Постанова № 31542971, 16.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2013 р. м. Київ К/9991/12648/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого: судді Чалого С.Я.

Суддів: Бим М.Є.

Харченка В.В.

секретар

судового засідання Зубенко Д.В.

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кройц" до Східної митниці про скасування рішень про застосування рішень про визначення коду товару, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кройц" звернулось до суду з позовом до Східної митниці про визнання нечинними та скасування рішень Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000006/2011/000149/1 від 10.02.2011р., № 700000006/2011/000159/1 від 16.02.2011р., визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/1/20089, № 700000006/1/20096.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, позивачем був укладений з JgP Global Trading B.V контракт № 01-09-10 від 01.09.2010р. на постачання відходів пластмаси (полістиролу) на загальну суму 250000,00 євро.

10.02.2011р. декларантом позивача Кошельник А.М. подано з метою здійснення митного оформлення товару "відходи спіненого полістиролу ЕРS у блоках" ВМД та ДМВ № 700120801/2011/000142 з пакетом документів. За даними ВМД та ДМВ-1 позивачем ввозилися на митну територію України відходи спіненого полістиролу ЕРS scrap (вага нетто 19 466 кг) за договором № 01-09-10 від 01.09.2010р. згідно рахунку-фактури (інвойсу) № 2011010 від 25.01.2011р. на загальну суму 7 489,94 євро, що становить 81 189,54 грн. (курс 10,84 грн.). Транспорті витрати склали 23 887,14 грн.

Позивачем була визначена митна вартість імпортованого товару із застосуванням 1-го методу, визначеного статтею 266 Митного кодексу України за ціною договору.

При цьому, митні платежі визначені в розмірі 5 124,48 грн. мита та 21522,80 грн. ПДВ.

Однак, митним органом, при розгляді позивачем наданих документів було встановлено:

- у специфікації № 4 від 07.02.11 умови поставки FСA-Rірs, у інвойсі № 2011020 від 02.02.2011р. умови поставки відсутні, специфікацію № 4 від 07.02.11 було підписано пізніше, ніж виставлено рахунок (02.02.2011р.);

- згідно рахунку на перевезення № 10 від 07.02.2011р. та довідки про транспортні витрати від 08.02.2011р. сума, яку необхідно було включити до митної вартості, повинна була дорівнювати 21 428 грн. (транспортні послуги до п/п Ягодин 20 828 грн. та експедиторські послуги - 600 грн.), проте у ВМД та ДМВ № 700120801/2011/000166 декларантом до контрактної ціни була додана сума 21 328 грн., тобто на 100 грн. менше;

- у товаросупровідних документах та графі 31 ВМД № 700120801/2011/000166 виробником товару, було заявлено продавця (на відміну від попередніх оформлень); у графі 44 ВМД код зовнішньоекономічного контракту згідно класифікатора митних документів заявлено як "прямий", що означає, що продавець товару є його виробником (у попередніх оформленнях виробник товару заявлявся як невідомий);

- у виписці банку з посиланням на інвойс за даною поставкою, сума оплати зазначена 8 185 євро (Т.1 а.с.83), у той час як в самому інвойсі зазначено суму 8 790,4 євро, що не підтверджувало контрактну вартість товарів за цією поставкою;

- разом з ВМД декларантом було подано рішення митного органу про визначення митної вартості від 10.02.2011р. № 700000006/2011/000149/1 (вказано у графі 44 ВМД), прийняте раніше на ідентичні товари, ввезені в рамках цього ж контракту, але дане рішення всупереч вимог п. 7 Порядку № 1766 не було використане декларантом при визначенні митної вартості, тобто ніяким чином не було підтверджуючим документом обраної декларантом митної вартості та методу її визначення.

Крім того, заявлена митна вартість товару на умовах поставки FСA складає 0,4857 євро/кг, що є значно нижчою ніж рівень митної вартості схожого товару, митне оформлення якого здійснено Львівською митницею за ВМД № 209000011/2010/43627 від 24.12.2010р. (митна вартість - 0,7271 євро/кг).

Згідно із частинами першою та другою статті 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 7 Порядку № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:

зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);

пакувальні листи;

копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

У відповідності до п.п. 10, 11, 12, 13 Порядку № 1766, відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:

договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійний чи авторський договір (контракт);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

калькуляція фірми - виробника товару;

копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

сертифікат про походження товару;

відомості про якісні характеристики товару;

інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

У зв'язку з тим, що у митного органу виникли сумніви щодо задекларованої митної вартості товарів, митним органом для підтвердження заявленої митної вартості декларанту позивачу було запропоновано надати протягом 10 днів документи по ДМВ-1 № 700120801/2011/000142:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (у зв'язку з тим, що товар постачається за "непрямим контрактом", як було зазначено декларантом позивача у гр. 44 ВМД № 700120801/2011/000142);

- інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини (для дослідження кон'юнктури ринку щодо даного товару);

- висновок ДП "Укрпомзовнішекспертиза" про вартісні характеристики товарів (для отримання цінової інформацію по товару, задекларованому за ВМД № 700120801/2011/000142, враховуючи комерційні умови, на яких він постачається);

- інші документи за бажанням декларанта.

Про необхідність подати додаткові документи декларант ТОВ "Кройц" Кошельник А.М. повідомлена письмово, про що нею 10.02.2011р. на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000142 зроблено відповідний запис.

Позивачу було запропоновано надати протягом 10 днів документи по ДМВ-1 № 700120801/2011/000142:

- висновок ДП "Укрпомзовнішекспертиза" про вартісні характери товарів;

- інші документи за бажанням декларанта.

Про необхідність подати додаткові документи декларант ТОВ "Кройц" Кошельник А.М. повідомлена письмово, про що нею 16.02.2011р. на зворотному боці ДМВ-1 № 700120801/2011/000166 зроблено відповідний запис.

10.02.2011р. та 16.02.2011р. декларант позивача зазначила на обох ДМВ-1, що зазначені документи він можливості надати не має.

У зв'язку з цим ВМД № 700120801/2011/000142 від 10.02.2011р. та 700120801/2011/000166 від 16.02.2011р. не були прийняти відповідачем та надані картки відмови в прийнятті вантажних митних декларацій № 00000006/1/20089 та № 700000006/1/20096.

Відмову у прийнятті ВМД відповідач обґрунтував не наданням ТОВ "Кройц" для підтвердження митної вартості товарів вищевказаного переліку додаткових документів, відповідно до вимог Порядку № 1766.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій вказали, що фактично консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару з позивачем не проводились. Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано 6 (резервний) метод визначення митної вартості товару, без послідовного застосування попередніх п'яти методів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає за доцільне зазначити про таке.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарно-супровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення, митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" та від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю Правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Матеріалами справи підтверджується факт проведення процедури консультацій митного органу з позивачем, про що свідчать відповідні записи на зворотній стороні основних аркушів декларацій митної вартості № 700120801/2011/000142 та № 700120801/2011/000166.

Після зазначених написів проставлено особистий підпис декларанта (позивача) з зазначенням дати ознайомлення про проведення консультації. Таким чином, декларант погодився з інформацією, викладеною на зворотній стороні основних аркушів ДМВ-1, зокрема з тим, що митним органом були проведені консультації з метою вибору підстав для визначення митної вартості, у ході яких було встановлено про відсутність інформації для застосування з 1 по 5 методи.

Таким чином, оскільки підприємством не були надані необхідні документи на вимогу митного органу, то відповідач правомірно, з обгрунтуванням неможливості застосування послідовно попередніх 5 методів, застосував резервний метод визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст.229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Східної митниці задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: