Постанова № 31551977, 29.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 року Справа № 811/751/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Золота Марія" до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Золота Марія" (надалі - ПСП "Золота Марія") звернулося до суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Долинська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000052200 від 08.02.13.

Позов мотивовано тим, що Долинською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПСП "Золота Марія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 30.10.12 та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 30.10.12, за результатами якої складено акт №654/2200/33006292 від 26.12.12. На підставі вказаного акту винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції (нараховано пеню) за порушення вимог валютного законодавства на суму 547 600, 67 грн. Стверджуючи, що відповідач пропустив передбачений ст.250 Господарського кодексу України строк для застосування санкцій (пені) в частині суми пені 166 923, 16 грн., позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, стверджуючи що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн. за несвоєчасне подання декларацій про валютні цінності за 1 квартал 2011 року, за півріччя 2011 року, за півріччя 2012 року, а також 546 580, 67 грн. - за перевищення встановлених чинним законодавством термінів поставки товарів, належних резиденту за імпортним контрактом за період з 24.01.11 по 16.10.12. Вказуючи, що застосування санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, здійснено з урахування терміну давності, передбаченого п.102.1 ст.102 ПК України (1095 днів), наполягала на законності спірного рішення, у зв'язку з чим просила суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Золота Марія" з 10.12.04 зареєстроване як юридична особа Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, перебуває на податковому обліку в Долинській МДПІ. (а.с. 5-7)

Посадовими особами Долинської МДПІ на підставі наказу №409 від 10.12.12 у період 11-19.12.12 проведено позапланову виїзну перевірку ПСП "Золота Марія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 30.10.12, та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 30.10.12, за наслідками якої складено акт перевірки №654/2200/33006292 від 26.12.12 (а.с. 8-26).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення, зокрема:

- ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", розрахунки неризедентом проведено з порушенням терміну розрахунків, встановленого чинним законодавством, у зв'язку з чим донараховано пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 546 580,67 грн.;

- п.3 ст.13, п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", п.2.3, п. 2.4 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України №542 від 04.10.99, встановлено факт неподання ПСП "Золота Марія" декларацій про валютні цінності, доходи, майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за 1 квартал 2011 року, за півріччя 2011 року, за півріччя 2012 року.

На підставі вказаного акту Долинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" №0000052200 від 08.02.13, яким за порушення ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п.3 ст.13, п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст.1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", п.2.3, п.2.4 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України №542 від 04.10.99, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та згідно зі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п.2.3, п.2.4 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 547 600,67 грн. (а.с. 32).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що розмір визначеного ним грошового зобов'язання складається з 546 580, 67 грн. пені, нарахованої позивачеві на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення строків поставки за зовнішньоекономічним контрактом, а також 1020 грн. штрафу, застосованого до позивача на підставі п.2.3, п.2.4 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України №542 від 04.10.99 (несвоєчасне подання звітності про валютні операції за 1 квартал 2011 року, за півріччя 2011 року, за півріччя 2012 року). При цьому, з останнім порушенням позивач погодився, сплативши 18.01.13 суму штрафу у розмірі 1020 грн. (а.с. 83), доводів щодо незгоди з податковим повідомленням - рішенням №0000052200 від 08.02.13 у цій частині у позові та у судовому засіданні не викладав.

Вирішуючи спір щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення строків поставки за зовнішньоекономічним контрактом, суд виходить з того, що Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Судом встановлено, що між позивачем та фірмою Derekoy Sut Urubleri Gida Haivancilik Sanayi Ve Dis Tikaret ltd Sirketi (Турція) укладено зовнішньоекономічний контракт №07/17 від 20.07.10 та додаткові угоди до нього від 19.06.11 від 22.06.12 на придбання технологічного обладнання. Згідно з умовами контракту покупець здійснює оплату за товар в доларах США на валютний рахунок продавця на протязі 90 банківських днів з дати виставлення рахунку, поставка товарів здійснюється на умовах DDU - м. Кіровоград згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс". (а.с. 75 - 80).

На виконання вказаного контракту позивачем придбано зерносушарку, зерноохолоджувач та зерносховище вартістю 202 450 доларів США, в оплату яких нерезидентові перераховано 27.07.10 кошти в сумі 50 000 доларів США, 18.11.10 - 30 000 доларів США, 06.10.11 - 21 000 доларів США, 13.10.11 - 1450 доларів США, 26.10.11 - 20 000 доларів США, 17.11.11 - 80 000 доларів США. (а.с. 56 - 65).

Воднораз, імпортна продукція надійшла позивачеві 01.09.10 вартістю 32 500 доларів США, 31.08.11 - вартістю 69 950 доларів США, 17.10.12 - вартістю 100 000 доларів США. (а.с. 66 - 74).

Таким чином, при виконанні даного зовнішньоекономічного контракту було порушено граничні строки поставки імпортованих товарів на митну територію України, встановлені статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за відсутності відповідних висновків центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Прострочення поставки мало місце у такі періоди: 24.01.11 - 17.05.11 (вартість недопоставленого товару - 17 500 доларів США); 18.05.11 - 30.08.11 (вартість недопоставленого товару - 47 500 доларів США); 24.04.12 - 16.10.12 (вартість недопоставленого товару - 20 000 доларів США); 16.05.12 - 16.10.12 (вартість недопоставленого товару - 80 000 доларів США).

Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку, виходячи з розміру заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортним контрактом, нарахування пені склало 546 580, 67 грн., з яких: 47 541, 85 грн. - за період 24.01.11 - 17.05.11; 119 378, 31 грн. - за період 18.05.11 - 30.08.11; 84 350, 11 грн. - за період 24.04.12 - 16.10.12; 295 310, 40 грн. - за період 16.05.12 - 16.10.12. (а.с. 28)

У судовому засіданні представники позивача визнали факт прострочення термінів поставки товарів за зовнішньоекономічним контрактом №07/17 від 20.07.10, не оспорювали арифметичні розрахунки нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, однак стверджували про те, що на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення сплинув передбачений статтею 250 Господарського кодексу України річний термін для застосування пені за періоди прострочення 24.01.11 - 17.05.11 та 18.05.11 - 30.08.11 на суми 47 541, 85 грн. та 119 378, 31 грн. відповідно. Воднораз, позивач погодився з нарахуванням пені за періоди 24.04.12 - 16.10.12 та 16.05.12 - 16.10.12, частково сплативши на її погашення 150 000 грн., про що свідчить платіжне доручення №109 від 29.01.13 (а.с. 33) та дані його особового рахунку (а.с. 83)

Перевіряючи наведені доводи позивача, суд виходив з того, що відображені в акті перевірки порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності є триваючим порушенням правил здійснення господарської діяльності, яке тягне застосування штрафних санкцій. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25.03.08 № 21-2343во07.

З матеріалів справи вбачається, що це порушення (прострочення поставки товарів) тривало у період з 24.01.11 по 16.10.12, а тому на нього поширюються положення Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.11 та регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПК України або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Виходячи з положень пп. 20.1.29 п.20.1 ст.20 ПК України, до повноважень податкових органів належать функції з контролю за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог валютного законодавства.

Отже, з 01.01.11 пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідальними за нарахування якої є податкові органи, має статус грошового зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України.

Як вбачається з пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Отже, відповідачем правомірно у межах строків давності, передбачених ст.102 ПК України, позивачу нарахована пеня у зв'язку з порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. "в" п.2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.12 №1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.12 за №2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування грошового зобов'язання та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби.

У випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма "У").

Частинами 1, 2 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення форми "У" №0000052200 від 08.02.13, а позивачем не спростовані порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які стали підставою для його винесення. Відтак, позов про скасування цього рішення, як протиправного, задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні. Відповідачем судові витрати, передбачені ч.2 ст.94 КАС України, не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш