Постанова № 31550453, 16.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2013 року 16:10 № 826/1551/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача - Бикової В.В, Дубинко В.І.,

представників відповідача - Кагарлик Д.М., Калашнікова О.В.,

представника прокуратури - Воробйова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка Діалог Україна» до Державної податкової інспекції Шевченківського району м. Києва ДПС за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції Шевченківського району м. Києва ДПС, про скасування податкового повідомлення-рішення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «Тройка Діалог Україна», оскільки грошові кошти, отримані позивачем на підставі укладених договорів брокерського обслуговування не можуть вважатися доходом позивача для цілей податку на прибуток та включатися до валового доходу підприємства.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення, видане Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.09.2012р. №0007842250 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 51 599 660 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 986 149 грн.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, зазначивши, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник прокуратури проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, представника прокуратури, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що відповідачем в період з 23.07.2012р. по 03.09.2012р., проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Тройка Діалог Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт від 10.09.2012р. №1328/2250/33603418.

Не погоджуючись з актом перевірки, позивачем подано заперечення на акт від 10.09.2012р. №1328/2250/33603418 та доповнення до заперечень. За результатами розгляду заперечень, відповідно до листа від 24.09.12р. №5199/10/22-50, висновки акту перевірки було залишено без змін.

В ході проведення перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Тройка Діалог Україна»: 1) п.4.1 ст.4 та п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та пп.135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Тройка Діалог Україна» занижено податок на прибуток всього у сумі 51 599 660,0 грн., у тому числі за 3 квартал 2010р. на суму 1356200,0 грн., за 4 квартал 2010р. на суму 7737837,0 грн., за 1 квартал 2011р. на суму 11322195,0 грн., за 2 квартал 2011р. на суму 13946857,0 грн., за 3 квартал 2011р.на суму 4640033,0 грн., за 4 квартал 2011р. на суму 5745981,0 грн., за 1 квартал 2012р. на суму 6850557,0 грн.; 2) порушення п.п. «г» п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на 5635,57 грн., в тому числі по періодах 2011р. - 3332,44грн., 2012р.- 2303,13 грн.

На підставі акту перевірки 10.09.2012р. №1328/2250/33603418, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 26.09.2012р. №0007842250, за платежем податок на прибуток на загальну суму 55 585 809,00 грн., з яких, за основним платежем 51 599 660 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 986 149,0 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивачем оскаржено податкове повідомлення рішення від 26.09.2012р. №0007842250 до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України від 28.01.13р. №1350/6/10-2115, скаргу ТОВ «Тройка Діалог Україна» залишено без задоволення, а рішення відповідача - без змін.

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки, ТОВ «Тройка Діалог Україна» встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 Декларації «Інші доходи» за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. та з 01.07.2010р. по 31.03.2011р. на загальну суму 220 081 717,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Тройка Діалог Україна» укладено договори з юридичними та фізичними особами на брокерське обслуговування. На підставі договорів на розрахунковий рахунок позивача надходили кошти від юридичних та фізичних осіб для здійснення операцій з купівлі - продажу цінних паперів на ПАТ «Українська біржа» . ТОВ «Тройка Діалог Україна» перераховувало грошові кошти на рахунки відкриті в ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», а отже є фактичною власністю платника податків.

Разом з тим, у акті перевірки, відповідачем зроблено висновок, що гроші залучені платником податку згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності, не відносяться до майна у розумінні ЦКУ, тому норми ст.7.9.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 153.4.1. Податкового кодексу до таких операцій не застосовується, а тому підлягають оподаткуванню та повинні включатися платником податку в дохід.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи. Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом. Торговець цінними паперами, який провадить брокерську діяльність, може надавати своїм клієнтам консультації щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів.

На грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами або знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами, не пов'язаними із здійсненням ним функцій брокера.

Згідно ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Ч.1.ст.1013 Цивільного кодексу України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. (ст.1018 Цивільного кодексу України)

У відповідності до ст.1020 Цивільного кодексу України, комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.

Таким чином право власності на майно, в тому числі грошові кошти, які отримує позивач в рамках договорів на брокерське обслуговування, не переходить до позивача, а залишається за довірителем чи комітентом. З викладеного суд робить висновок, що позивач не набув права власності на отримані від фізичних та юридичних осіб грошові кошти за договором на брокерське обслуговування, а отже і валовий дохід ( як і валові витрати) у позивача не виникає.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 3.1. ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно до 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.(п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

У відповідності до п.п.7.9.1. п. 7.9. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Вказана норма кореспондується з п.п.153.4.1. п. 153.4, ст.153 Податкового кодексу України, відповідно до якої, з урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку коштів або майна на підставі договору концесії, комісії, доручення, про відкриття рахунку у цінних паперах, про надання клірингових послуг за угодами щодо фінансових інструментів, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), договору щодо забезпечення виконання зобов'язань, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності на такі кошти або майно, з урахуванням положень пункту 153.7 цієї статті.

У відповідності до п.136.1.19 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту) в межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів.

Виходячи з системного аналізу правових норм, суд приходить до висновку, що не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню у зв'язку з залученням платником податку коштів або майна на підставі договорів, що не передбачають передачу права власності на такі кошти або майно.

Зазначене свідчить про порушення відповідачем норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Податкового Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС не надала доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, видане Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.09.2012р. №0007842250.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 21.05.13 р.

Суддя Є.В. Аблов