Постанова № 31557200, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 2а-0870/7125/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Шлях» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року ПП «Шлях» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000192301/0 від 18.11.2010 року;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202301/0 від 18.11.2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000192301/0 та № 0000202301/0 від 18.11.2010 року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а постанова суду скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Шлях» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Мерідіан 08» за період з 01.08.208 року по 01.10.2009.року.

Перевіркою встановлено порушення пп.5.2.1, п.5.2, абзацу 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008 рік на суму 135000,00грн; також встановлено порушення пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №168/97), в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 108240,00грн.

За результатами перевірки складено акт №3558/23-01/31533632 від 15.10.2010 року (а.с. 11-21).

На підставі даного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 18.11.2010 року №0000192301/0 яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 202950,00 грн., у тому числі за основним платежем 135300,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 67650,00 грн. (а.с. 9)

- від 18.11.2010 року №0000202301/0 яким донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 162360,00грн., у тому числі за основним платежем 108240,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54120,00грн. (а.с. 10);

З акта перевірки вбачається, що висновок про порушення позивачем вищезазначених норм зроблений на підставі вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2010 року по справі № 1-173, відповідно до якого ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.357, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст.200 КК України. Так, вироком встановлено факт незаконного використання печатки ПП «Мерідіан 08» зазначеною особою шляхом виконання її відбитків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видаткова накладна №РН-0000052 від 22.10.2008 року та податкова накладна від 22.10.2008 року №52 на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит підробленими судом не визнані, а факт незаконного використання печатки посадовою особою підприємства не може бути підставою для визнання первинних документів такими, що не відповідають приписам чинного законодавства.

Апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими виходячи х наступного.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язковою вимогою для підтвердження як валових витрат так і формування податкового кредиту, являється наявність передбачених законами первинних документів.

В свою чергу, позивачем, на підтвердження господарської діяльності на підставі якої сформовано валові витрати та податковий кредит було надано видаткову накладну №РН-0000052 від 22.10.2008 року та податкову накладну від 22.10.2008 року №52 (а.с. 23).

Разом з тим, як вбачається з вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2010 року по справі № 1-173 (а.с. 107-141), судом встановлено, що 31 жовтня 2008 року ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне використання печаті ПП «Мерідіан 08» виконав її відбиток на видатковій накладній №РН-0000052 від 22.10.2008 року та податковій накладній від 22.10.2008 року №52.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, факт незаконного проставляння відбитку печаті ПП «Мерідіан 08» у видатковій накладній №РН-0000052 від 22.10.2008 року та податковій накладній від 22.10.2008 року №52 є встановленим та обов'язковим для адміністративного суду.

Оскільки складання зазначених документів визнано судом злочином за який засуджено ОСОБА_1, суд вважає, що такі документи не підтверджують господарську діяльність та не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що податковим органом зроблено обґрунтований висновок про порушення позивачем положень пп.5.2.1, п.5.2, абзацу 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000192301/0 та № 0000202301/0 від 18.11.2010 року які є законними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -

П О С ТА Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року - скасувати.

В задоволенні позовних Приватного підприємства «Шлях» відмовити в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.

Повний текст виготовлено 25 березня 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов