Рішення № 31555940, 23.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2013р. Справа № 905/2280/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м.Горлівка, Донецька область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Слов'янськ, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 8793,11 грн., з яких сума основного боргу 5246,00 грн., пеня в розмірі 757,06 грн., 20% річних в розмірі 1009,44 грн., штраф в розмірі 1780,61 грн.,

за участю представників:

від позивача: Амеліної Т.М., за довір. від 31.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 28984, 31 грн., з яких сума основного боргу 25437,20 грн., пеня в розмірі 757,06 грн., 20% річних в розмірі 1009,44 грн., штраф в розмірі 1780,61 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 611, 625, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 230-232 Господарського кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 25 січня 2011 року № 2235. Позивач зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Сума заборгованості становить 25437,20 грн.

Відповідно до пунктів 7.1 та 9.2 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 757,06 грн., 20% річних в розмірі 1009,44 грн., штраф в розмірі 1780,61 грн.

Загальна сума заборгованості становить 28984,31 грн.

25 квітня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив зменшити розмір позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем у розмірі 20191,20 грн., просив стягнути суму основного боргу у розмірі 5246,00 грн., пеню в розмірі 757,06 грн., 20% річних в розмірі 1009,44 грн., штраф в розмірі 1780,61 грн.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Підстави для неприйняття заяви про зменшення позовних вимог у суду відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням зменшення позивних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але до суду повернувся конверт з поштовим відправленням у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 84122, АДРЕСА_1.

Представнику позивача роз'яснені права та обов'язки учасників судового процесу, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки № 2235 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (надалі-товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови поставки, ціну на товар, загальну суму договору, порядок розрахунків, відповідальність сторін, строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Згідно із пунктом 3.3 договору Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, які містяться в матеріалах справи, замовлення на товар були надані Покупцем в усній формі (а.с.23).

Відповідно до пункту 3.4 договору при прийманні товару Покупець в присутності представника Постачальника повинен перевірити: цілісність пакування, наявність марок акцизного збору; відповідність фактичної кількості товару кількості, зазначеній в накладних; термін зберігання. При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, Покупець зобов'язаний у присутності представника Постачальника, скласти відповідний Акт згідно з вимогами чинного законодавства. Підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та за якістю. Претензії Покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються Постачальником в окремому порядку, який визначається Постачальником в кожному випадку окремо.

Пунктом 3.6 договору встановлено, що Покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати Постачальникові Повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому Покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою Покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано Покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою Покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у Повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені Покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою.

Згідно із пунктом 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, в повідомленні від 25 січня 2011 року, на виконання вимог пункту 3.6 договору, Покупець навів зразки підписів матеріально-відповідальних осіб, якими підтверджується отримання товару (а.с.7).

Відповідно до пункту 4.1 договору найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар.

Ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар (пункт 5.2 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було здійснено постачання товару, що підтверджується видатковими накладними №141632/137413 від 11 грудня 2012 року на суму 4488,00 грн., №150250/144948 від 25 грудня 2012 року на суму 18646,08 грн., №150251/144949 від 25 грудня 2012 року на суму 3590,40 грн., №150252/144950 від 25 грудня 2012 року на суму 2258,88 грн. на загальну суму 28983,36 грн. (а.с.8-11).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документам в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем вищевказаних накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Вищезазначені видаткові накладні підписані матеріально-відповідальними особами за отримання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджує факт отримання відповідачем товару.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар в розмірі 3546,16 грн.

Окрім цього, представником позивача 23 травня 2013 року через канцелярію суду був наданий прибутковий касовий ордер №83946 від 16 квітня 2013 року на суму 20191,20 грн., яким підтверджується часткова сплата заборгованості відповідачем (а.с.40).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за поставлений товар відповідно до видаткових накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 5246,00 грн., з урахуванням часткової оплати, підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 757,06 грн., 20% річних в розмірі 1009,44 грн., штрафу в розмірі 1780,61 грн., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7.1 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки оплати товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, суд визнає його вірним, сума 1780,61 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 11 січня 2013 року по 07 лютого 2013 року на суму заборгованості 4488 грн. в розмірі 51,64 грн., за період з 08 лютого 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 941,84 грн. в розмірі 20,90 грн., за період з 25 січня 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 18646,08 грн. в розмірі 521,07 грн., за період з 25 січня 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 3590,40 грн. в розмірі 100,33 грн., за період з 25 січня 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 2258,88 грн. в розмірі 63,12 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за вищевказаними періодами суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 757,06 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із пунктом 9.2 договору у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Перевіривши арифметичний розрахунок 20% річних за періоди з 11 січня 2013 року по 07 лютого 2013 року на суму заборгованості 4488 грн., з 08 лютого 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 941,84 грн., з 25 січня 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 18646,08 грн., з 25 січня 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 3590,40 грн., з 25 січня 2013 року по 02 квітня 2013 року на суму заборгованості 2258,88 грн., суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення 20% річних у розмірі 1009,44 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 8793,11 грн., з яких сума основного боргу 5246,00 грн., пеня в розмірі 757,06 грн., 20% річних в розмірі 1009,44 грн., штраф в розмірі 1780,61 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84122, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (84601, Донецька область, місто Горлівка, вул. Озерянівська, 2, п/р 26006308081702 Банк АТ «УкрСібБанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 35871504) суму основного боргу в розмірі 5246 (п'ять тисяч двісті сорок шість) грн., 00 коп., пеню в розмірі 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн., 06 коп., штраф в розмірі 1780 (одну тисячу сімсот вісімдесят) грн., 61 коп., 20 % річних в розмірі 1009 (одну тисячу дев'ять) грн., 44 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84122, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (84601, Донецька область, місто Горлівка, вул. Озерянівська, 2, п/р 26006308081702 Банк АТ «УкрСібБанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 35871504) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 23 травня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28 травня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява