Ухвала суду № 31550423, 01.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 червня 2013 р. Справа № 818/4262/13-a

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Сумського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Сумського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1, в якому просить зобов'язати відповідача зняти арешт з нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору № 196-Ф від 28.02.2008 року, а саме з вбудованого нежитлового приміщення аптеки, загальною площею 60,1 м. кв., що належить ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 про що винести відповідну постанову та внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до приписів статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Так, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з позовною заявою з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби мають право звернутися до адміністративного суду виключно учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно пунктів 10, 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» № 3 від 13 грудня 2010 року, судами при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що:

- всі адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, установленими статтею 181 КАС України;

- в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

За таких обставин, рішення та дії державного виконавця щодо накладення арешту/звільнення з під арешту майна є виконавчими діями, що вчиняються в межах виконавчого провадження. Тому адміністративна справа щодо таких рішень/дій повинна розглядатися адміністративним судом в порядку, визначеному статтею 181 КАС України. В той же час КАС України обмежує суб'єктний склад позивачів у спорах щодо рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС учасниками виконавчого провадження. Матеріалами позову підтверджується, що позивач не є учасником виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт на предмет іпотеки, що перебуває у власності іпотекодавця (боржника у виконавчому провадженні). З наведеного вбачається, що позивач не може звертатися до адміністративного суду з позовом в порядку статті 181 КАС України, оскільки не є учасником виконавчого провадження та не залучався до виконавчих дій.

Позивач зазначає, що оскільки він є іпотекодержателем майна, на яке відповідачем звернуто стягнення, дії органу державної виконавчої служби грубо порушують його переважне право звернення на предмет іпотеки у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого нею.

Таким чином звернення до суду з даним адміністративним позовом обумовлено необхідністю звільнення з-під арешту майна, яке, як вважає позивач, належать йому, а не третій особі - боржнику у виконавчому провадженні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поряд із визначеним статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України правом обмеженого цією статтею кола осіб на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, чинним законодавством України, також, надано право особам, які є іпотекодержателями арештованого органом державної виконавчої служби майна, проте не беруть участь у виконавчому провадженні та не залучені до проведення виконавчих дій, звертатися до суду з позовом про зняття арешту із майна, переданого в іпотеку.

Так, статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до роз`яснення, викладеного у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", вимоги осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Слід зазначити, що право іпотеки майна є похідним від права власності і належить до речових прав щодо володіння, користування та розпорядження майном з певними обмеженнями, визначеними відповідними актами цивільного законодавства, у тому числі Цивільним кодексом України, Законом України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV.

Статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства.

Процесуальне право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про зняття арешту з майна передбачено частиною другою статті 114 та статтею 152 ЦПК України.

Таким чином, вимоги іпотекодержателя, направлені на звільнення заставленого майна з-під арешту, мають цивільно - правову природу та підлягають захисту у спосіб, визначений Цивільним кодексом України для захисту майнових прав.

За наведених обставин, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на приписи статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ, з огляду на те, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп. за платіжним дорученням від 23.05.2013 № 552/авт, суд дійшов висновку про повернення йому судового збору у вказаному вище розмірі.

Керуючись ст. ст. 107,109,186 КАС України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Сумського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Сумського регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" (40020, м. Суми, пр-т Курський, 6, код ЄДРПОУ 19357489) з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко