Рішення № 31547610, 26.03.2013, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Справа № 416/6328/2012

Номер провадження 2/213/233/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді С.М. Іванова

при секретарі Є.Ю. Гурській

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача В.М. Бугрія

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" про поновлення строку оскарження наказу, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом. В судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення (а.с.67-72), підтримала в повному обсязі і просила суд поновити їй строк для оскарження наказу Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання", визнати незаконним та скасувати зазначений наказ, стягнути з відповідача 7189,95 грн. недоплаченої заробітної плати за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року включно, моральну шкоду у сумі 5000 грн. та судові витрати. При цьому суду пояснила, що 29.08.1980 року була прийнята на посаду майстра виробничого навчання до Професійно-технічного училища № 44 м. Кривого Рогу, на даний час Державний навчальний заклад „Інгулецький професійний ліцей" де і працює по даний час. Станом на жовтень 2011 року позивач мала педагогічне звання „майстер виробничого навчання II категорії" та отримувала заробітну плату за найвищим 12 тарифним розрядом. Підставою для цього були рішення декількох атестаційних комісій, а також наказ директора Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей". В листопаді 2011 року контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 років за результатами якої було складено Акт від 04.11.2011 року № 11-19/086. В результаті проведеної ревізії було виявлено ряд порушень та зазначено про необхідність їх усунення, в тому числі із приводу витрачання державних коштів на оплату праці ОСОБА_1, тому як, згідно відповіді ВПК ВАТ „Інгулецький ГЗК", остання навчання щодо підвищення кваліфікації, начебто, не проходила та не отримувала посвідчення про присвоєння відповідного рівня робітничого розряду в 2004 році № 72. Так, 27.10.2011 року відповідачем було прийнято наказ № 274 „Про перерахунок заробітної плати майстрам виробничого навчання" згідно з яким було здійснено перерахунок заробітної плати майстрам виробничого навчання, які не відповідають кваліфікаційним вимогам, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, в тому числі і ОСОБА_1 з 12 розряду на 9. Також, 03.09.2012 року відповідачем було прийнято наказ № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання", яким, в тому числі і відповідачу в 2012-2013 роках було встановлено категорію „Спеціаліст" та 9-й тарифний розряд про існування якого, як зазначає позивач, остання дізналася лише в судовому засіданні, що відбулося 21.02.2013 року при наданні його представником відповідача на адресу суду, у зв'язку з чим і просила поновити строк на його оскарження. Вважає дії відповідача незаконними, тому як здійснювати перерахунок заробітної плати, встановлювати категорію та зменшувати розряд, навіть і на вимогу КРУ, директор навчального закладу в одноособовому порядку, в розмірі що перевищує середньомісячну заробітну плату, без погодження з профспілковим комітетом та відсутності рішення атестаційної комісії не мала права, тому як це суперечить ст.ст. 32, 96 КЗпП України та іншим нормативно-правовим актом, що регулюють дані правовідносини. Зазначеними діями, як стверджує позивач, останній було завдано і моральної шкоди, яка виявилась у розладі здоров'я, порушенні спокою та звичайного способу життя, тому як постраждав її авторитет та ділова репутація, їй було соромно перед колишніми учнями, колегами та мешканцями мікрорайону де вона проживає більше 30 років, оскільки про дані факти директор навчального закладу усім розповідала та розповсюдила дану інформацію в мережі „Інтернет". За даних обставин, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі і зазначив, що наказ від 27.10.2011 року № 274 „Про перерахунок заробітної плати майстрам виробничого навчання" позивач не оскаржує, а саме за ним останній було здійснено перерахунок її заробітної плати та знижено тарифний розряд з 12 на 9, отже в задоволенні позовних вимог, слід відмовити. Наказ же від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання" до тих позовних вимог, які пред'являються позивачем, ніякого відношення не має. До того ж, як зазначив представник відповідача, директор навчального закладу виконувала вимоги КРУ, розуміючи їх в буквальному значенні, відповідно здійснюючи перерахунок заробітної плати позивача та знижуючи тарифний розряд, керівник навчального закладу керувалася саме вказаною вимогою. Також представником було зазначено, що по факту недійсного посвідчення проводилось розслідування правоохоронними органами та було порушено кримінальну справу.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши письмові матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

29.08.1980 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду майстра виробничого навчання до Професійно-технічного училища № 44 м. Кривого Рогу, на даний час Державний навчальний заклад „Інгулецький професійний ліцей" де і працює по даний час, що підтверджується копією трудової книжки останньої (а.с.18).

Рішенням атестаційної комісії професійно-технічного училища № 44 від 20.04.2010 року позивачу було підтверджено педагогічне звання „Майстер виробничого навчання II категорії", що відображено в атестаційному листі (а.с.8).

В листопаді 2011 року контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 років за результатами якої було складено Акт від 04.11.2011 року № 11-19/086. В результаті проведеної ревізії було виявлено ряд порушень та зазначено про необхідність їх усунення, в тому числі із приводу витрачання державних коштів на оплату праці ОСОБА_1, тому як, згідно відповіді ВПК ВАТ „Інгулецький ГЗК", остання навчання щодо підвищення кваліфікації не проходила та не отримувала посвідчення про присвоєння відповідного рівня робітничого розряду в 2004 році № 72, що підтверджується актом ревізії та повідомленням ВПК ВАТ „Інгулецький ГЗК" (а.с.150-184, 189-191).

Наказом директора Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" від 27.10.2011 року № 274 „Про перерахунок заробітної плати майстрам виробничого навчання" було здійснено перерахунок заробітної плати майстрам виробничого навчання, які не відповідають кваліфікаційним вимогам, за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, в тому числі і ОСОБА_1 з 12 розряду на 9 (а.с.6).

Наказом від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання" працівникам установи, в тому числі і відповідачу в 2012-2013 роках було встановлено категорію „Спеціаліст" та 9-й тарифний розряд (а.с.86).

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд виходив з приписів ст.ст. 233-234 КЗпП України, згідно яких працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Оскаржуючи до суду наказ від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання" на підставі якого позивачу було зменшено розмір заробітної плати в результаті зміни категорії та розряду, позивач дізнався про його існування, а відповідно і порушення свого права, щодо зміни категорії та розряду в 2012-20113 роках, в судовому засіданні, що відбулося 21.02.2013 року при наданні його представником відповідача на адресу суду і враховуючи, що доказів зворотного суду не надано, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на його оскарження, як пропущений з поважних причин.

Пунктами 1.2, 2.1, 2.2, 2.12, 3.9 Наказу Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930 „Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників" із змінами визначено, що атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів. Атестаційні комісії I рівня створюються у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров'я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники. Атестаційні комісії I рівня мають право: 1) атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді; 2) присвоювати кваліфікаційні категорії "спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії" (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям). За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення: 1) педагогічний працівник відповідає займаній посаді; 2) присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію ("спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії", "спеціаліст вищої категорії"); 3) педагогічний працівник відповідає (не відповідає) раніше присвоєній кваліфікаційній категорії ("спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії", "спеціаліст вищої категорії"), в тому числі і такі як: педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією та педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

Також слід зазначити, що Додатком 2, розділу 2 „Інші навчальні заклади та установи освіти" до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" визначено діапазон розрядів за Єдиною тарифною сіткою для, в тому числі, майстра виробничого навчання, з 9 по 12 розряд.

Приписами ст. 96 КЗпП України визначено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження. Посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.

Згідно зі ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Судом встановлено, що директором Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" в односторонньому порядку, наказом що оскаржується, без рішення атестаційної комісії, позивачу було встановлено категорію „спеціаліст". До того ж, без погодження з профспілковим комітетом, останній було встановлено у 2012-2013 роках 9-й тарифний розряд, при тому що остання мала 12, тобто останній було знижено більше ніж на один розряд, а зворотного, з боку представника відповідача, суду не доведено. Крім того, слід зазначити, що розряд характеризує кваліфікацію працівника, тобто зміст його трудової функції. Зміна розряду одностороннім рішенням власника (в даному випадку з 12 на 9) означає відповідну зміну трудової функції працівника, в тому числі і в бік погіршення, тому як зменшується розмір заробітної плати, тобто має елементи примусової праці і суперечить ст. 43 Конституції України. Зміна заробітної плати в бік зниження передбачає дотримання вимог ст. 103 КЗпП України, що в даному випадку керівником навчального закладу також дотримано не було. Також, слід вказати, що зниження кваліфікації на один розряд допускається у разі грубого порушення робітником технологічної дисципліни та інших серйозних порушень, які спричинили погіршення якості саме продукції, а не робіт та послуг.

Вищезазначене дає підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання незаконним наказу директора Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання" в частині встановлення категорії „спеціаліст" та 9-ого тарифного розряду ОСОБА_1, тому як даний наказ містить ще перелік інших працівників, які його не оскаржують, а тому вимоги позивача щодо визнання даного наказу незаконним в цілому не підлягають задоволенню, що кореспондується з приписами ст.ст. 3, 15 ЦПК України. Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача недорахована заробітна плата в сумі 6271,53 грн., тобто починаючи з січня 2012 року по січень 2013 року(498,30+498,30+379,66+509,85+305,91+339,90+449,09+516,45+632,37+529,65+529,65+541,20+541,20=6271,53 грн.), що підтверджується довідкою-розрахунком заробітної плати Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" (а.с.87, 247).

Вимоги позивача щодо стягнення не донарахованої заробітної плати за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року не підлягають задоволенню, тому як відповідний перерахунок заробітної плати було здійснено на підставі наказу № 274 від 27.10.2011 року „Про перерахунок заробітної плати майстрам виробничого навчання", який позивачем не оскаржується, а відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині вимог щодо скасування зазначеного наказу, тому як зазначена прерогатива належить особі, що наділена правом щодо видання відповідного акту індивідуальної дії, тобто директору навчального закладу, а відповідно суд не може перебирати на себе дані функції (ст. 24 КЗпП України, п.п. (д) п. 6.2 розділу 6 Статуту Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей").

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходив з приписів ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, який у п. 5 постанови № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством. При розгляді даної справи позивач не довів заподіяння даної шкоди з боку відповідача, тому як твердження останньої щодо розладу здоров'я, порушенні спокою та звичайного способу життя, оскільки постраждав її авторитет та ділова репутація, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, - не підтверджені будь-якими доказами.

Не приймаються судом до уваги і твердження представника відповідача щодо виконання директором навчального закладу вимог викладених у письмовій вимозі КРВ в м. Кривому Розі від 14.11.2011 року, тому як навіть дана вимога не надавала права останній при встановлені категорії та розряду працівнику, шляхом його пониження не дотримуватися вимог діючого законодавства та посилання на той факт, що 9 розряд було встановлено позивачу наказом № 274 від 27.10.2011 року „Про перерахунок заробітної плати майстрам виробничого навчання", який вона не оскаржує, оскільки зазначеним наказом було лише здійснено перерахунок заробітної плати позивачу на вимогу КРУ м. Кривого Рогу за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 року, відповідно з 12-го розряду на 9. В даному наказі не вказано про позбавлення 12 розряду чи встановлення 9 розряду позивачу в подальшому, а зазначене відображено саме в наказі від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання".

Вирішуючи питання про судовий збір, суд виходить з приписів ст. 88 ЦПК України та ч. 3 ст. 6 Закону України „Про судовий збір" і враховуючи, що позивач звільнений від його сплати при зверненні до суду, останній стягується, як з майнової так і не з майнової вимог на користь держави.

Керуючись Додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 „Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", п. 1.2., 2.12, 3.9 Наказу Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930 „Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників" із змінами, ст.ст. 96, 103, 234, 237-1 КЗпП України, ч. 3 ст. 6 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 3, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Поновити позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк для оскарження Наказу Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання", як такий, що пропущено з поважних причин.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" про поновлення строку оскарження наказу, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ директора Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" від 03.09.2012 року № 265 „Про встановлення категорій та тарифних розрядів майстрам виробничого навчання" в частині встановлення категорії „спеціаліст" та 9-ого тарифного розряду ОСОБА_1.

Стягнути з Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" на користь ОСОБА_1 недораховану заробітну плату в сумі 6271,53 (шість тисяч двісті сімдесят одна) грн. 53 коп.

Стягнути з Державного навчального закладу „Інгулецький професійний ліцей" на користь держави судовий збір у сумі 107,30 грн. з вимоги немайнового характеру та 214, 60 грн. з вимог майнового характеру.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М. Іванов