Ухвала суду № 31548255, 31.05.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М.І., Перепелюк Л.М.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю: представника комунального підприємства «Чернівціводоканал» - Левченка І.С., ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Чернівціводоканал» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої майну, третя особа страхова компанія «Оранта» за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 27 березня 2013 року,

встановила:

В липні 2011 року комунальне підприємство «Чернівціводоканал» (далі - КП «Чернівціводоканал») звернулося до суду з позовом.

Просило стягнути з ОСОБА_3 на користь КП «Чернівціводоканал» шкоду завдану майну в розмірі 8 934 гривні 62 копійки.

Посилалося на те, що 8 жовтня 2010 року о 1 годині 10 хвилин ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки Дача Логан, державний номер НОМЕР_1, на місці проведення позивачем розкопки аварійної дороги по вулиці Руській, 178 міста Чернівці допустив наїзд на бетонний блок.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівцької області за вказані дії ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 спричинив пошкодження на центральній мережі водопостачання, а саме збито захисні огорожі (освітлювальні ліхтарі, дерев'яні щити з дорожніми знаками та бетонним блок), пошкоджено чавунну трубу діаметром 150 мм, зруйновано пожежний гідрант, внаслідок чого на протязі трьох годин відбували втрати води з пошкоджених місць.

Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 1 березня 2012

________________

№22ц-689/2013 р. Головуючий у І інстанції

Категорія 34 Скуляк І.А.

Доповідач Одинак О.О.

року залучено як співвідповідача у справі ОСОБА_4

В ході судового розгляду справи КП «Чернівціводоканал» змінив позовні вимога та просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 8 934 гривні 62 копійки.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 27 березня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Чернівціводоканал» 8 934 гривень 62 копійки в рахунок відшкодування шкоди завданої майну.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позові в цій частині відмовити.

Посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення, в частині, що оскаржується, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відхилити з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що 8 жовтня 2010 року о 1 годині 10 хвилин ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки Дача Логан, державний номер НОМЕР_1, на місці проведення позивачем розкопки аварійної дороги по вулиці Руській, 178 міста Чернівці допустив наїзд на бетонний блок.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівцької області за вказані дії ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу.

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 спричинив пошкодження на центральній мережі водопостачання, а саме збито захисні огорожі (освітлювальні ліхтарі, дерев'яні щити з дорожніми знаками та бетонним блок), пошкоджено чавунну трубу діаметром 150 мм, зруйновано пожежний гідрант, внаслідок чого на протязі трьох годин відбували втрати води з пошкоджених місць

Автомобіль марки Дача Логан, державний номер НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП і по теперішній час є власністю відповідача ОСОБА_4, а тому він є особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, а тому він повинен відшкодувати шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Так, статтею 22 ЦК України встановлено порядок відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частин 1,2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом,

використання, зберігання або утримання якого створює підвищену

небезпеку.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для

відновлення пошкодженої речі.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р року N 1306 (в редакції, яка діяла станом на жовтень 2010 року) власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції 8 жовтня 2010 року о 1 годині 10 хвилин ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки Дача Логан, державний номер НОМЕР_1, на місці проведення позивачем розкопки аварійної дороги по вулиці Руській, 178 міста Чернівці допустив наїзд на бетонний блок (а.с.6-12).

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області за вказані дії ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу (а.с.12).

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 спричинив пошкодження на центральній мережі водопостачання, а саме збито захисні огорожі (освітлювальні ліхтарі, дерев'яні щити з дорожніми знаками та бетонним блок), пошкоджено чавунну трубу діаметром 150 мм, зруйновано пожежний гідрант, що підтверджується актом КП «Чернівціводоканал» від 8 жовтня 2010 року (а.с.13).

З розрахунку вартості робіт КП «Чернівціводоканал» вбачається, що відповідачу завдана матеріальна шкоди в сумі 8 934 гривні 62 копійки (а.с.14).

Власником автомобіля марки «Дача Логан», державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_4, що вбачається з копії полісу №ВС/6608884 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.141).

Колегія суддів вважає правильним висновки суду про те, що автомобіль марки Дача Логан, державний номер НОМЕР_1 є власністю відповідача ОСОБА_4, і він є особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом на момент вчинення ОСОБА_3 ДТП, а тому він повинен відшкодувати позивачу шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «Чернівціводоканал» майнової шкоди з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема помилковими є доводи скарги про те, що саме ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачу шкоду заподіяну внаслідок ДТП, яке мало місце 8 жовтня 2010 року, оскільки він неправомірно заволодів автомобілем автомобіля марки «Дача Логан», державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справ ОСОБА_4 не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджував той факт, що ОСОБА_3 неправомірно заволодів вищевказаним автомобілем.

В ході судового розгляду справи встановлено, що на момент вчинення ДТП, яке мало місце 8 жовтня 2010 року ОСОБА_3 знаходився в автомобілі марки «Дача Логан», державний номер НОМЕР_1 самий. При собі ОСОБА_3 мав посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вказаний автомобіль, яке йому передав власник ОСОБА_4 та договір оренди автомобіля марки «Дача Логан», державний номер НОМЕР_1, який був оформлений в письмовій формі 1 лютого 2011 року між приватним підприємцем ОСОБА_4 та громадянином ОСОБА_3

На момент вчинення ДТП ОСОБА_3 не володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі, оскільки вищевказаний договір оренди в порушенні вимог частини 2 статті 799 ЦК України не був нотаріально посвідчений. На цей момент в автомобілі не було власника транспортного засобу, а саме ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 27 березня 2013 року, в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь комунального підприємства «Чернівціводоканал» майнової шкоди, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: