Ухвала суду № 31558196, 21.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 р.Справа № 2а-5176/12/2170Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Чеботарь Ж.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Іванівського міжрайонного управління водного господарства до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Іванівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до суду з позовом до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.12.2012 року № 0000162301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 6591,48 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 5273,18 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1318,30 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року адміністративний позов Іванівського міжрайонного управління водного господарства задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 05.12.2012 року № 0000162301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 6591,48 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 5273,18 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1318,30 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Генічеська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012 року № 0000162301.

В судовому засідання представник позивача - Іванівського міжрайонного управління водного господарства заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з підстав викладених у наданих до суду письмових запереченнях (а.с.138-140).

Представник апелянта - Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.135-136), причини неприбуття суд не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України фахівцями податкового органу було проведено позапланову невиїзну перевірку Іванівського міжрайонного управління водного господарства з питань правомірності формування податкового кредиту, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при ведені господарських операцій з платником податків ТОВ «Агрогазсервіс» за період червень 2011 року, про що було складено акт від 29.11.2012 року № 21/22-230144557.

Висновками вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем ст. 22, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту на суму ПДВ з ТОВ «Агрогазсервіс» (в частині придбання хлору рідкого у ТОВ «Агрогазсервіс») в загальній сумі ПДВ 5273,18 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 року за № 0000162301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на загальну суму 6591,48 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 5273,18 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1318,30 грн.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням Генічеської МДПІ Херсонської області ДПС від 05.12.2012 року за № 0000162301, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Генічеської МДПІ Херсонської області ДПС від 05.12.2012 року за № 0000162301, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, 11.01.2011 року між Іванівським міжрайонним управлінням водного господарства (за договором - покупець) та ТОВ «Агрогазсервіс» (за договором - продавець) був укладений договір на поставку рідкого хлору № 64, згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує хлор рідкий за цінами згідно додатку № 1 до договору, товар постачається партіями в залежності від потреби покупця по його письмовій заявці, датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, поставка товару здійснюється спецавтотранспортом, місце призначення - дільниця групового водогону, термін дії договору до 31.12.2011 року.

Згідно протоколу погодження ціни вартість хлору рідкого в контейнерах (включаючи послуги по зберіганню, ремонту та підготовці хлорної тари до наповнення) на умовах франко-склад покупця складає 5640,00 грн. за 1 т.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Агрогазсервіс» було поставлено Іванівському міжрайонному управлінню водного господарства хлору рідкого в кількості 4,484 т на загальну суму 31639,10 грн., в тому числі ПДВ 5273,18 грн. згідно видаткової та податкової накладної, що зазначається на стор. 10 акту перевірки та не заперечується відповідачем.

Також, з матеріалів справи вбачається, що оплата отриманої продукції на загальну суму 31752 грн. здійснена шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 590 від 02.06.2011 року, банківською випискою, та про що вказується на стор. 11 акту перевірки.

Транспортування товару у кількості 4,484 т підтверджується наданою копією товарно-транспортної накладної № 01222 від 08.06.2011 року.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, факт подальшого використання у господарській діяльності позивача продукції, отриманої від спірного контрагента, підтверджується актом перевірки, зокрема на стор. 11 акту інспектор вказує, що згідно оборотної відомості по рахунку 234 «господарські матеріали і канцелярські приладдя» отриманий хлор від ТОВ «Агрогазсервіс», оприбутковано Іванівським міжрайонним управлінням водного господарства хлор у кількості 4484 літрів на загальну суму 26365,92 грн. Залишок хлору по Іванівському міжрайонному управлінню водного господарства станом на 01.06.2011 року складає 7,129 т. на суму 36024 грн. Згідно акта списання матеріальних цінностей «станції очистки» (затверджений начальником Іванівського МУВГ) за червень 2011 року списано хлор у кількості 2,7 т на суму 13643,50 грн., що підтверджено «Розрахунком потреби в хлорі» за червень 2011 року, розрахованої в кількості обробленої води питної. Залишок хлору по Іванівському міжрайонному управлінню станом на 30.06.2011 року складає 8,913 т на суму 48746,40 грн. (станом на 01.01.2012 року залишок хлору складає 8,794 на суму 49678,37 грн.), хлор використовується виключно для обробки води питної.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем та наявні в матеріалах справи первинні документи виписані на підставі і у відповідності до укладеного договору, відповідають один одному та підтверджують товарність господарської операції позивача з його контрагентом ТОВ «Агрогазсервіс», та, в свою чергу, спростовують твердження відповідача щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Агрогазсервіс».

При цьому, колегія суддів враховує, що зі змісту акту перевірки від 29.11.2012 року № 21/22-230144557, на підставі висновків якого винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, зокрема, вбачається, що перевіряючими були досліджені всі первинні бухгалтерські документи, надані Іванівським міжрайонним управлінням водного господарства до перевірки, та зауважень щодо належного оформлення вказаних документів у перевіряючих не виникло. Зазначені обставини, також, не заперечувались апелянтом під час розгляду справи.

Поряд з цим, як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, що, також відображено в акті перевірки від 29.11.2012 року № 21/22-230144557, висновки щодо завищення Іванівським міжрайонним управлінням водного господарства податкового кредиту на суму ПДВ з ТОВ «Агрогазсервіс» (в частині придбання хлору рідкого у ТОВ «Агрогазсервіс») були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «Агрогазсервіс» від 02.11.2011 року № 116/222/30600063 «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агрогазсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Аквахлор» за червень 2011 року».

Водночас, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти перевірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту акту перевірки від 02.11.2011 року № 116/222/30600063 «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агрогазсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Аквахлор» за червень 2011 року», правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ «Агрогазсервіс» на підставі укладеного договору від 11.01.2011 року № 64, окремо не досліджувались перевіряючими, тоді як висновки вказаного акту ґрунтуються на висновках акту Верхньодніпровської ОДПІ від 08.10.2012 року № 3316/185/22-206/34683489 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Аквахлор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за січень, травень, червень 2011 року, лютий 2012 року».

Тобто, висновок податкового органу щодо відсутності об'єкту оподаткування при здійсненні господарських операцій Іванівським міжрайонним управлінням водного господарства з ТОВ «Агрогазсервіс» по придбанню товару (хлору рідкого), що, на думку відповідача, позбавляє позивача права на формування податкового кредиту за рахунок вказаної операції, ґрунтується на встановлені, на думку контролюючого органу, порушень з боку контрагента ТОВ «Агрогазсервіс» - ПП «Аквахлор» своїх податкових зобов'язань.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком податкового органу та вважає, що суд першої інстанції вірно наголосив, що у разі невиконання контрагентом своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Крім того, колегія суддів вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

При цьому, колегія суддів, також, враховує, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивач і його контрагент на час укладання спірного правочину, були зареєстровані як платники податку на додану вартість та були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказані обставини апелянтом не заперечуються.

Таким чином, оскільки представником відповідача, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що надані позивачем письмові докази є достатніми для доведення факту постачання товару його контрагентом, а тому висновок податкового органу про безтоварність цієї угоди є помилковим, в зв'язку із чим, прийняте ним податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Іванівського міжрайонного управління водного господарства до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 24 травня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/