264/2229/13-ц
2/264/934/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
"30" травня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л., при секретарі Чудіній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення майнової шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
25 лютого 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів, визнання недійсним договору і додатків до них, стягнення майнової шкоди. Згідно позову зазначила, що 07.12.2012 року між нею та Приватним підприємством «Грандфінресурс» було укладено Договір № 217023, з двома додатками - Додаток №1 та Додаток №2, предметом якого є надання особі, що уклала Договір, послуги по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна», яка базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу на досить тривалий час. Згідно умов Договору ПП «Грандфінресурс» виступає виконавцем певних послуг, зазначених у статті 1 цього Договору, а позивач є їх споживачем. При укладенні цього Договору підприємство «Грандфінресурс» ввело її, як споживача, в оману, здійснюючи свою діяльність з використанням нечесної підприємницької практики, що прямо заборонено статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів", з наступного: з метою отримання позики на суму 10000 грн., позивач звернувся до цієї організації. Адміністратор ОСОБА_2. ПП «Грандфінресурс» запевнив позивачку, що Програма «Альянс Україна» унікально вигідна програма надання позики споживачам, запевнивв у вигідності умов договору, переконав, що позивачка отримує позику впродовж 14 днів, після підписання договору. Консультант пояснив, що для отримання грошей, позивачка повинна оплатити на банківський рахунок відповідача внесок в розмірі 6,5% від суми позики, мотивувавши це як підтвердження її платоспроможності. При цьому, договір для ознайомлення позивачці не був наданий. Адміністратор ОСОБА_2. її переконав, що ПП «Грандфінресурс» працює вже 10 років, має репутацію благонадійної компанії, всі споживачі задоволені умовами договору за цією Програмою. Позивачка сплатила суму у розмірі 650,00 грн. Тільки після оплати цієї суми із позивачкою було укладено Договір та переданий ій для ознайомлення, але у наступні 14 днів грошей позивачка не отримала. Звернувшись після визначеного терміну до представника ПП «Грандфінресурс», з метою отримання коштів та з'ясування причин, по яким вони не були видані, адміністратор повідомив, що гроші вона отримує у наступному місяці, але замість грошей вона отрамала платіжну квітанцію, згідно якої до 21.01.2013 року повинна була сплатити 327,78 грн., що вона і зробила. Після цього вона звернулася до адміністратора, який їй повідомив, що гроші вона отримує 15.02.2013 року. У цей день вона прийшла за обіяцяним кредитом, але їй знов вручили квітанцію на оплату у розмірі 327,78 грн, яку вона сплатила. Позивач зрозуміла, що стала жертвою нечесної підприємницької діяльності відповідача, та відмовилася сплачувати платежі за Договором. Позивач вважала, що адміністратор ОСОБА_2. ПП «Грандфінресурс» навмисне приховав від неї значиму інформацію та сформувала помилкове переконання, що ПП «Грандфінресурс» компанія, яка надає споживачам позику. Просила визнати Договір № 217023 від 07.12.2012 року з Додатками до нього, укладений між нею та Приватним підприємством «Грандфінресурс» - недійсним. Стягнути з ПП «Грандфінресурс» на її користь суму матеріальних збитків 1305,56 грн., сплачених за Договором № 217023 від 07.12.2012 року.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просив задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за її відсутності, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився за невідових суду підстав, про час та місце розгляду справи був повідомлений наледжним чином.
Суд на підставі ст.ст.224-225 ЦПК України вважає за можливе постановити рішення у справі за відсутності належним чином повідомленого відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, між сторонами склалися правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України.
В судовому засіданні було встановлено, що 07 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Грандфінресурс» було укладено Договір № 217023, з двома додатками - Додаток № 1 та Додаток № 2, предметом якого є надання особі, що уклала Договір, послуги по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна», яка базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання бажаних товарів з розстроченням платежу. ПП «Грандфінресурс» зобов?язується організувати та проводити Захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь Учасника або надати Учаснику відповідну суму у позику (ст.1). Згідно ст. 4 Договору зазначено, що «Договір не є поворотною фінансовою допомогою (позикою)».
Згідно квитанції № 1819.274.1 від 07.12.2012 року позивачка сплатила суму у розмірі 650,00 грн., із якої вбачається, що на рахунок відповідача позивачем було сплачено одноразовий комісійний внесок до Договору № 217023 в сумі 650,00 грн., згідно квитанції № 5990.334.1 від 17.01.2013 року позивач оплатив суму у розмірі 277,78 грн. із якої вбачається, що на рахунок відповідача позивачем було сплачено щомісячний чистий внесок до Договору № 217023 в сумі 277,78 грн., згідно квитанції № 5990.334.3 від 17.01.2013 року позивач оплатив суму у розмірі 50,00 грн. із якої вбачається, що на рахунок відповідача позивачем було сплачено адміністративні витрати до Договору № 217023 в сумі 50,00 грн., згідно квитанції № 5990.392.1 від 15.02.2013 року позивач оплатив суму у розмірі 277,78 грн. із якої вбачається, що на рахунок відповідача позивачем було сплачено щомісячний чистий внесок до Договору № 217023 в сумі 277,78 грн., згідно квитанції № 5990.392.3 від 15.02.2013 року позивач оплатив суму у розмірі 50,00 грн. із якої вбачається, що на рахунок відповідача позивачем було сплачено адміністративні витрати до Договору № 217023 в сумі 50,00 грн. Всього позивачкою було сплачено суму у зормірі 1305,56 грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з наданням будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Відповідно до п.3 ст.9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає діяльність з надання фінансових послуг.
Судом встановлено, що ПП «Грандфінресурс»до Державного реєстру фінансових установ не вносилась, статусу фінансової установи підприємство не набувало, відповідно будь-яких ліцензій Держфінпослуг підприємство не отримувало. Інформація про підприємство до Переліку юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги та перебувають на обліку в Держфінпослуг не вносилась, довідку про взяття на облік підприємство не отримувало.
Про відсутність ліцензії при укладанні оспорюваного договору представник відповідача не повідомив позивача. Згідно ч.2 ст. 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Частиною 1 п. 2 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживача" передбачає, що нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману.
Відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" усі правочини, здійснені з використанням такої схеми, є недійсними.
Згідно ч.2 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживача»підприємницька діяльність є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно ст. 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно ст. 203 ЦК україни - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Згідно ст. 230 ЦК України - якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Згідно ч.1,3 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Дослідивши в судовому засіданні надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір необхідно визнати недійсним як такий, що укладений внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, так як діяльність відповідача є створення та адміністрування (обслуговування) пірамідальної схеми, відповідачем формується Реєстр Учасників Програми (ст.1 Договору) за рахунок щомісячних Загальних платежів (ст.2 Договору), сплачених Учасниками Програми, які включають Чистий внесок та Адміністративні витрати. За рахунок Чистих внесків Учасників Програми формується грошовий Фонд Реєстру Учасників Програми (ст.1 Договору). Відповідач організує та проводить Заходи по розподілу грошового Фонду Реєстру, який проводиться не менше одного разу на два місяці (ст. 4 Договору). У випадку, коли у визначений строк проведення Заходу, коштів, які утворюють Фонд Реєстру не вистачило, тоді ця сума включається до Фонду Реєстру на наступний Захід. При цьому, право участі у розподілу грошового Фонду Реєстру надається не всім Учасникам Програми, а тільки тім Учасникам Програми, які матимуть найбільшу кількість платежів.
Таким чином, зазначений грошовий Фонд Реєстру Учасників Програми формується виключно за рахунок внесків Учасників Програми, а розподіл коштів Фонду Реєстру Учасників між членами системи являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів». Тобто, отримання товару чи позики Учасником Програми "Альянс Україна" є можливим виключно за рахунок залучення інших споживачів, а споживач повинен сплачувати платежі не за одержання позики, а фактично за можливість призначення позики, яка надається відповідачем не за свій рахунок, а за рахунок залучення інших споживачів та їх коштів до Програми «Альянс Україна», а призначення позики залежить від розміру Фонду Реєстру Учасників Програми і внесення коштів іншими Учасниками Програми та власного розсуду відповідача.
Тому позовні вимоги про визнання договору недійсним та стягнення на користь позивача сплаченого ним внесків в розмірі 1305,56 грн. підлягають задоволеню.
Згідно ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 229,40 грн. від сплати яких позивачка була звільнена при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення майнової шкоди - задовольнити.
Визнати договір № 217023 з Додатками №1 та №2, від 07.12.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Грандфінресурс» - недійсним.
Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034 м.Київ, Шевченківський район, вул.Ярославів Вал, 13/2Б, оф 3,п/р 26004962483522 в ПАО «ПУМБ» м.Київ вул. Андіївська, 4 МФО 322755 ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,, яка мешкає у АДРЕСА_1, майнову шкоду у розмірі - 1305,56 гривень, сплачені згідно договору № 217023 від 07.12.2012 року.
Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (01034 м.Київ, Шевченківський район, вул.Ярославів Вал, 13/2Б, оф 3,п/р 26004962483522 в ПАО «ПУМБ» м.Київ вул. Андіївська, 4 МФО 322755 ЄДРПОУ 31469012) на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн..
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Іллічівського районного суду м. Маріуполя, протягом 10 днів з дня отримання заочного рішення.
На заочне рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Г. Л. Харитонова
Судове рішення № 31550906, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 30.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 264/2229/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: