Ухвала суду № 31537988, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. справа № 2а/0470/9650/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

В серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.06.2012 року №0002871502 в частині застосування штрафу у розмірі 50% у сумі 64136,96 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.06.2012 року №0002871502 в частині застосування штрафу у розмірі 50% у сумі 64136,96 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» зареєстроване 05.10.2001 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради.

12.06.2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Публічним акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль».

За результатами перевірки складено акт від 12.06.2012 року №1582/174/15-230/00130820, в якому зафіксовано порушення підприємством термінів сплати податкових зобов'язань по деклараціям за червень, липень, серпень 2010 р. Вказані грошові зобов'язання були погашені в грудні 2010 р., тобто з порушенням терміну сплати понад 90 днів.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002871502 від 25.06.2012, яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ за затримку на 111 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 128273, 92 грн. на зазначену суму податкового боргу нарахована штрафна санкція у розмірі 50 % в сумі 64 136,96 грн.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у наступних розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового борг; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

До набрання чинності Податковим кодексом України, відповідальність платників податків визначалася Законом України від 21 грудня 2000 року N2181 - Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Статтею 17 вказаного закону було визначено підстави та розміри нарахування штрафних санкцій за порушення платниками податків податкового законодавства. Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст. 17 було передбачено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф . зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 11. Згідно вказаної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами п. 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності,тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Якщо проаналізувати зміст пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 та приписів пункту 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України,- обидві ці норми встановлюють відповідальність за правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання. Відповідно склади правопорушення, передбаченого колишньою нормою Закону 2181 та нині чинною нормою Податкового кодексу України, у цьому разі збігаються. Але відповідальність за ст. 126 ПКУ є м'якшою у порівнянні з пп.17.1.7 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ. Зворотна дія ст. 126 Податкового кодексу України полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

У зв'язку з тим, що чинна з 1 січня 2011 року норма п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України не передбачає розміру штрафу до 50%, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даній ситуації до платника може бути застосовано лише штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання.

При зазначених обставинах, суд визнав неправомірним податкове повідомлення-рішення, скасувавши його.

За правилами ст.200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а наведені у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук