Ухвала суду № 31540317, 22.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К-24411/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 по справі №2а-41893/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «РУСЕ» до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, третя особа - Державна податкова інспекція в Ленінському районі міста Харкова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «РУСЕ» (далі-ТОВ фірма «РУСЕ». Позивач) до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова (далі-ДПІ у Московському районі м. Харкова, відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №002271502/0 від 11.09.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 420,00грн., у тому числі 250,00грн. основного платежу та 170,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 05.07.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.08.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. ст.7, 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки №4644/15-210/30292251 від 05.08.2009, про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок неправомірного включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною, отриманою від державного підприємства Міністерства оборони України «Харківське управління механізації та будівництва», свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість якого на момент видачі податкової накладної анульовано.

Згідно абз.1 п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом п. 9.8 ст. 9 вказаного Закону свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

За результатом розгляду справи було встановлено, що державним підприємством Міністерства оборони України «Харківське управління механізації та будівництва» 08.05.2009 позивачу видано податкову накладну про сплату на користь державного підприємства Міністерства оборони України «Харківське управління механізації та будівництва» 1500,00грн., у тому числі 250,00грн. податку на додану вартість, на підставі якої позивачем було віднесено до податкового кредиту 250,00грн.

Судом також встановлено, що свідоцтво державного підприємства Міністерства оборони України «Харківське управління механізації та будівництва» як платника податку на додану вартість анульовано через помилку, допущену фахівцем ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, що підтверджується копією листа від 17.03.2009, підписаного заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, за змістом якого податковим органом вжито заходи по відновленню помилково анульованого свідоцтва.

Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, про те, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, є підставою для формування податкового кредиту, а нараховане позивачу податкове зобов'язання та застосування штрафних санкцій належним чином не доведено.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв