Постанова № 31548618, 22.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 квітня 2013 року Справа № 814/1461/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод"Лиман", доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, проскасування податкового повідомлення - рішення від 20.03.2013р. № 0000791504, № 0000801504, В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Лиман» (далі - позивач, ПАТ «СЗ «Лиман») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ в Заводському районі ) з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013р. № 0000791504, № 0000801504.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не відповідають нормам діючого законодавства, є непідтвердженими, податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що рішення прийнятті правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства. В зв'язку з цим відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В період з 21.02.2013 р. по 27.02.2013 р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «СЗ «Лиман» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року, що декларувалось у період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року, результатом якої є складений акт перевірки від 05.03.2013 року №722/15-419/01373890 (а. с. 10-25)

В акті перевірки зазначено про порушення наступних норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 200.1 абз. «а», п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

ПАТ «СЗ Лиман», на думку відповідача, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 80240 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на 634 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.03.2013 р., №0000791504, №0000801504.

Підставою для зазначених висновків контролюючого органу є наступне.

Згідно з поданою ПАТ «СЗ «Лиман» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва податковою декларацією з ПДВ за грудень 2012 року (вх. від 21.01.2013 року №9085644980) з урахуванням уточнюючого розрахунку (вх. від 13.02.2013 року №9005981707) сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку складає в сумі 511673 грн., яка сформована з урахуванням від'ємного значення різниці за листопад 2012р. - 3853грн. та грудень 2012 року - 507820 грн.

Відповідно вимогам п.200.1 ст. 200 ПК України «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодування визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду».

Відповідно вимогам п.200.4 ст. 200 ПК України «Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного: відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду".

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд зазначає, що актом перевірки від 05.03.2013р. №722/15-419/01373890 не встановлено порушень в частині правомірності формування податкового кредиту по податкових накладних, які виписані на передплату - у день списання коштів з банківського рахунка платника податку оплату товарів/послуг.

Однак, виходячи зі змісту зазначених норм ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги постачальникам.

Для визначення права підприємства на відшкодування податку на додану вартість по проведеним господарським операціям з постачальниками необхідно встановити наявність трьох обов'язкових підстав у їх сукупності:

- здійснення операції з придбання товарів (п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК У країни

- наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України)

- фактична оплата сум податку отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України (п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200 - 200 ПК України).

Тобто, суми податку можуть бути задекларовані до відшкодування у разі оплати та отримання товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах.

З матеріалів справи суд вбачає, що на думку контролюючого органу причиною розбіжностей між даними позивача та ДПІ у Заводському районі є те, що відповідачем враховувались не суми податку, сплачені у ціні придбання товарів/послуг, а до розрахунку включались виключно суми, які не тільки сплачені, а за якими товар/послуга вже фактично отримані у звітному періоді.

Хоча згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На думку позивача «отримувачем» може бути лише під підприємство яке не тільки сплатило кошти за товари або послуги, але і фактично їх повністю отримало на час звернення за відшкодуванням.

Така позиція відповідача є хибною, оскілки зазначені норми ПК України не вимагають обов'язково повного отримання товарів та послуг. Тобто «отримувачем» в даному випадку буде підприємство яке сплатило кошти за товари або послуги які будуть ним отримані, або вже отримані повністю, або частково.

Законодавством передбачена така можливість виходячи із того, що договірними зобов'язаннями можливо постачання товарів та послуг частинами. Відтак право на відшкодування виникає у «отримувача» у разі сплати ним за послуги або товари та частковому їх отриманні.

Представник відповідача не заперечував проти того, що позивач повністю розрахувався за товари які частково вже отримав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи правомірність винесених податкових повідомлень-рішень не доведено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовільнити.

2. Визнати протиправним иа скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби №0000791504 від 20.03.2013 р., №0000801504 від 20.03.2013 р.

3. Відшкодувати судові витати в сумі 808,74 гривень, сплачені згідно платіжного доручення №135 від 01.04.2013 року з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034315) на користь публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод"Лиман"(код ЄДРПОУ 01373890).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 26.04.2013 року.