Справа № 1227/9482/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді - Туренко С.І.,
при секретарі - Макєвніній Н.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
співвідповідача - ОСОБА_2,
представника співвідповідачів - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та розділ майна, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та розділ майна, в якому просив: поділити спільне сумісне з ОСОБА_2 майно, виділивши в користування ОСОБА_2: меблеву стінку, вартістю 1400 грн.; кухонний гарнітур, прихожу зі складових частин, вартістю 1000 грн.; двоспальне ліжко, вартістю 1400 грн.; килим, вартістю 500 грн., всього на загальну суму 4300 грн.; стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини загальної вартості меблевої стінки, кухонного гарнітуру, прихожої, зі складових частин, двоспального ліжка, килима, у розмірі 2150 грн.; визнати повне право власності на квартиру АДРЕСА_1 за: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3; стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, грошову компенсацію 1/4 частини загальної вартості квартири АДРЕСА_1, у розмірі 46296,25 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 462,97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1500 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 реальні збитки, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права у сумі 135 грн. за послуги з ксерокопіювання документів для співвідповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 16.10.1976 року по 06 квітня 2004 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 Під час перебування у шлюбі, вони приватизували та оформили на 4-х осіб трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право власності на житло №673 від 28.07.1999 року вищезазначена квартира належить на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачам. Також за час перебування у шлюбі, сторони придбали за спільні кошти родини: килим, вартістю 500 грн.; меблеву стінку, вартістю 1400 грн.; кухонний гарнітур, прихожу з складових частин на загальну суму 1000 грн.; двоспальне ліжко, вартістю 1400 грн. Після розриву стосунків між подружжям, ОСОБА_2 чинила йому у користування власністю, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 27.12.2010 року позов до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про вселення в квартиру, усунення перешкод в користуванні спільною сумісною власністю, зобов'язання вчинити певні дії було задоволено. На теперішній час проживання разом з відповідачами неможливо, позивач вимушений звернутись з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Сєвєродонецького міського Луганської області від 23.12.2011 року було залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині вимог що стосуються поділу меблевої стінки, кухонного гарнітуру, прихожої, двоспального ліжка та килима та стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошової компенсації Ѕ частини їх вартості в сумі 2150 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Заявлені позовні вимоги щодо стягнення грошової компенсації вартості спірної квартири він заявляє на підставі положень Цивільного кодексу України. Пояснив, що квартиру вони отримали від держави, коли знаходились в зареєстрованому шлюбі. За позовом не буде мати претензій, якщо відповідачі виплатять компенсацію за квартиру у розмірі згідно судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість якої складає 180570 гривень. З вартістю квартири вказаної в інших висновках він не згоден.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, пояснила, що позовні вимоги не визнає, пояснила, що в 1991 році вони отримали спірну квартиру на чотири особи. Позивача ніхто не виганяв з квартири, він сам виїхав. В 2006 році вона поставила лічильники, двері, погасила борги по квартирі. До розірвання шлюбу вони вирішили, що квартира залишається дітям. Вона наполягає на оцінці квартири в 140 тисяч гривень, однак грошову компенсацію позивачу відразу у повному обсязі вони сплатити не зможуть.
Представник співвідповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що позивач відмовляється від вселення у спірну квартиру, він з 2005 року на мешкає в ній. Відповідачі зі свого боку пропонували позивачу грошові кошти за спірну квартиру, але позивач відмовився. З експертизою квартири в розмірі 180570 тисяч гривень не згодні, оскільки при її проведенні експерт не заходив до квартири, і висновок було зроблено на підставі загального огляду будинку в якому знаходиться спірна квартира. Відповідачі зі свого боку з самого початку розгляду справи пропонували позивачу вирішити дане питання, пропонували сплатити суму 35595,00 гривень, але він відмовився і зажадав більшого. Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то враховуючи положення законодавства договір між позивачем та його представником укладений без умови погодинної оплати, відсутній облік використаного робочого часу, а отже ці вимоги є необґрунтованими.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
У спільній сумісній власності її учасники не мають наперед визначених часток. У даному випадку діє презумпція рівності часток співвласників.
Частиною 1 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 370 ЦК України, якою регулюється питання про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, передбачено, що співвласники спільної сумісної власності, як і співвласники спільної часткової власності мають право на виділ у натурі частки із спільного майна з тією лише різницею, що учасники першої не мають завідомо визначених ідеальних часток у праві спільної власності, а відтак, вони мають бути передусім визначені, після чого стає можливим виділ частки в натурі. При визначені розміру часток співвласників у спільній сумісній власності вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками, законом або рішенням суду.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло № 673 від 23 липня 1999 року трикімнатна квартира АДРЕСА_1 приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» і належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_1 та відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 /а.с.36/.
Отже, спірне майно є спільною сумісною власністю сторін, тому потрібно встановити частку кожного із співвласників у цьому майні, для отримання позивачем грошової компенсації вартості спірної квартири.
Враховуючи відсутність встановлення законом, рішенням суду чи домовленості між співвласниками спірної квартири щодо розміру часток, суд вважає частки рівними, а тому кожному із співвласників квартири АДРЕСА_1 належить ј частка в спільному майні.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи проведеної Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз Луганське відділення № 1250/23 від 14.10.2011 року дійсна риночка вартість квартири АДРЕСА_1 складає на дату оцінки 14 жовтня 2011 року 180570 грн. 00 коп./а.с.136-147/.
Посилання сторони відповідачів на необхідність взяти до уваги Звіт про незалежну оцінку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 від 01.10.2010 року, суд вважає безпідставним та таким, що неможна взяти до уваги як доказ по справі, оскільки вказаний звіт проведено спеціалістом без попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно положень КК України.
Таким чином, оцінюючи вказані висновки щодо вартості спірної квартири, суд бере до уваги Висновок судової будівельно-технічної експертизи проведеної Луганським відділенням Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1250/23 від 14.10.2011 року.
Враховуючи, що спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності, та те, що частки майна дружини та чоловіка є рівними у спільній сумісній власності, істотних обставин, які давали б право відступити від засади рівності часток подружжя судом не встановлено, можливість для виділу у натурі частки спірної квартири, яка знаходиться на шостому поверху будинку № 23-А відсутня, тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги, а саме: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1/4 частини вартості квартири АДРЕСА_1 в сумі 45142 (сорок п'ять тисяч сто сорок дві) гривні 50 копійок, та визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на квартиру АДРЕСА_1.
Вимоги щодо стягнення з відповідачів суми у розмірі 135,00 грн., за послуги з ксерокопіювання документів та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи не підлягають задоволенню в зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю квитанції про сплату позивачем вартості проведеної судової експертизи.
Що стосується стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, то вказані вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Отже до складу витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, включаються витрати на оплату праці адвоката або іншого фахівця у галузі права (гонорар), а також відшкодування витрат, зумовлених наданням правової допомоги. Документом, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги повинні бути оформлені у встановленому законом порядку, а саме: квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо.
Однак, в даному випадку не підлягають стягненню витрати на правову допомогу за документом, який не відповідає встановленим вимогам, а саме: квитанції адвоката ОСОБА_9 про одержання суми у розмірі 1500 гривень. Інших доказів на підтвердження оплати вказаної суми, позивачем суду не надано. Крім того, ОСОБА_9 приймав участь у справі в якості представника позивача, а не особи, яка надає правову допомогу згідно статті 56 ЦПК України.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та розділ майна задовольнити частково.
Визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1/4 частини вартості квартири АДРЕСА_1 в сумі 45142 (сорок п'ять тисяч сто сорок дві) гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито у розмірі 150 гривень 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито у розмірі 150 гривень 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито у розмірі 150 гривень 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 40 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 40 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 40 гривень 00 копійок.
Решту заявлених вимог ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєверодонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. І. Туренко
Судове рішення № 31538458, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 19.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1227/9482/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: