Справа № 2610/24696/2012
Провадження №2/2610/9257/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Харітонову В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державного підприємства спеціального зв'язку до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство спеціального зв'язку (далі - Позивач) 17 жовтня 2012 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 листопада 2011 року, на вулиці Дехтярівській в місті Києві, автомобілем DAEWOO FSO Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням Відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний Позивачеві автомобіль марки ВАЗ-21112, реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого йому було завдано матеріальну шкоду у розмірі 5 348 грн. 32 коп. Зауважує, що Страхова компанія «ПЗУ Україна», в якій застраховано цивільно-правову відповідальність, як власника транспортного засобу, Відповідача, відшкодувала Позивачеві страхове відшкодування у розмірі 4 011 грн. 31 коп., зменшивши розмір страхової виплати на суму франшизи у розмірі 1000 грн. та розмір ПДВ 337 грн. 01 коп. Вказує, що він неодноразово звертався до Відповідача з претензією про погашення різниці між фактичним розміром завданої Позивачеві шкоди і здійсненою страховою виплатою. Однак, Відповідач сплатив лише 200 грн. Зауважує, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на день подання позовної заяви становить 1 337 грн. 01 коп. Просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути вказану суму із Відповідача, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник Позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила суд позовні вимоги задоволити.
Відповідач позов визнав частково. Не заперечує проти виплати Позивачеві суми відшкодування завданих ним збитків в межах франшизи, не включеної до страхової виплати, здійсненої Страховою компанією «ПЗУ Україна». У задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити.
Суд, заслухавши пояснення Відповідача та представника Позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю Відповідача, яка сталася 03 листопада 2011 року по вулиці Дехтярівській в місті Києві, Позивачеві було завдано матеріальних збитків на суму 5 348 грн. 32 коп., що підтверджується Розрахунком страхового відшкодування до страхового акту № UA2011110300010/L01/01, виданого Страховою групою «ПЗУ Україна» 07 грудня 2011 року (а.с. 8).
Згідно страхового акта № UA2011110300010/L01/01 від 2011-12-07, затвердженого 08 грудня 2011 року, Страховою групою «ПЗУ Україна» Позивачеві було виплачено страхове відшкодування в сумі 4 011 грн. 31 коп. (а.с. 9).
За змістом абзацу 2 підпункту 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.
Крім того, відповідно до частини 37.5 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Судом встановлено, що розмір франшизи за Договором страхування (поліс) № АА652518 від 26 січня 2011 року, страхувальником у якому є Відповідач, складає 1 000 грн.
У судовому засіданні Відповідач повідомив, що 17 лютого 2012 року ним перераховано Позивачеві 200 грн. в рахунок відшкодування франшизи, на підтвердження чого надав суду квитанцію про сплату зазначених коштів.
За змістом частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що різниця несплаченої франшизи у розмірі 800 грн. підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача.
Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь суму ПДВ у розмірі 337 грн. 01 коп.
Позов в цій частині задоволенню не підлягає, з таких підстав.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.
Крім того, відповідно до частини 180.1. статті 180 Податкового кодексу України платниками податку на додану вартість є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не є платником податку на додану вартість та несе відповідальність перед Позивачем лише в межах франшизи, не включеної до страхового відшкодування, позов в цій частині є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 1 014 грн. 60 коп.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 988, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, статті 180 Податкового кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Державного підприємства спеціального зв'язку до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - з а д о в о л и т и частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Державного підприємства спеціального зв'язку (код ЄДРПОУ 24366929) кошти у розмірі 1 014 (одна тисяча чотирнадцять) гривень 60 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и .
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.
СУДДЯ :
Судове рішення № 31545556, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 24.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2610/24696/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: