Рішення № 31556245, 28.05.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Справа № 925/515/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Сахно І.В. за участю представників сторін: позивача - Романюк В.В. за довіреністю, відповідача - Сільвашко В.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 522645,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 522645,59 грн. боргу за поставлений природній газ, а саме: 437991,30 грн. основного боргу, 2441,97 грн. інфляційних, 53728,18 грн. пені та 28484,14 грн. 3% річних відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № 11/11-ТЕ від 31.12.2010 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 31.12.2010 р. між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) та Ватутінським комунальним підприємством теплових мереж (відповідач) договору поставки природного газу № 11/11-ТЕ позивач поставив відповідачу природний газ, за який останній повного розрахунку не провів.

16.04.2013 р. відповідач подав суду відзив на позов, 16.05.2013 р. подав додаткові пояснення до відзиву в яких він визнав основний борг в сумі 426591,30 грн., повідомив суд про те, що ним проведено часткову оплату основного боргу в сумі 11400 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 206 від 05.04.2013р., № 220 від 12.04.2013р., № 130 від 15.04.2013р. Також просив суд розстрочити виконання рішення про стягнення визнаної ним основної суми боргу на 20 (двадцять) місяців з травня 2013р. по грудень 2014р. у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства. Відповідач у відзиві на позов відповідно ст.. 233 Господарського кодексу України просив суд зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 5 372,82 грн. у зв'язку з тим, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, що утворилося здебільшого не за його вини та посилається на такі обставини:

- підприємство не вправі самостійно встановлювати та регулювати тарифи на власні послуги, а діючі тарифи на теплову енергію не відповідають її фактичній собівартості;

- відповідач як комунальне підприємство теплових мереж на 100% залежить від постачання газу для вироблення теплової енергії і при цьому не має змоги впливати на узгодження договірних умов щодо відпускної ціни газу, порядок розрахунків, встановлення санкцій за невиконання договору, оскільки позивач є монополістом у сфері надання послуг газопостачання у м. Ватутіному і укласти договір на постачання газу у іншого постачальника підприємство позбавлено можливості;

- підприємство не отримало субвенції за 2011 рік на відшкодування різниці в тарифах згідно постанови Кабінету Міністрів України № 517 з причини виключення з фактичних витрат вартість газу, який пішов на виробництво втраченої в мережах теплової енергії через велику протяжність теплових мереж та їх зношеність, на відновлення яких кошти з державного бюджету підприємству не виділялись;

- згідно статутної діяльності відповідач не має інших джерел надходження грошових коштів, ніж кошти Споживачів послуг з централізованого опалення.

Представник позивач в судовому засіданні позов підтримала, з підстав викладених у ньому. Також в судовому засіданні подала додаткові пояснення, в яких проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені та розстрочення виконання рішення в частині стягнення основного боргу заперечила. Заперечення вмотивовані тим, що:

- доводи відповідача щодо відсутності коштів для виконання зобов'язання за спірним договором є необґрунтованими тому, що останній отримує кошти не тільки від постачання теплової енергії, а і від виробництва та транспортування теплової енергії.

- відповідно до п. 3 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Оскільки вказана норма не містить переліку таких випадків, вважаємо, що це випадки невиконання або неналежного виконання зобов'язання з вини обох сторін, або якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідачем в судовому засіданні не було надано жодного доказу, який би вказував на наявність таких виняткових обставин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами..

- стосовно майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, необхідно зазначити наступне - загальний розмір заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий протягом 1998 - 2010 років природний газ становить більше 31 млрд. 740 тис. грн. Вказану вище заборгованість ДК «Газ України», в силу ст. 525, 526, 617 ЦК України, зобов'язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів.

- Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення. Крім того, вказані обставини не підтверджені документально, оскільки жодного документального обґрунтування про реальний стан заборгованості ним не надано. Зазначаємо також, що в зв'язку з тим, що Відповідач на даний час веде активну господарську діяльність, а саме укладає договори, по яким отримує продукцію, тому останній повинен нести й обов'язки за цими договорами, а саме вчасно розраховуватись у відповідності до договірних умов.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав основний борг в сумі 426591,30 грн., підтримав заявлені клопотання про розстрочення виконання рішення в частині стягнення визнаної ним основної суми боргу та про зменшення розміру нарахованої позивачем пені з підстав вказаних у відзиві на позов та у додаткових пояснення до нього.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

31.12.2010р. між сторонами укладено договір № 11/11ТЕ про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар - природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити його вартість. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. (п. 1.1 Договору).

Відповідно п1.2 Договору позивач (Постачальник) передає відповідачу (Покупцю) в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 4362 ( чотири тисячі триста шістдесят дві грн.) куб.м..

Відповідно до умов п.3.1.Договору ціна за 1000 куб.м газу на момент укладання Договору становить 840,19 грн. без ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, витрат, пов'язаних з реалізацією газу.

Крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2% ;

- податок на додану вартість за ставкою 20% .

Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ 20% грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки. Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У п. 7.3.1 договору його сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 4.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Сторонами були укладені та підписані Додаткові угоди, а саме:

31.03.2011 р. додаткова угода №2 пункт 3.1 договору викладено у такій редакції: « 3.1 з 01.04.2011 р ціна за 1000 куб.м газу становить 815,00 грн. без ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %.;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.;

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259.70 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

01.07.2011 р. додаткова угода № 3 пункт 3.1 договору з 01.07.2011 р. викладено у такій редакції: « 3.1 ціна за 1000 куб.м газу становить 790,20 грн. без ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %.;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.;

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

У січні - квітні 2011 р. дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на виконання договору № 11/11-ТЕ передала Ватутінському комунальному підприємству теплових мереж у власність природного газу на загальну суму 3134529,63 грн., у тому числі: у січні 2011р.863,578 куб. м. на суму грн. 1130596,23 грн., у лютому 2011р. 673,544 куб. м. на суму 881803 грн., у березні 2011р. 628,337 куб. м. на суму 822618,74 грн. і у квітні 2011р. 228,774 куб. м. на суму 299510,92 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р.та від 30.04.2011р.. Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий природний газ в сумі 2 696 538,33 грн.

Після подання позивачем позову станом на день прийняття господарським судом цього рішення відповідач сплатив позивачу ще 11400 грн. боргу за поставлений в січні - квітні 2011р. за договором №11/11-ТЕ природний газ, у тому числі: 5100 грн. за платіжним дорученням від 05.04.2013р. № 206, 3300 грн. за платіжним дорученням від 12.04.2013р. №220 та 3000 грн. за платіжним дорученням від 15.04.2013р. № 130.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки природного газу №11/11-ТЕ від 31.12.2010 р. Даний договір, виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу природний газ на суму 3134529,63 грн. Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий природний газ в сумі 2696538,33 грн.

Однак в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого природного газу належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 437 991,30 грн. боргу.

Відповідачем вже після порушення провадження у справі сплачено 11400 грн. основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 206 від 05.04.2013р., № 220 від 12.04.2013р., № 130 від 15.04.2013р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 426591,30 грн.

Отже, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений природний газ на умовах договору №11/11 ТЕ від 31.12.2010 р. є обґрунтованою, та такою, що підлягає до задоволення.

Оскільки відповідачем після порушення провадження у справі частково сплачено основний борг в сумі 11400 грн. то в цій частині предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення рішення в частині стягнення основного боргу та зменшення розміру пені, то суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право надати розстрочку або відстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставини, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Названі відповідачем обставини не можуть свідчити про те, що вони ускладнюють виконання цього рішення або роблять його неможливим.. Тому господарський суд залишає клопотання відповідача про розстрочку сплати основного боргу в сумі 426591,30 грн. на 20 (двадцять) місяців з травня 2013р. по грудень 2014р. без задоволення, як необґрунтоване.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України, при прийнятті рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд, оцінивши доводи відповідача щодо зменшення пені, дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити тому, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 ГПК України та підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення.

З урахуванням викладеного,, у відповідності до ст. ст. 549, 625 ЦК України та п. 7.3.1 Договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 53728,18 грн, інфляційні за весь час прострочки в розмірі 2441,97 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 28484,14 грн. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст.80, ст.82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ватутінського комунального підприємства теплових мереж (вул. Франка, буд..10, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250, ідентифікаційний код 14199608) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827) - 426591,30 грн. основного боргу, 53728,18 грн. 82 коп. пені, 2441,97 грн. інфляційних нарахувань, 28484,14 грн. три проценти річних, та 10460,00 грн. витрат на сплату судового збору.

В частині стягнення 11400 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.06.2013р.

СУДДЯ К.І.Довгань