Рішення № 31555899, 28.05.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/42/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.13 Справа № 908/1498/13

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району (69097, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

про стягнення 4 243,51 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Воропай М.І., довіреність № 63/27 від 03.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 25.04.2013 р. звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4 243,51 грн. заборгованості за договором № 401860 "Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді" від 01.07.2010 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 193, 198 Господарського кодексу України, Закон України "Про теплопостачання", Правила користування тепловою енергією, ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України та на умови укладеного сторонами договору. Вказує, що поставлена позивачем на виконання умов договору теплова енергія за період з жовтня 2012 р. по лютий 2013 р., включно, відповідачем не сплачена, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 4 243,51 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1498/13, присвоєно справі номер провадження № 30/42/13, розгляд якої призначено на 28.05.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення щодо заявленої до стягнення суми та всіх обставин даної справи. Крім того, надав суду довідку № 06/348 від 28.05.2013 р., згідно якої станом на 28.05.2013 р. заборгованість відповідача складає 4 243,51 грн.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на особисту участь або участь свого представника в судове засідання не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 25.04.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 28.05.2013 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 26.04.2013 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України. Відповідачу кореспонденція направлена на дві адреси, зазначені у позовній заяві: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2.

До того ж, згідно долученого до матеріалів справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції рекомендований лист, направлений судом на адресу відповідача - АДРЕСА_1, вручено йому особисто 06.05.2013 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був обізнаний.

З огляду на викладене, суд має достатньо підстав вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляду в господарському суді Запорізької області даної справи.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.05.2013 р. справу розглянуто в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 р. Концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір № 401860 "Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді", за умовами якого (п. 1.1. договору) Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до додатку № 1а до Договору, теплова енергія відпускалась до нежитлового вбудованого приміщення, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр. Ювілейний, 43.

Згідно з п. 3.2.6. Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.7. Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вулиця Задніпровська, 7, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направлені рекомендованим листом - дата зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (п. 6.6.1.). В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений строк - п'ять днів (п. 6.6.2. Договору). У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2. Договору).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та Акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4.).

Як вказує позивач і підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі теплової енергії, ним в період з жовтня 2012 р. по лютий 2013 р., включно, відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 243,51 грн.:

2012 рік: жовтень - 102,71 грн., листопад - 719,90 грн., грудень - 1 322,28 грн.;

2013 рік: січень - 1 121,48 грн.; лютий - 977,14 грн.

Як свідчать матеріали справи, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідач підписав, а отже, фактично погодився з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Однак, відпущена за Договором теплова енергія відповідачем не сплачена, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем в сумі 4 243,51 грн.

22.04.20112 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №735/08-38 від 08.04.2013 р. про погашення заборгованості за відпущену теплову енергію у розмірі 4 243,51, яка залишена ним без відповіді та без виконання.

Позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4 243,51 грн. заборгованості за договором № 401860 "Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді" від 01.07.2010 р. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-15, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року №1875-15, "Правилами користування тепловою енергією", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення", затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 та Наказом Міністерства будування України № 4 від 22.11.2005 р.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обов'язком відповідача - оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати теплової енергії та отриманих послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав жодним чином.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2012 р. по лютий 2013 р., включно, позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 4 243,51 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Відповідач акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період підписав, тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Отже, обґрунтованим слід визнати нарахування позивачем вартості теплової енергії за актами за період з жовтня 2012 р. по лютий 2013 р., включно, яку всупереч умовам Договору та вимог закону, відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 4 243,51 грн.

Факт заборгованості відповідача в сумі 4 243,51 грн. позивачем документально підтверджений та обґрунтований.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 4 243,51 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 401860 "Купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді" від 01.07.2010 р.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. За таких обставин, враховуючи, що спір доведений до суду з вини відповідача, витрати зі сплати судового збору (1 720,50 грн.) у повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; рахунки в установах банку не відомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 4 243 (чотири тисячі двісті сорок три) грн. 51 коп. основного боргу та суму судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.05.2013 р.