Ухвала суду № 31557266, 28.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. справа № 1170/2а-2790/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Агроконтакт»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Агроконтакт» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В липні 2011 року ПП «Агроконтакт» звернулось до суду із адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просило касувати податкові-повідомлення рішення від 04.07.2011р. №0000672360 про сплату податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 3589208,00 грн., в т.ч. за основним платежем 2871366 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 717842,00 грн. та №0000662360 про сплату податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5427254,00 грн., в т.ч. за основним платежем 4341803,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1085451,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 01.06.2011 року по 07.06.2011 року податковим ревізором проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Агроконтакт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3 та ПП «Укр-Трейдинг» за період з 01.05.2008 року по 31.03.2011 року.

В ході перевірки окрім іншого, встановлено порушення:

- п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 2871366 грн.,

- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ в періоду, зо перевірявся, на загальну суму 4341803 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 14.06.2011 року №5023-60/23695476 (а.с.6-19)

На підставі даного Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення від 04.07.2011 року №0000672360 про сплату податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 3589208,00 грн., в т.ч. за основним платежем 2871366,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 717842,00 грн. та №0000662360 про сплату податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5427254,00 грн., в т.ч. за основним платежем 4341803,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1085451,00 грн. (а.с. 4, 5).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в ході перевірки не було надано первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 та ПП «Укр-Трейдинг», отже не підтверджено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту за такими операціями.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати)- це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зі змістом п. 5.2. цієї ж статті, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За приписом пп.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для підтвердження формування як валових витрат так і податкового кредиту є наявність документів визначених законом.

Проте такі документи не були надані позивачем ні під час проведення перевірки ні під час розгляду справи в суду.

Так в суді першої інстанції представник позивача повідомив, що копії фінансово-господарських документів щодо взаємовідносин з контрагентами СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 та ПП «Укр-Трейдинг» неможливо надати, у зв'язку з тим, що вказані документи були викрадені з автомобіля керівника позивача, на підтвердження чого було надано повідомлення з Ленінського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 28.04.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 28).

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції вдповідно до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Крім того, відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Зазначені дії позивачем виконані не були та первинні документи не відновлені.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно сформовано фалові витрати та податковий кредит з зазначеними контрагентами.

До доводів апелянта про те, що на момент проведення перевірки контрагентів позивача первинні документи були в наявності, суд ставиться критично, оскільки в такому випадку позивач мав би можливість відновити такі документи та надати їх до суду.

Щодо відносин позивача з СПД ОСОБА_3 апеляційний суд зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів СПД ОСОБА_3 за період з 01.04.2008 року по 28.02.2011 року, про що складно акт №113/1710/НОМЕР_1 від 15.04.2011 року (а.с. 89-98).

В ході перевірки встановлено, що згідно податкової звітності у СПД ОСОБА_4 відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспорт, сировина для здійснення основного виду діяльності.

У превіряємий період ОСОБА_4 працював інженером в ПП «Агроконтакт», отже позивач повинен був знати про зазначені обставини.

Відповідно до даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з контрагентами, фінансові операції здійснювалися з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту контрагентів.

Згідно з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи викладені обставини апеляційний суд приходить до висновку, що діяльність між позивачем та СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2, СПД ОСОБА_3 та ПП «Укр-Трейдинг» протягом перевіряємого періоду не могла спричинити реального настання правових наслідків, отже винесені податкові повідомлення-рішення прийняті згідно норм чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи судом першої інстанції, повно, всебічно та в межах заявлених вимог, з'ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішено питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішено справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агроконтакт» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24 квітня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов