ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2013 Справа №917/665/13
м. Полтава
за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг", Саперно-Слобідський проїзд, 30, м. Київ, 03039
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Капітал", вул. Гурамішвілі, 1, м. Карлівка, Полтавська область, 39500
про стягнення 150 143,35 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
від позивача: Живолуп К.С., довіреність № 33 від 01.04.2013 року;
від відповідача: не з'явився.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 150 143, 35 грн. за договором поставки № 01/91-3/11 від 05.10.2011 року, з яких 136923,39 грн. - основна заборгованість; 5333,17 грн. - пеня; 6846,17 грн. - штраф; 1040,62 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару.
Відповідач в засідання не з'явився, подав клопотання від 28.05.2013 року про відкладення розгляду справи в зв'язку з відправленням представника у відрядження в іншу місцевість, а також посилаючись на скрутне фінансове становище повідомляє про неможливість направлення іншого представника в дане засідання, крім цього інформує суд про ведення переговорів з позивачем щодо врегулювання спору мирним шляхом.
Судом приймається до уваги положення ст. 22 ГПК України, в якій визначено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Заявлене відповідачем клопотання судом відхиляється, оскільки по-перше, відповідачем не подано жодних доказів, що підтверджують перебування представника у відрядженні 28.05.2013 року (так само як і доказів відрядження представника 07.05.2013 року), по-друге, Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, що можуть бути представниками юридичної особи, по-третє, ухвалою від 07.05.2013 року про відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, по-четверте, у відповідача (зважаючи на отримання ухвали про відкладення 14.05.2013 року) було достатньо часу підготувати та направити суду обґрунтовані заперечення проти позовних вимог, та витребувані судом документи, однак будь-яких доказів та відзиву на позов відповідач не надав.
Позивач в засіданні усно повідомив, що переговори між сторонами щодо врегулювання спору дійсно велися, проте позитивних результатів не принесли, тому позов підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу по суті в даному засіданні.
Крім цього суд враховує, що двомісячний строк вирішення справи закінчується 09.06.2013 року, а клопотання про його продовження жодною із сторін заявлено не було.
В зв'язку з наведеним, суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
05.10.2011 року сторони уклали договір поставки № 01/91-3/11 (далі -Договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язався протягом дії договору, в порядку і на умовах, встановлених цим договором, продати та передати у власність покупця (відповідача) металопродукцію, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.
Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у специфікаціях або рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору).
Сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється партіями, на умовах самовивозу (склад постачальника - м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 4, або м. Київ, вул. Качалова, 5), якщо інше не вказано в рахунку-фактурі/специфікації постачальника або в інших додатках до цього договору (п. 2.1. Договору). Загальна вартість поставленого та неоплаченого товару за цим Договором не може перевищувати 1000 000 грн. (п. 2.1. Договору).
За п. 3.1. Договору постачальник зобов'язується передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти в пункті поставки товару погоджений для поставки товар протягом п'яти робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури на погоджену сторонами поставку партії товару, якщо інше не зазначено у специфікації.
На виконання Договору згідно видаткової накладної № РНК-018824 від 27.11.2012 року позивач здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 137418,75 грн. (а.с. 9). Відповідачем була видана довіреність № 759 від 26.11.2012 року (а.с. 10), в якій уповноважено представника на отримання від позивача цінностей (товару) за рахунком-фактурою № 19149 від 22.11.2012 року (а.с. 26).
Таким чином, факт передачі товару на загальну суму 137418,75 грн. підтверджується видатковою накладною № РНК-018824 від 27.11.2012 року з підписом відповідача про отримання товару, виданою відповідачем довіреністю № 759 від 26.11.2012 року. Як свідчать матеріали справи товар отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості. Факт узгодження ціни, кількості, найменування товару підтверджується рахунком-фактурою № 19149 від 22.11.2012 року до договору № 01/91-3/11 від 05.10.2011 року на який є посилання у довіреності на отримання товару № 759 від 26.11.2012 року.
У п. 4.3. Договору сторонами узгоджено, що покупець сплачує повну вартість товару протягом 30 календарних днів з дати поставки партії товару якщо інше не зазначено у рахунку фактурі/специфікації на поставку відповідної партії. Позивач посилається, що відповідач частково сплатив вартість отриманого товару на суму 495,36 грн. (згідно банківської виписки від 08.11.2012 року, а.с. 11), та просить стягнути з відповідача 136923,39 грн.
Отже, за умовами Договору відповідач повинен був здійснити виконання договірного зобов'язання в частині оплати отриманого товару в строк до 27.12.2012 року, проте товар у зазначені строки оплаченим був, тому відповідач з 28.12.2012 року вважається таким, що прострочив зобов'язання.
Позивачем направлявся відповідачу 17.04.2013 року акт звірки взаємних розрахунків цінним листом з описом вкладення (а.с. 20-22), однак в матеріалах справи відсутні відомості про участь відповідача у звірці взаємних розрахунків.
Станом на момент розгляду справи в суді розмір основної заборгованості відповідача становить 136923,39 грн.
При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).
Суд вважає, що передача відповідачу товару на суму, яка перевищує визначену п. 2.1. Договору поставки № 01/91-3/11 від 05.10.2011 року граничну вартість товару, який може бути поставлений за цим договором (100000,00 грн.) відбулася поза умовами виконання зобов'язань за цим договором, тобто на підставі усної угоди сторін.
Зазначена обставина підтверджується письмовими поясненнями позивача від 26.04.2013 року, вих.. № 123 (а.с. 19), наданими суду, з яких вбачається, що зміни до договору сторонами не вносились, тобто граничний розмір зазначеної вартості товару, який підлягає передачі за цим договором не змінювався.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).
За п. 8.1. Договору він набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Якщо за двадцять календарних днів до закінчення строку дії даного договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії договору або між сторонами не буде укладено новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.
Відповідач на наявність таких обставин (щодо припинення дії договору) не посилається, отже договір між сторонами свою дію не припинив.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.2. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати товару, покупець повинен на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення. Позивачем заявлено до стягнення 5333,17 грн. пені, яку він нарахував з 28.12.2012 року по 01.04.2013 року за 95 днів прострочки (розрахунок в мат. справи, а.с. 3).
Також сторони пунктом 5.3. Договору передбачили, що крім сплати пені покупець, за умови прострочення строків оплати, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми несплаченого товару в зазначені в цьому договорі та додатках до нього строки. Позивачем заявлено до стягнення 6846,17 грн. штрафу (5 відсотків від суми боргу) за невиконання відповідачем зобов'язання в частині оплати отриманого товару.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України). Позивачем заявлено до стягнення 1040,62 грн. - 3% річних за період з 28.12.2012 року по 01.04.2013 року (95 днів прострочки).
Оскільки на думку суду передача відповідачу товару на суму, яка перевищує визначену п. 2.1. Договору граничну вартість товару, який може бути поставлений за цим договором (100000,00 грн.) відбулася поза умовами виконання зобов'язань за цим договором, тобто на підставі усної угоди сторін, а також приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення річних, пені та штрафу підлягають задоволенню частково, із розрахунку їх розміру від суми 100 000,00 грн., що складає: 3895,00 грн. пені, 760,00 грн. - 3% річних, 5000,00 грн. штрафу.
Стосовно вимог про стягнення штрафу слід зазначити також таке: відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд враховує, що штраф і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання - неустойки. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Умовами Договору передбачено цивільно-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. При цьому законом не встановлено обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.
Судом приймається до уваги правова позиція Верховного Суду України з даного питання викладена, зокрема, в постанові від 09.04.2012 року по справі № 12/039. Згідно ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України , прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Таким чином, одночасне застосування штрафу та пені, у разі неналежного виконання зобов'язань за Договором, не суперечить вимогам закону та умовам Договору.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриманий товар не спростував, проти заявленої до стягнення суми боргу не заперечив. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення 146578,39 грн. грн. за договором поставки № 01/91-3/11 від 05.10.2011 року, з яких 136923,39 - основна заборгованість; 3895,00 грн. - пеня; 5000,00 грн. - штраф; 760,00 грн. - 3% річних. В іншій частині вимог у позові відмовляється з мотивів, наведених вище.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 2), 82-85, ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ-Капітал", вул. Гурамішвілі, 1, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 35939237, п/р 26001151012001 в ПАТ "АКБ "Київ", МФО 322498 на користь Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг", Саперно-Слобідський проїзд, 30, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 19121597, п/р 26006010003282 в Філії ПАТ "УніКредит Банк", МФО 300744: 136923 грн. 39 коп. - основний борг; 5000 грн. 00 коп. - 5 % штрафу від несвоєчасно сплаченої суми; 3895 грн. 00 коп. - пеня; 760 грн. 00 коп. - 3% річних; 2931 грн. 56 коп. судового збору.
3. В іншій частині вимог у позові відмовити.
4. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.
Суддя І.І.ПУШКО
Судове рішення № 31556174, Господарський суд Полтавської області було прийнято 28.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/665/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: