Ухвала суду № 31558061, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2013 р. м. Київ К-31738/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Деревянко О.М.від відповідачаЧернова О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Кримна постановуОкружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2009та постановуСевастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009у справі №2а-8128/08/2за позовомКрасноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» доКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Кримза участю прокурора Автономної Республіки Кримпровизнання нечинним податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром» звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000222304/0 від 18.11.2008, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 156 283,07 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2009 вказаний позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіці Крим № 0000222304/0 від 18.11.2008.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009 постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2009 змінено, шляхом викладення п.2 резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіці Крим № 0000222304/0 від 18.11.2008»; в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що оскаржувані рішення були прийняті з порушенням норм матеріального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2007 року - серпень 2008 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 1333/23-4/05444552/210 від 13.11.2008;

- в ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищеного суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року - серпень 2008 року на 2 156 283,07 грн.;

- на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222304/0 від 18.11.2008 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року - серпень 2008 року на 2 156 283,07 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування зроблено відповідачем з огляду на те, що, на думку податкового органу, позивач при придбанні у ПП «СВ Промхімпостачання» хлору не врахував рівня звичайних цін на такі товари, так як звичайною для виробників хлору рідкого є ціна, за якою суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю названою продукцією, придбавають останню у виробників.

Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування (без відповідного коригування податкового кредиту) у зв'язку з недоведеністю податковим органом обґрунтованості визначення ним звичайної ціни, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.1.18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час спірних правовідносин) визначення терміну «звичайні ціни» розуміється у значенні, визначеному п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

За змістом пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Аналізуючи наведені норми, та беручи до уваги, що відповідач при визначенні звичайної ціни не з'ясував, яка справедлива ринкова вартість такого товару склалась на момент купівлі-продажу на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території, а також не зазначив належного обґрунтування того, що позивач у період часу, що перевірявся, мав можливість укласти договори, на умовах, співставних викладеним у договорі з ПП «СВ Промхімпостачання», з іншими суб'єктами господарювання, судова колегія касаційної інстанції вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про невідповідність висновків податкового органу вимогам, встановленим пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0000222304/0 від 18.11.2008 є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ст.71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.03.2009 та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний