Рішення № 31535103, 31.05.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/3374/13-ц

Провадження №2/106/1015/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Євпаторійській міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

при секретарі Любіш О.Ф.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги мотивувала тим, що 28.07.2006 року у Відділі реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції, АР Крим, Україна, був зареєстрований її шлюб з відповідачем ОСОБА_2, актова запис №388.

Під час подружнього життя народився син, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що на протязі тривалого часу сімейні стосунки припинені.

Причинами розладу сім'ї стало відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя, та сімейних обов'язків по веденню сумісного господарства та виховання дитини. Вважає, що шлюб зберегти не можливо, оскільки це буде суперечити її інтересам та інтересам дитини. Відповідач на припинення відносин згоден. Спора про розділ майна між ними не має, син буде проживати з нею. Вказує, що відповідач працездатний, проте на даний час не працює, тому вона просить стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 100 грн. щомісячно. Просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 100 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач до судового засідання надала заяву про зміну свої позовних вимог в частині стягнення аліментів та просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі ? частини від всіх доходів щомісячно, в інший частини позов просила залишити без змін.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, зазначила, що вона вже неодноразово подає позовну заяву про розірвання шлюбу, проте вважає, що примирення між ними неможливо, оскільки між ними постійно виникають сварки, нерозуміння один одного з причини того, що відповідач не працює. Наполягала на задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з'явився заперечував проти розірвання шлюбу. В частині стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від всіх доходів, щомісячно не заперечував.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 28.07.2006 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, 22.06.1975 року зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2, видане Відділом реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції, АР Крим, Україна, актовий запис №388. Після одруження прізвище дружини змінено на ОСОБА_1.

Від подружнього життя вони мають дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчать свідоцтво про народження (а.с.7). Згідно вказаного свідоцтва про народження, зазначені у графі батько - ОСОБА_3, в графі мати - ОСОБА_1

Згідно із положенням ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст. 110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя. Скориставшись наданим правом позивач звернулась до суду з даним позовом про розірвання шлюбу

Судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами по справі припинені, позивачка вже неодноразово зверталася до суду з вимогами про розірвання шлюбу, проте між сторонами примирення не досягнуто, оскільки вони фактично не ведуть спільного господарства, мешкають окремо.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, але позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Тому з врахуванням норм ст.. 111 СК України, суд прийшов до висновку, що примирення між сторонами по справі не можливо , оскільки вони остаточно втратили почуття любові та поваги один до одного, сім'я носить формальний характер.

Спору з приводу розподілу майна між сторонами відсутній.

Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, судом не встановлено.

Позивачка під час реєстрації шлюбу змінила своє прізвище «ОСОБА_1», на «ОСОБА_1» та просила залишити його і після розірвання шлюбу .

Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного кодексу, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства .

З'ясувавши фактичні взаємостосунки між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також , враховуючи ст..51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, у якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю „ сім'ї, як соціального інституту сучасного суспільства,

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с») «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання», тобто дружина шлюбом не закріпляється за чоловіком по життєво. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

На підставі викладеного та з врахуванням норм ст. 112 СК УК України, суд пришов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам і інтересам суспільства, у зв'язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.

Що стосується вимог щодо стягнення аліментів на утримання дитини, то це вимоги законні та обґрунтовані, з наступних підстав.

На підставі статті 180 Сімейного Кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтями 181, 182 СК України передбачено, що у разі невиконання батьками свого обов'язку утримувати дітей аліменти присуджуються за рішенням суду в частині від доходу його матері, батька або у твердій грошовій сумі, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи принцип розумності та справедливості, обов'язок обох батьків утримувати дітей у рівній мірі, працездатний вік відповідача ,відсутність доказів перебування на його утриманні інших осіб, суд вважає, що відповідач в змозі сплачувати на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходів щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати по справі.

Керуючись ст. 180-183,184 Сімейного Кодексу України, Постановою пленуму Верховного Суду України « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 10,11, 88-89, 208-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 28.07.2006 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 у Відділі реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції, АР Крим, Україна, актовий запис №388 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Євпаторія, іпн НОМЕР_1, проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходів щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття.

Стягнення проводити з 23.05.2013 року з моменту подання позовної заяви до суду.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Євпаторія, іпн НОМЕР_1, проживаючого АДРЕСА_1 у дохід держави судовий збір передбачений п. 1.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», який набрав чинності 01.11.2011 року у розмірі 229 гривень 40 копійок на р/р 31214206700015, отримувач коштів - УК в м. Євпаторія 22030001 , код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача - ГУ ДКСУ у АРК м.Сімферополь, код банку отримувача (МФО) - 824026, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.М. Куликовська