Постанова № 31550688, 30.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1654/13-а

30 травня 2013 року

14год. 25хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську

до

ТзОВ "АТП управління будівництва РАЕС"

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП управління будівництва РАЕС" про стягнення заборгованості в сумі 14380,87 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав суду письмове клопотання, яким повідомив, що позовні вимоги підтримує та просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Стосовно позовних вимог УПФУ в м.Кузнецовську щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що станом на 01.04.2013 року згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 – лютий 2013 року в сумі 7247,18 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі самостійно поданих до Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 – лютий 2013 року на загальну суму 833,28 грн., нарахованих штрафних санкцій у розмірі 1420,49 грн. та пені у розмірі 4993,41 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.21-22), копіями звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 – лютий 2013 року (а.с.9-20), копією корінця вимоги №Ю-15 від 01.04.2013 року (а.с.8), копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП управління будівництва РАЕС" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI вiд 08.07.2010 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2464).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1. ч.1. ст.4 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим періодом для відповідача у відповідності з абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є календарний місяць.

Всупереч цьому, відповідач не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 – лютий 2013 року в сумі 7247,18 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Судом встановлено, що 01.04.2013 року позивачем відповідачу було виставлено вимогу №Ю-15 (а.с.8), яка на момент подання адміністративного позову до суду відповідачем не задоволена. У встановленому порядку вимога від 01.04.2013 року відповідачем не оскаржувалася.

Відповідно до абз. 5,6 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Частиною 16 статті 25 Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога УПФУ в м.Кузнецовську щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7247,18 грн. підлягає до задоволення.

Стосовно позовних вимог УПФУ в м.Кузнецовську щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.

Як вбачається з даних обліку позивача станом на 01.04.2013 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати фінансових санкцій та нарахованої пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 – березень 2013 року в сумі 7133,79 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №25 від 28.02.2013 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 813,96 грн. та нараховано пеню у розмірі 6319,83 грн. за період з 25.11.2010 по 28.02.2013 року.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: карткою особового рахунку платника страхового внеску (а.с.23-26), рішенням №25 від 28.02.2013 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с.28), копією корінця вимоги №Ю-09 від 02.04.2013 року (а.с.7), копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.27).

В силу вимог пп. 1 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

Абзацом 5 пункту 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VI від 8 липня 2010 року встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до ч.1,2 ст. 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В силу вимог п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.8 ст.106 Закону №1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.13 ст.106 цього Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Судом встановлено, що 02.04.2013 року позивачем відповідачу було виставлено вимогу №Ю-09 (а.с.7), яка на момент подання адміністративного позову до суду відповідачем не задоволена. У встановленому порядку вимога від 02.04.2013 року відповідачем не оскаржувалася.

Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП управління будівництва РАЕС" в судовому порядку рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №25 від 28.02.2013 року не оскаржувало. Відтак, сума штрафних санкцій та пені в розмірі 7133,79 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.

У відповідності до ч.15 ст.106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, позовна вимога УПФУ в м.Кузнецовську щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7133,79 грн. підлягає до задоволення.

На момент розгляду справи судом заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську на загальну суму 14380,87 грн. відповідачем не погашено.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП управління будівництва РАЕС" (34400, м.Кузнецовськ, Промзона, 30, Рівненська область, код ЄДРПОУ 33467106) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську заборгованість на загальну суму 14380 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 87 коп., в т.ч. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 – лютий 2013 року в сумі 7247 (сім тисяч двісті сорок сім) грн.18 коп. та по збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року – березень 2013 року в сумі 7133 (сім тисяч сто тридцять три) грн. 79 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ткачук Н.С.