Ухвала суду № 31535010, 21.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12364/12/0170/2

21.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 20.12.12 у справі № 2а-12364/12/0170/2

за позовом Кримського державного проектно-вишукувального інституту по меліоративному і водогосподарському будівництву "Кримдіпроводгосп" (вул. Київська буд.77/4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 року, позовні вимоги Кримського державного проектно-вишукувального інституту по меліоративному і водогосподарському будівництву "Кримдіпроводгосп" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0006542204 від 19.10.2012 року.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 21.05.2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Сіті Буд» та ТОВ «Бренд Строй» за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої 05.10.2012 р. був складений акт №6856/22-8/01037896.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.44.1, ст.44, п.138.1, п.138.2. , п.138.6., п.п.138.1 п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на суму 168232 грн., порушення п.п.3.1.1 п.3.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4., п.п.7.7.1. п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1, ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 144008 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 19.10.2012р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0006552204, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 168232 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 8197 грн., та № 0006542204, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 144006 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36002 грн.

На час проведення позивачем господарської діяльності у липні 2009 р.- грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2011 р. - червні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств, а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з положень п.200.3. ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за липень 2009 р.- червень 2012р., тому підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було передбачено, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

Положеннями статті 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №6856/22-8/01037896 від 05.10.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період, який перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ, сплачені ПП «Сіті Буд» та ТОВ «Бренд Строй» під час проведення розрахунків за послуги, надані ними на виконання укладених сторонами договорів. Відповідач наполягав на тому, що діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, основними видами діяльності позивача є діяльність у сфері інжинірингу ( код КВЕД 74.20.1) та діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології. (код КВЕД 74.20.3).

07.07.2011 р. з ПАТ «Крименерго» був укладений договір № 39-11, предметом якого була розробка проектно-кошторисної документації у відповідності з завданням на проектування проекту «Реконструкція електропостачання забудови с. Оленівка ВЛ-35 кВ Чорноморського району АРК», 22.09.2011р. з КРП «Протизсувне управління» був укладений договір № 65-11, предметом якого була розробка робочого проекту «Реконструкція берегозахисних споруд смт. Приморське м.Феодосія», 28.10.2011р. з управлінням житлово-комунального господарства АРК був укладений договір №251-11, предметом якого було здійснення проектно-винахідних робіт по виготовленню проекту зони водозберігання, її благоустрою та озеленення, 02.11.2011р. з Красногвардійським управлінням водного господарства був укладений договір №197, предметом якого було надання консультаційних послуг щодо встановлення меж та визначення площ земельних ділянок для розміщення об'єктів водного господарства на території Джанкойського, Краногвардійського районів АРК загальною площею 295,3 га, 13.10.2011р. з Раздольненьким міжрайонним управлінням водного господарства був укладений договір № 76-10, предметом якого була розробка технічного звіту по топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок під об'єктами водного господарства Раздольненського МУВГ на території Славянського, Кукушкінського, Чернишевського, Ковильненського районів, 18.08.2010 р. з Республіканським комітетом АРК по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству був укладений договір № 76-10, предметом якого було виконання робіт по реконструкції гирлової частини відвідного каналу з оз. Сасик-Сіваш, 31.11.2010 р. з Міністерством комунального господарства АРК був укладений договір № 98442, предметом якого було обстеження та розробка схеми протизсувних х заходів за захисту берегів рік та водосховищ АРК, технічне обстеження та розробка схеми захисту від затоплення, 31.10.201р. з Міністерством комунального господарства АРК був укладений договір №98016, предметом якого було технічне обстеження та розробка схеми захисту від затоплення, регулювання та виправлення гирл, берегоукріпних споруд АРК, та договір № 92-11, предметом якого було обстеження та розробка схем розміщення об'єктів зниження рівня ґрунтових вод в містах та селищах АРК.

Для виконання умов вказаних вище договорів, з метою дотримання строків проведення робіт, виготовлення документації позивач уклав у перевіряємий період, з ЧП «Сіті буд» договір № 465 від 29.10.2011р., предметом якого була розробка проектно-кошторисної документації у відповідності з завданням на проектування проекту «Реконструкція електропостачання забудови с. Оленівка ВЛ-35 кВ Чорноморського району АРК», договір № 640 від 14.12.2011р., предметом якого була розробка робочого проекту реконструкції берегозахисних споруд смт. Приморське м.Феодосія, договір № 724 від 01.10.2011р., предметом якого було виготовлення проекту зони водозберігання, благоустрою та озеленення Каховського водосховища в м.Нікополь для бази відпочинку «Комунальник», договір № 725 від 18.11.2011р., предметом якого було проведення проектно-винахідних робіт щодо розробки схеми для будівництва інженерного захисту території АРК, договір №726 від 01.11.2011р., предметом якого було геодезична зйомка земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти водного господарства Раздольненського МУВГ на території Джанкойського, Краногвардійського районів АРК, договір №727 від 01.11.2011р., предметом якого було геодезична зйомка об'єктів водного господарства Раздольненського МУВГ на території Славянського, Кукушкінського, Чернишевського Ковильненського районів. До матеріалів справи копії укладених з ТОВ «Бренд строй» договору №389/76/10 від 20.08.2010р., предметом якого були роботи щодо розробки розділів робочого проекту «Реконструкції гирлової частини відвідного каналу з оз. Сасик-Сіваш договору № 883/88/10 від 11.11.2010 р., предметом якого було роботи по збору відомостей «Схема сельових ділянок на ріках Південного берегу Криму» «Схема зсувних ділянок на водосховищах та ріках Південного берегу Криму», договору № 884/92/10 від 16.11.2010 р., предметом якого було виконання робіт по складанню звіту «Гідрогеологічно-меліоративна обстановка в сільських населених пунктах АРК».

При повторної перевірці документів бухгалтерської та податкової звітності, залучених до матеріалів справи, встановлено, що всі договори були виконані контрагентами платника податків, роботи прийняти останнім та ним оплачена їх вартість.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджено необхідність укладення позивачем з ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» договорів для забезпечення своєчасності виконання правочинів, укладених в період часу, що перевірявся, з ПАТ «Крименерго», КРП «Протизсувне управління», Республіканським комітетом АРК по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству, Міністерством комунального господарства АРК, Міністерством комунального господарства АРК.

За таких обставин, суд дійшов до вірного висновку, що укладаючи з ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс» додаткові договори, позивач безпідставно зависив собівартість виконаних робіт по правочинам, укладеним з ПАТ «Крименерго», КРП «Протизсувне управління», Республіканським комітетом АРК по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству, Міністерством комунального господарства АРК, Міністерством комунального господарства АРК, що призвело до необґрунтованого завищення його валових витрат.

З урахуванням наведеного, матеріалами справи спростовуються твердження позивача про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №6856/22-8/01037896 від 05.10.2012 р., щодо необґрунтованого віднесення до складу валових витрат коштів, витрачених на оплату вартості робіт, виконаних ЧП «Сіті буд» та ТОВ БВП «Строитель-Плюс».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0006552204 від 19.10.2012 р.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 20.12.12 у справі № 2а-12364/12/0170/2- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 20.12.12 у справі № 2а-12364/12/0170/2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян