Рішення № 31552813, 28.05.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/11084/2012 Провадження № 22-ц/772/1495/2013Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є.М.Категорія: 27 Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Іващука В.А., Колоса С.С.,при секретарі:Пишному О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ПАТ «ІМЕКСБАНК» звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 15 лютого 2008 року між АКБ «ІМЕКСБАНК» (правонаступником якого є ПАТ «ІМЕКСБАНК») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 45 на суму 4800 грн. зі сплатою 25% річних на строк до 13 лютого 2009 року.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 порушені взяті на нього зобов'язання щодо повернення відсотків за користування кредитом та основної суми заборгованості, кредитором неодноразово направлялись позичальнику письмові вимоги про усунення порушення зобов'язань по кредитному договору № 45 від 15 лютого 2008 року, однак він не відреагував на них.

Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ «ІМЕКСБАНК» просив стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість у сумі 10309 грн.60 коп., з яких: 4400 грн. - заборгованість по кредиту; 4612 грн.24 коп. - заборгованість по відсотках; 1297 грн.36 коп. - нарахована пеня; а також стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 214 грн.60 коп.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10309 грн.60 коп., понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 111214 грн.60 коп.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2012 заяву ОСОБА_6 про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення.

На таке рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком «ІМЕКСБАНК» (правонаступником якого є ПАТ «ІМЕКСБАНК») та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, за умовами якого останньому було надано кредит на суму 4800 грн. зі сплатою 25% річних строком до 13 лютого 2009 року.

Однак ОСОБА_6 не виконав умови вказаного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10309 грн.60 коп. з яких: заборгованість за кредитом - 4400 грн., заборгованість по відсотках - 4612 грн.24 коп., пеня - 1297 грн.36 коп.

Вказані вище обставини сторонами визнаються та не оспорюються.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ІМЕКСБАНК», суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, а також умов договору зобов'язання має виконуватися належним чином, а відповідач порушив умови кредитного договору № 45 від 15 лютого 2008 року, тому зобов'язаний погасити заборгованість .

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом порушені норми процесуального права, не у повному обсязі встановлені обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого не застосовані норми матеріального права, що підлягали до застосування.

Як встановлено колегією суддів відповідач ОСОБА_6 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, що підтверджено відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у Вінницькій області (а.с.34).

Відповідно до ч.5 ст..74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Зі змісту ч.9 ст.74 ЦПК України вбачається, що суд може здійснити виклик відповідача через оголошення у пресі лише у випадку, якщо невідоме його зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.169 та ч.1 ст.224 ЦПК України суд може здійснити заочний розгляд справи лише у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними.

Таким чином колегія суддів вважає, суд першої інстанції, знаючи місце проживання відповідача, в порушення вимог ч.5, ч.9 ст.74, ч.4 ст.169 та ч.1 ст.224 ЦПК України безпідставно здійснив заочний розгляд справи, чим позбавив відповідача права прийняти участь у розгляді позову, надати свої заперечення та докази.

Окрім того судом першої інстанції були порушені вимоги ст..232 ЦПК України щодо з'ясування поважності причин неявки відповідача у судове засідання, а також безпідставно відмовлено у дослідженні заявлених відповідачем доказів ( заява про сплив позовної давності), що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У зв'язку з тим, що судом першої інстанції з порушенням порядку виклику відповідача у судове засідання проведено заочний розгляд справи, що позбавило останнього надати суду докази та заперечення проти позову, а в послідуючому безпідставно не взято до уваги заяву ОСОБА_6 про застосування наслідків спливу позовної давності під час перегляду заочного рішення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність дослідження тих обставин, на які посилається відповідач у запереченнях проти позову.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частина 4 ст. 267 ЦК України зазначає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Колегією встановлено, що відповідно до п.1.1.1. кредитного договору основна сума заборгованості погашається з першого по останнє число кожного місяця, згідно з графіком та згідно додатку № 1 до цього договору, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту 13 лютого 2009 року на умовах, визначених цим договором (а.с. 6).

Також встановлено, що договір споживчого кредиту укладений 15 лютого 2008 року, строк його дії та виконання встановлено конкретною датою - 13 лютого 2009 року (а.с. 6), а позивач звернувся із позовом до суду - 08 серпня 2012 року, тобто з пропуском позовної давності у три роки, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є обґрунтованими.

Представник позивач у судовому засіданні апеляційного суду не навів доказів щодо поважності причин пропуску позовної давності, а посилання представника позивача на ту обставину, що банком позовна заява була подана вчасно, але не до належного суду свідчить не про поважність причин, а про неналежне виконання представниками банку вимог цивільно-процесуального закону в частині визначення підсудності справи.

За наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущена позовна давність, передбачена ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, а тому відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст.1, 3, 57, 74, 169, 232, 303, 307-309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 жовтня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ПАТ «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :