Рішення № 31555694, 27.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

27.05.2013 Справа №5002-34/ 2000-2012За позовом Прокурора м. Євпаторія в інтересах держави в особі Заозерненської селищної ради, м. Євпаторія, смт. Заозерне.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рив'єра», м. Євпаторія, смт. Заозерне.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державна податкова інспекція у м. Євпаторія в Автономній Республіці Крим, м. Євпаторія.

про стягнення 3 192 957, 95 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури - Приймак А.О., посвідчення № 013070.

Від позивача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від відповідача - Фролкова О.О., довіреність від 01.10.2012 р., представник.

Від третьої особи - Котлярова О.В., довіреність № 846/10/10-24 від 26.02.2013 р., головний державний податковий інспектор юридичного відділу.

Суть спору: Прокурор м. Євпаторії звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Заозерненської селищної ради та просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рив'єра» 209 920,80 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2012 по 31.03.2012.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2012 р. у справі № 5002-34/2000-2012 вирішено: позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рив'єра» на користь Заозерненської селищної ради 3 192 957,95 грн. заборгованості з орендної плати. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рив'єра» до державного бюджету 63 859,16грн. судового збору.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 р. у справі № 5002-34/2000-2012 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2012 року у справі № 5002-34/2000-2012 скасовано. Прийнято у справі нове рішення. У задоволенні позову прокурора міста Євпаторія в інтересах держави в особі Заозерненської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Рив'єра» про стягнення 3 192 957,95 грн. заборгованості з орендної плати - відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 р. у справі № 5002-34/2000-2012 касаційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 у справі № 5002-34/2000-2012 скасувати. Справу № 5002-34/2000-2012 направлено на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Справу розподілено автоматизованою системою документообігу Господарського суду Автономної Республіки Крим на суддю С.О. Лукачова.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 р. справу прийнято до провадження судді С.О. Лукачова та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у м. Євпаторія в Автономній Республіці Крим.

27.05.2013 р. від Заозерненської селищної ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

В судовому засіданні 27.05.20113 р. прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю проведення відповідної перевірки ДПІ у м. Євпаторія для надання обґрунтованого розрахунку суми позову.

Суд розпочав розгляд справи по суті.

Прокурор просив задовольнити позовні вимоги в тій частині боргу, що залишилася непогашеною відповідно розрахунку заборгованості, наданою селищною радою.

Позивач також просив вимоги прокурора м. Євпаторії задовольнити в тій частині боргу, що залишилась непогашеною відповідно розрахунку заборгованості.

ТОВ «Рив'єра» проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що заборгованість по орендній платі була погашена відповідачем у 2012 році у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача та третьої особи, суд -

встановив:

Розглянувши клопотання прокурора про відкладення розгляду справи, суд не знайшов підстав для його задоволення, у зв'язку з наступним.

Ухвалою від 11.04.2013р. суд зобов'язував прокурора та позивача надати суду детальний обґрунтований розрахунок по договору від 16.04.2007 р., який зареєстрований 19.09.2007 р. за № 040700200134; зобов'язував сторін провести звірку взаємних розрахунків із зазначенням періоду утворення заборгованості та складанням двостороннього акту, підписаного обома сторонами; зобов'язував Державну податкову інспекцію у м. Євпаторія в Автономній Республіці Крим надати суду обґрунтований розрахунок по договору від 16.04.2007 р., який зареєстрований 19.09.2007 р. за № 040700200134; зобов'язував відповідача провести звірку з Державною податковою інспекцією у м. Євпаторія в Автономній Республіці Крим по договору від 16.04.2007 р., який зареєстрований 19.09.2007 р. за № 040700200134 зі складанням двостороннього акту, підписаного обома сторонами.

Ухвалою від 13.05.2013 р. суд відклав розгляд справи, у зв'язку з клопотанням прокурора про відкладення розгляду справи для проведення відповідної перевірки Державної податкової інспекції у м. Євпаторії в Автономній Республіці Крим для надання розрахунку боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рив'єра» та зобов'язував прокурора та Державну податкову інспекцію у м. Євпаторія в Автономній Республіці Крим надати суду обґрунтований розрахунок по договору від 16.04.2007 р., який зареєстрований 19.09.2007 р. за № 040700200134.

У поясненнях від 24.05.2013 р. Державна податкова інспекція у м. Євпаторія в АР Крим зазначила, що на підставі наказу № 338 від 24.05.2013 р. буде проведено невиїзну документальну перевірку відповідача.

Проте, станом на час розгляду справи прокурором та ДПІ розрахунок суми боргу суду так і не надано, у зв'язку з викладеним, з метою не допущення порушення процесуальних строків передбачених ст.69 ГПК України суд відмовив в задоволенні клопотання прокурора про відкладення розгляду справи.

За результатом розгляду справи по суті, суд встановив наступні обставини.

16 квітня 2007 року між Заозерненською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рив'єра» був укладений договір оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 10-12).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки з рекреаційних земель, які зареєстровані за кадастровими номерами №0110945300:01:002:0010 (загальною площею 13,9499 га), № 0110945300:01:002:0033 (загальною площею 7,1940 га) за адресою: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, с. Заозерне, вул. Алея Дружби,3.

Договір зареєстровано в КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2007р. за № 040700200134.

Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 33 476721, 86 грн.

Відповідно до п. 8 Договору орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Річний розмір орендної плати без ПДВ складає: до 05 вересня 2008р. - 334767, 21 грн., що становить 1 відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки; з 05 вересня 2008р. - 3347672,19 грн., що становить 10 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений договір оренди земельної ділянки від 16.04.2007р. підписаний сторонами з урахуванням протоколу розбіжностей до договору, про що є відповідний запис на останній сторінці договору.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей до договору від 16.04.2007р. пункт 8 договору оренди від 16.04.2007р. річний розмір орендної плати без плати ПДВ складає:

- до моменту введення в експлуатацію будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці яка передана в оренду: 334767, 21 грн., що становить 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- з моменту введення в експлуатацію будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці яка передана в оренду: 10 % нормативної грошової оцінки частки земельної ділянки, що знаходиться під будівлями та спорудами і не використовується в комерційних цілях.

Прокурор та позивач наполягали на задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ставку орендної плати слід розраховувати відповідно до умов договору без врахування протоколу узгодження розбіжностей, п згідно п. 8 Договору відповідач повинен сплачувати з 05 вересня 2008р. орендну плату у розмірі 10 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд не погоджується з такою позицією прокурора та позивача у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як вказано Вищим господарським судом України у постанові від 27.03.2013р. у даній справі, якою справу направлено на новий розгляд, у відповідності до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отже, відповідно до ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, враховуючи вимоги ст. 18 Закону України «Про оренду землі», зміни до договору оренди землі набувають чинності після їх державної реєстрації.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Судом встановлено, що Заозерненська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю «Рив'єра» досягли згоди щодо умов сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що було викладено сторонами договору у письмовій формі та підтверджено протоколом узгодження розбіжностей до Договору від 16.04.2007р.

Договір оренди земельної ділянки від 16.04.2007р., із вказівкою «с протоколом разногласий» на останній сторінці договору, зареєстровано у Кримському регіональному філіалі державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2007р. за № 040700200134.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 р. по справі № 2-11/1200-2009 за позовом прокурора м. Євпаторії в особі Заозерненської селищної ради до ТОВ «Рив'єра» про визнання додаткової угоди укладеною та стягнення 1754687,03 грн. заборгованості з орендної плати судом апеляційної інстанції вже були дослідженні обставини, на які посилаються прокурор та позивач у своєму позові.

Так, судом апеляційної інстанції при розгляді справи №2-11/1200-2009 було встановлено, що сторони дійшли згоди відносно суттєвих умов договору оренди землі від 16.04.2007р., включаючи орендну плату згідно протоколу узгодження розбіжностей від 16.04.2007р. Договір оренди земельної ділянки від 16.04.2007р. відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 із змінами та доповненнями. В частині стягнення орендної плати за ставкою 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки прокурору судом відмовлено.

Згідно із ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», іншими законодавчими актами України органи місцевого самоврядування розпоряджаються землями відповідної територіальної громади та вирішують інші питання у галузі земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2010р. 59-ою сесією 5 скликання Заозерненської селищної ради прийнято рішення № 5-59/6 «Про встановлення річної орендної плати за земельні ділянки ТОВ «Рив'єра». Згідно зазначеного рішення вирішено встановити з 01.01.2010р. розмір річної орендної плати за земельні ділянки (кадастрові номера №0110945300:01:002:0010, №011945300:01:002:0033) загальною площею 211439,00 кв.м. для будівництва та обслуговування аквапарку по вул. Алеї Дружби, 3, на території Заозерненської селищної ради у розмірі трьохкратного земельного податку на період проектування та будівництва об'єкту але не більш ніж на п'ять років. (т 1 а.с. 15).

Вказане рішення враховує вимоги діючого законодавства щодо того, що розмір орендної плати не може бути нижче ніж трьохкратний розмір земельного податку і по суті узгоджується з позицією, викладеною орендарем і орендодавцем в протоколі узгодження розбіжностей від 16.04.2007р. про встановлення ТОВ «Рив'єра» мінімального розміру орендної ставки для земель, які зайняті поточним будівництвом, і ще не можуть бути предметом комерційного використання, а отже й сплати орендних платежів за максимальною ставкою 10%.

Судом встановлено, що 12.10.2010р. між Заозерненською селищною радою та ТОВ «Рив'єра» з урахуванням рішення Заозерненської селищної ради від 29.01.2010р. підписана додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки від 16.04.2007р. (т.1 а.с. 15 зворот).

Зазначеною додатковою угодою ставку орендної плати за договором було збільшено з 1% до 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням діючих коефіцієнтів індексації, та розмір орендної плати склав 1259524,83 грн. за рік. Додаткова угода не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а тому не набула чинності. Інші зміни до договору сторонами не вносились.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013р. зауважено на те, що висновки як місцевого так і апеляційного господарських судів про те, що для вирішення даної справи із врахуванням заявлених позовних вимог не мають значення обставини, пов'язані із тим, що сторонами договору укладено додаткову угоду від 12.10.2010р., яка не пройшла державну реєстрацію, є помилковими, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом встановлено, що на час розгляду справи будівлі та споруди на земельній ділянці не збудовані і не введені в експлуатацію. Цього факту прокурор та позивач не заперечують.

Отже річний розмір орендної плати повинен розраховуватися згідно Договору оренди земельної ділянки від 16.04.2007р. з врахуванням підписаного до нього протоколу узгодження розбіжностей. Тобто, річний розмір орендної плати на період, заявлений у позові, складає 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а це 334 767, 21 грн. на рік.

За поясненнями ТОВ «Рив'єра» до 12.10.2010р. воно декларувало та сплачувало орендну плату у розмірі 334767,21 грн. за рік (без ПДВ), що становить 1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до умов Договору із протоколом узгодження розбіжностей.

Судом встановлено, що ТОВ «Рив'єра» у період з 12.10.2010р. по 2013 р. декларує та сплачує орендну плату у розмірі 1259524,83 грн. за рік, що становить 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням діючих коефіцієнтів індексації з урахуванням рішення Заозерненської селищної ради від 29.01.2010р. та підписаної Орендодавцем та Орендарем додаткової угоди від 12.10.2010р. до договору оренди, незважаючи на те, що додаткова угода не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

При цьому всебічно та повно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності суд погоджується з позицією відповідача про те, що таке збільшення орендних платежів ТОВ «Рив'єра» відповідає вимогам ст. 288.5 Податкового кодексу України, відповідно до якої річна сума платежу з орендної плати не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та ст. 274.1, згідно якої ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Така позиція Орендаря фактично відповідає і волі Орендодавця, викладеній в рішенні № 5-59/6 від 29.01.2010р. і в додаткової угоді від 12.10.2010р., яку підписано й скріплено печатками обох сторін.

Судом встановлено, що орендні платежі за спірним договором за період жовтень 2010р. - березень 2012 рік включно на день розгляду спору ТОВ «Рив'єра» сплачено до бюджету 1 940 916,08грн.

Це відповідає задекларованим сумам у податкових деклараціях з плати за землю за 2010, 2011, 2012 р.р.

Позовні вимоги прокурора зводяться до того, що орендна плата за період 12.10.2010р. по 31.03.2012р. повинна обчислюватись із розрахунку 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позицію прокурора підтримує й представник позивача. При цьому розрахунок заборгованості з орендної плати, доданий до письмових пояснень Заозерненської селищної ради від 22.04.2013р., складений спеціалістами фінансово - економічного відділу, містить відповідні розрахунки сум орендної плати, виходячи з 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Під час розгляду спору у судовому засіданні представник третьої особи - ДПІ у м. Євпаторія подав облікові картки платника податку - ТОВ «Рив'єра» та пояснив, що на момент подачі позову у ТОВ «Рив'єра» склалася заборгованість перед бюджетом у розмірі, вказаному у позові, проте на момент розгляду справи на березень 2013 року відповідно задекларованим даним у відповідача - ТОВ «Рив'єра» заборгованості з орендних платежів немає.

Пояснення ДПІ у м. Євпаторія від 24.05.2013р. містять лише теоретичні дослідження з питань укладення договорів і не спростовують того, що у відповідача станом на 2013 рік немає заборгованості перед Заозерненською селищною радою відповідно до задекларованих зобов'язань за спірним договором оренди.

Судом встановлено, що станом на 31.03.2012р. у ТОВ «Рив'єра» дійсно існувала заборгованість по сплаті орендної плати за землю за розглядаємий період у сумі 328729,91 грн., проте ця заборгованість була повністю погашена ТОВ «Рив'єра».

Відповідачем по справі наданий до матеріалів справи акт звіряння між ТОВ «Рив'єра» і ДПІ у м. Євпаторії по орендним платежам, які нараховано за період з 12.10.2010р. по 31.03.2012р. Акт підписаний директором ТОВ «Рив'єра» і отриманий ДПІ у м. Євпаторія 23.05.2013р. відповідно до штампу ДПІ на супровідному листі від 22.05.2013р. Згідно зазначеного Акту вбачається, що ТОВ «Рив'єра» мала заборгованість по сплаті орендної плати за січень, лютий, березень 2012 року. Проте, заборгованість була повністю погашена ТОВ «Рив'єра» в наступних податкових періодах. Ці обставини у повному обсязі підтверджуються первинним документами - платіжними дорученнями, наданими відповідачем у матеріали справи.

На підтвердження відсутності заборгованості та на виконання постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2013р. відповідачем надано у матеріали справи первинні документи за період, визначений в позові, та по березень 2013р. включно, а саме: платіжні доручення №319 від 24.12.2010р., № 324 від 29.12.2010р., № 335 від 27.01.2011р., №162 від 25.02.2011р., №181 від 29.03.2011р., №191 від 28.04.2011р., №196 від 30.05.2011р., № 1 від 30.06.2011р., № 5 від 29.07.2011р., №9 від 29.08.2011р., №11 від 30.09.2011р., № 13 від 28.10.2011р., №16 від 29.11.2011р., № 18 від 28.12.2011р., № 26 від 28.04.2012р., №20 від 30.01.2012р., №32 від 30.07.2012р., № 31 від 30.07.2012р., №35 від 17.09.2012р., № 34 від 17.09.2012р., №36 від 05.10.2012р., №38 від 24.10.2012р., № 40 від 28.12.2012р., № 41 від 30.01.2013р., №42 від 15.02.2013р., № 44 від 28.02.2013р., №46 від 21.03.2013р., №45 від 21.03.2013р., №47 від 22.03.2013р., №48 від 25.03.2013р., №49 від 26.03.2013р., №51 від 27.03.2013р., № 52 від 27.03.2013р., № 53 від 28.03.2013р., №54 від 29.03.2013р., №55 від 29.03.2013р., №56 від 02.04.2013р., №57 від 05.04.2013р., №58 від 30.04, 2013р., податкова декларація (уточнююча) орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2011, 2012, 2013 р.р.

З наведеного слідує, що у ТОВ «Рив'єра» немає заборгованості перед місцевим бюджетом Заозерненської селищної ради по орендним платежам по Договору оренди земельної ділянки від 16.04.2007р., який укладено між Заозерненською селищною радою та ТОВ «Рив'єра» і зареєстровано в Кримському регіональному філіалі державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 19.09.2007р. за № 040700200134.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Позивач та прокурор не представили суду належних доказів, в обґрунтування своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 63 859,16 грн., суд покладає на позивача - Заозерненську селищну раду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Заозерненської селищної ради (код ЄДРПО України 0452886) в дохід Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 63 859,16 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 27.05.2013р.

Повне рішення складено - 01.06.2013р.

Суддя С.О. Лукачов