Ухвала суду № 31536318, 16.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р.справа № 2а/0470/6632/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року у справі №2а/0470/6632/11 за позовом Приватного підприємства «Антарес» до про Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Антарес» (далі по тексту - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032344 від 19 травня 2011 року. (а.с.3-5)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/6632/11. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями-контрагентами, включених до Єдиного державного реєстру. Під час здійснення поставки товарів постачальниками, вони мали статус платників ПДВ, звітували і вели звичайну господарську діяльність.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року у справі №2а/0470/6632/11 адміністративний позов ПП «Анатрес» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000032344 від 19.05.2011 року по нарахуванню податку на додану вартість в сумі 47591 грн. і штрафних санкцій 11897,75 грн., всього на суму 59488,75 грн. (суддя - Ніколайчук С.В.) (а.с.82-86)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідач - Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення діючого законодавства, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р. по справі № 2а/0470/6632/11 та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Антарес» повністю. (а.с.92-97)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори, відповідно до ст.203,215 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р. по справі № 2а/0470/6632/11 та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Антарес» повністю.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р. по справі № 2а/0470/6632/11 залишити без змін.

В судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 11 квітня 2011 року по 19 квітня 2011 року посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Антарес» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Алтекс ЮГ», ПП «Агропрайд», ПП «Стилет Юг» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, результати якої оформлено актом від 27 квітня 2011 року №258/234/24987896.

Згідно тексту вказаного Акту, встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Антарес». В порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Також виявлено порушення п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Агротрейд» за листопад 2010 року на суму 47590,67 грн.

На підставі акту №258/234/24987896 від 27 квітня 2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2011 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 59487 грн. 75 коп., з яких 47591 грн. - за основним платежем та 11897,75 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).

Колегія суддів зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору купівлі-продажу №01/11 від 01 листопада 2010 року ПП «Антарес» отримало від продавця - ПП «Агропрайд», товар, про що свідчить податкова накладна №3080 від 01.11.2010 року та видаткова накладна №РН-3080 від 01.11.2010 року на суму 285544,00 грн., у тому числі 47590,67 грн. ПДВ.

Оплата за товар здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок покупця на загальну суму 285544, 00 грн., що підтверджується наявними у справі квитанціями до прибуткового касового ордеру №178-207.

Факт транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортною накладною від 01.11.10р. №672976.

Судом першої інстанції встановлено, усі витрати, понесенні позивачем за договором купівлі-продажу, віднесені ним до валових витрат, а суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій по податку на додану вартість.

ПП «Агропрайд» на момент виписання ним позивачу податкових накладних було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Доказів анулювання реєстрації платника податку ПП «Агропрайд» суду не надано.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між Приватним підприємством «Антарес» та ПП «Агропрайд» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Висновок відповідача про нікчемність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами.

Враховуючі викладені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0000032344 від 19 травня 2011 року, прийняте відповідачем, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що дата прийняття рішення судом першої інстанції зазначена помилково - « 01 червня 2011 року», в той час як, згідно матеріалів справи та процесуальних документів, прийнятих судом першої інстанції, вірною датою прийняття оскаржуваної постанови Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №2а/0470/6632/11 є 01 липня 2011 року.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 01 липня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись.ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2011 року у справі №2а/0470/6632/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 21 січня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна