Рішення № 31542789, 17.05.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/28941/2012

Провадження №2/761/423/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Пироговській Я.О., Харітонову В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Таврика» про розірвання договору та повернення суми вкладу за правочином, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 05 грудня 2012 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (далі - Відповідач) про розірвання договору та повернення суми вкладу за правочином.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 грудня 2011 року між ним та Відповідачем був укладений Договір дострокового вкладу терміном до 28 червня 2013 року під 24,2% річних із щомісячною виплатою відсотків на картковий рахунок. Зауважує, що із 20 листопада 2012 року Відповідач в односторонньому порядку перестав виконувати взяті на себе зобов'язання за правочином, у зв'язку з чим позбавив його родину можливості отримувати нараховані відсотки. Просить суд ухвалити судове рішення, яким розірвати Договір дострокового вкладу № ПСГ(391) 8886 та повернути йому вклад, разом із нарахованими відсотками у розмірі 1 180 000 грн.

Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги в частині щодо повернення суми вкладу, зауваживши, що на даний час Фондом гарантування повернення вкладів йому повернуто 200 000 грн., у зв'язку з чим Позивач зменшив суму коштів, які він просить стягнути із Відповідача до 980 000 грн. Позов, з урахуванням уточнень, підтримав у повному обсязі, просив суд позовні вимоги задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Причина його неявки у судове засідання суду невідома, оскільки будь-яких клопотань, як то, чи про відкладення судового розгляду справи, чи про розгляд справи у відсутність його представника, як і пояснень на позов, на адресу суду не надіслав.

Суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність представника Відповідача, на підставі наявних у справі доказів, оскільки Позивач не заперечував щодо розгляду справи у відсутність сторони Відповідача.

Суд, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що 29 грудня 2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ (391) 8886 (далі - Договір) строком зберігання до 28 червня 2013 року, за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв грошову суму вкладу у розмірі 500 000 грн. Відсоткова ставка за вказаним договором становить 24,2% (а.с. 4).

Внесення готівки згідно умов Договору підтверджується квитанцією № D75 від 29 грудня 2011 року на суму 500 000 грн.

Крім того, судом також встановлено, що 01 жовтня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (366-550) № ПСГ (366) 4359 (далі - Договір № 1) строком зберігання до 04 квітня 2014 року, за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв грошову суму вкладу у розмірі 200 000 грн. Відсоткова ставка за вказаним договором становить 26%.

Судом також встановлено, що 26 листопада 2012 року Позивач звернувся до Відповідача із Заявою, в якій просив Відповідача виконати взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів в силу скрутних сімейних обставин (а.с. 7).

Проте, на момент вирішення справи по суті Відповідач жодної дії щодо повернення вкладів та відсотків по них не вчинив.

У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 20 березня 2013 року № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», процедура ліквідації Відповідача розпочата з 21 березня 2013 року.

Зазначена обставина є загальновідомою та доказуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пунктів 3.1.6. та 3.1.7. Договору, Відповідач зобов'язується: при виникненні обставин, які можуть перешкодити своєчасному виконанню Банком умов цього договору, повідомити вкладника шляхом надіслання йому письмового обґрунтування затримки виконання умов договору з зазначенням терміну і причин затримки та указанням строку та умов подальшого виконання даного договору;

Повернути вклад на першу вимогу вкладникові відповідно до умов п. 2.6. та з урахуванням п.п. 2.7., 3.1.5, 3.3.4.

Згідно з пунктами 2.7., 3.1.5, 3.3.4. Договору, підписанням даного договору банківського вкладу вкладник надає право банку договірного списання з вкладного (депозитного) рахунку НОМЕР_2, особовий рахунок № ПСГ(391)8886 різниці процентів, якщо сума фактично нарахованих та сплачених вкладнику процентів більша за суму перерахованих, згідно з умовами п. 2.6.;

у випадках дострокового припинення дії цього договору з ініціативи вкладника суму вкладу та перераховані проценти по ньому згідно з п.п. 2.6., 2.7. цього договору;

при достроковому припиненні дії договору з метою повернення вкладу, яке відбувається з порушенням п.1.1. даного Договору, письмово повідомити банк. Письмову заяву вкладник подає до банку у двох примірниках не пізніше ніж за два робочих дні до дати отримання коштів, що зазначена в заяві. Один примірник заяви з відміткою банку про отримання повертається вкладнику.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 листопада 2012 року, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про повернення вкладу та нарахованих відсотків, у зв'язку із сімейними обставинами (а.с. 7).

Відповідач, в порушення вказаних пунктів Договору, заяву Позивача до уваги не взяв та вклад із нарахованими відсотками Позивачеві не повернув.

За змістом частин 2, 3 та 5 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.

Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач, а також члени його родини: син та дружина, є інвалідами. Крім того, згідно свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_1, у сина Позивача, який є інвалідом третьої групи з дитинства, народився син ОСОБА_2 (а.с. 21).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки умовами правочину передбачено право дострокового повернення вкладу, яким Позивач скористався, проте, Відповідач, в порушення вимог правочину, заяву Позивача залишив поза увагою, суд вбачає підстави для розірвання спірного правочину.

За змістом статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання Відповідачем не виконуються, що є істотним порушенням умов Договору, внаслідок чого, з урахуванням положень статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за підрахунками Позивача, перевірених судом, у Відповідач заподіяв Позивачеві збитки у розмірі 980 000 грн., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 219 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 509, 638, 651, 653, 525, 526, 1058 Цивільного кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Таврика» про розірвання договору та повернення суми вкладу за правочином - з а д о в о л и т и у повному обсязі.

Договір банківського строкового вкладу «Пенсійний» (391-550) № ПСГ(391)8886 від 29 грудня 2011 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Таврика», з одного боку, та ОСОБА_1, з другого боку, - р о з і р в а т и з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Таврика» (код ЄДРПОУ 19454139) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 980 000 (дев'ятсот вісімдесят тисяч) гривень.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Таврика» (код ЄДРПОУ 19454139) на користь держави судовий збір у розмірі 3 219 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :