсилались на адресу відповідача.

Враховуючи наведені податкові повідомлення-рішення як підставу стягнення податкового боргу, судом враховано те, що станом на час розгляду даної справи відсутня інформація про визнання протиправними, скасування чи оскарження цих податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому надсилалась податкова вимога від 10.05.2012 р. №206.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 10818,84 грн. та підтвердження вказаної обставини належними доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 10818,84 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути на користь Державного бюджету України (р/р 33218811700002, код платежу 13050100, отримувач – місцевий бюджет, ідентифікаційний код 38054398, банк – ГУДКС в Чернігівській області, МФО 853592) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 10818,84 грн. (десять тисяч вісімсот вісімнадцять грн. 84 коп.) з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-Компані" (ідентифікаційний код 31241468):

- р/р 26000000037616, 26008000037618, 26009000037617 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023;

- р/р 26037211, 26001935719838 в ЧОД АТ "Райффайзен банк "Аваль", м. Чернігів, МФО 353348;

- р/р 26045704215724, 26000704215424, 26009385508, 26002385431, 26008385509 в АТ "Райффайзен банк "Аваль" у м. Києві, МФО 380805.

- р/р 26009000171375 в АТ "Ерсте Банк", МФО 380009;

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець