Ухвала суду № 31534843, 22.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/253/13-а

22.05.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 12.02.13 у справі № 801/253/13-а

за позовом Приватного підприємства "Стройремдизайн" (вул. Леніна, 52, кв. 61,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.13 позовні вимоги Приватного підприємства "Стройремдизайн" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС від 14.12.2012 року №0009782301.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 14.12.2012 року №0009792301.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Стройремдизайн" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1113,41 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Стройремдизайн" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ТОВ БК "Акрополь", Фірма "Капітель Плюс" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1165/22/25147135 від 04.12.2012 року, яким встановлено порушення:

- п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 58067,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року в сумі 5256,00 грн.; за 4 квартал 2009 року в сумі 14387,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 6373,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 1030,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 2796,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 5091,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 9438,00 грн.; за 2 квартал 2011 року в сумі 4620,00 грн.; за 3 квартал 2011 року в сумі 1364,00 грн.; за 4 квартал 2011 року в сумі 7712,00 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2, п.7.2, пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 47405,00 грн., у тому числі по періодах: за вересень 2009 року на суму 4205,00 грн., за листопад 2009 року на суму 7062,00 грн., за грудень 2009 року на суму 4448,00 грн., за лютий 2010 року на суму 205,00 грн., за березень 2010 року на суму 4893,00 грн., за червень 2010 року на суму 824,00 грн., за липень 2010 року на суму 721,00 грн., за серпень 2010 року на суму 1516,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 1681,00 грн., за листопад 2010 року на суму 2117,00 грн., за грудень 2010 року на суму 274,00 грн., за лютий 2011 року на суму 6863,00 грн., за березень 2011 року на суму 687,00 грн., за квітень 2011 року на суму 2418,00 грн., за травень 2011 року на суму 1599,00грн., за вересень 2011 року на суму 1186,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 2443,00 грн., за листопад 2011 року на суму 750,00 грн., за грудень 2011 року на суму 3513,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки були винесені податкові повідомлення -рішення від 14.12.2012 року:

- №0009792301, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 43200,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 7909,25 грн.;

- №0009782301, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 52811,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 7420,25 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що на формування валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, мали вплив здійснення позивачем операцій з ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ТОВ БК "Акрополь", Фірма "Капітель Плюс", в зв'язку з чим встановлено їх завищення на 237028,00 грн., у тому числі по періодах: за 3 квартал 2009 року на суму 21025,00 грн.,за 4 квартал 2009 року на суму 57548,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 25491,00 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 4118,00 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 11182,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 20364,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 37751,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 37751,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 20088,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 5931,00 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 33530,00 грн.

За цей же період встановлено завищення податкового кредиту в сумі 47405,00 грн., у тому числі по періодах: за вересень 2009 року на суму 4205,00 грн., за листопад 2009 року на суму 7062,00 грн., за грудень 2009 року на суму 4448,00 грн., за лютий 2010 року на суму 205,00 грн., за березень 2010 року на суму 4893,00 грн., за червень 2010 року на суму 824,00 грн., за липень 2010 року на суму 721,00 грн., за серпень 2010 року на суму 1516,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 1681,00 грн., за листопад 2010 року на суму 2117,00 грн., за грудень 2010 року на суму 274,00 грн., за лютий 2011 року на суму 6863,00 грн., за березень 2011 року на суму 687,00 грн., за квітень 2011 року на суму 2418,00 грн., за травень 2011 року на суму 1599,00грн., за вересень 2011 року на суму 1186,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 2443,00 грн., за листопад 2011 року на суму 750,00 грн., за грудень 2011 року на суму 3513,00 грн.,

При проведенні даної перевірки було використано матеріали перевірок ДПІ у м. Сімферополі АР Крим: від 11.04.2012 року №37/22/31263808 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БВП "Строитель Плюс"; від 11.04.2012 року №38/22/31095815 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки фірми "Капітель Плюс"; від 06.04.2012 року №8/22/32841299 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БК "Акрополь"; від 06.04.2012 року №29/22/361655679 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Бренд Строй", які свідчать, що в даних підприємствах відсутні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, які необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим не підтверджено наявність поставок товарів, робіт, послуг від ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ТОВ БК "Акрополь", Фірма "Капітель Плюс" як підприємств - постачальників, в зв'язку з чим правочини між ними і Приватним підприємством "Стройремдизайн", здійснено без мети настання реальних наслідків і не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупців, отже, зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Податковим органом зроблено висновок, що ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ТОВ БК "Акрополь", Фірма "Капітель Плюс" здійснювали проведення безтоварних операцій і діяльність їх була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім осабам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В акті перевірки є посилання на кримінальну справу №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ "Союз КДС" за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ.

В ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ТОВ БК "Акрополь", Фірма "Капітель Плюс" з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

На підставі наведеного, в акті перевірки позивача робиться висновок, що договори на поставку товарів, рахунки, накладні, акти наданих послуг, податкові накладні, видані на адресу ПП "Стройпромдизайн" від контрагентів - ТОВ БВП "Строитель-Плюс", ТОВ "Бренд Строй", ТОВ БК "Акрополь", Фірма "Капітель Плюс" складено та підписано не встановленою особою, такі документи не можуть бути підставою для формування валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту позивача.

Таким чином, встановлені у висновках акту перевірки №1165/22/25147135 від 04.12.2012 року порушення позивачем вимог Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України визначено фактично за наявності порушеної кримінальної справи №69-0146 та актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Судом встановлено, що за перевіряємий період позивачем укладено з контрагентами наступні договори.

Договір підряду між ТОВ БВП "Строитель-Плюс" та позивачем від 21.09.2009 року.

На виконання умов вказаного договору ТОВ БВП "Строитель-Плюс" позивачем до матеріалів справи долучені:

- акт прийому виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року №21; акт прийому виконаних підрядних робіт №556 від 02.12.2009 року; акт прийому виконаних підрядних робіт №5390 від 30.11.2009 року.

- податкові накладні №3067 від 28.09.2009 року на загальну суму 7045,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1174,20 грн.; №5390 від 30.11.2009 року на загальну суму 7705,19 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1284,20 грн., №5561 від 02.12.2009 року на загальну суму 9775,97 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1629,33 грн.;

- видаткова накладна №5390 від 30.11.2009 року на загальну суму 5875,20 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 979,20 грн.,

Договір підряду між ТОВ БВП "Строитель-Плюс" та позивачем від 01.09.2010 року, на виконання якого на адресу позивача виписано: податкові накладні: №6021 від 28.10.2010 року на суму 10086,67 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1681,11 грн., №6740 від 29.11.2010 року на суму 4200,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 700,00 грн.; складено акт прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року на суму 5363,86 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 893,98 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ БВП "Строитель-Плюс" за надані послуги та поставлені товари у 2010 році здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено: податкові накладні - №1140 від 31.03.2010 року на суму 2772,12 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 462,02 грн., №1141 від 31.03.2010 року на суму 2256,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 376,00 грн.; №2561 від 25.06.2010 року на суму 1730,16 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 288,36 грн., №2280 від 07.06.2010 року на суму 1428,24 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 238,04 грн., №2847 від 09.07.2010 року на суму 846,77 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 141,13 грн.; видаткові накладні №1140 від 31.03.2010 року на суму 2772,12 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 462,02 грн., №2561 від 25.06.2010 року на суму 1730,16 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 288,36 грн., складено акт прийомки виконаних підрядних робіт №1141 від 31.03.2010 року на суму 2256,00, у тому числі ПДВ в розмірі 376,00 грн.

Договір підряду №04/1-28/656 між ТОВ БВП "Строитель-Плюс" та позивачем від 28.04.2011 року, на виконання якого на адресу позивача виписано податкову накладну №559 від 31.05.2011 року на суму 3598,68 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 599,78 грн., складено акт прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2011 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ БВП "Строитель-Плюс" за поставлені товари у 2011 році здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено: податкові накладні -№380 від 11.02.2011 року на суму 3129,76 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 521,63 грн., , №365 від 23.12.2011 року на суму 11465,08 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1910,85 грн. та видаткові накладні: №380 від 11.02.2011 року на суму 3129,76 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 521,63 грн., №365 від 23.12.2011 року на суму 11465,08 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1910,85 грн.,

Здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з Фірмою "Капітель Плюс" підтверджується договором підряду № 2-1-5 від 11.11.2009 року та договором підряду № 2-3-7 від 01.12.2009 року.

Фірмою "Капітель Плюс" складено акт прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на суму 7731,92 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1288,65 грн. та акт прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року на суму 15,2628 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2,5438 грн.; виписано податкові накладні: від 30.11.2009 року №2204 на суму 6872,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1145,35 грн., від 08.12.2009 року №2468 на суму 9516,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1586,00 грн.;

Крім того, між позивачем та Фірмою "Капітель Плюс" за поставлені товари у 2010 році, 2011 році здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено:

податкові накладні - від 10.11.2011 року №22 на суму 4499,71 грн., у тому числі ПДВ в сумі 749,95 грн.; від 28.10.2011 року №133 на суму 14658,42 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2443,07 грн.; від 29.09.2011 року №156 на суму 7117,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1186,18 грн.; від 26.05.2011 року №164 на суму 5997,43 грн., у тому числі ПДВ в сумі 999,57 грн.; від 11.04.2011 року №39 на суму 4810,92 грн., у тому числі ПДВ в сумі 801,82 грн.; від 04.04.2011 року №4 на суму 9698,22 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1616,37 грн.; від 28.02.2011 року №315 на суму 9059,28 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1509,88 грн.; від 03.02.2011 року №80 на суму 18202,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3033,80 грн.; від 24.12.2010 року №2525 на суму 1646,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 274,35 грн.; від 19.11.2010 року №22605 на суму 8505,49 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1417,58 грн.; від 25.08.2010 року №1514 на суму 6701,27 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1116,88 грн.; від 07.06.2010 року №819 на суму 1783,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 297,20 грн.; від 09.07.2010 року №1022 на суму 3478,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 579,70 грн.; від 19.03.2010 року №316 на суму 24329,16 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4051,86 грн.;

видаткові накладні - від 10.11.2011 року №б/н на суму 4499,71 грн., у тому числі ПДВ в сумі 749,95 грн.; від 26.05.2011 року №б/н на суму 5997,43 грн., у тому числі ПДВ в сумі 999,57 грн.; від 28.10.2011 року №б/н на суму 14658,42 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2443,07 грн.; від 29.09.2011 року №б/н на суму 7117,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1186,18 грн.; від 11.04.2011 року №б/н на суму 4810,92 грн., у тому числі ПДВ в сумі 801,82 грн.; від 04.04.2011 року №б/н на суму 9698,22 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1616,37 грн.; від 28.02.2011 року №315 на суму 9059,28 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1509,88 грн.; від 03.02.2011 року №80 на суму 18202,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 3033,80 грн.; від 24.12.2010 року №2525 на суму 1646,08 грн., у тому числі ПДВ в сумі 274,35 грн.; від 25.08.2010 року №1514 на суму 6701,27 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1116,88 грн.; від 09.07.2010 року №1022 на суму 3478,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 579,70 грн.; від 07.07.2010 року №819 на суму 1783,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 297,20 грн.; від 19.11.2010 року №2260 на суму 8505,49 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1417,58 грн.; від 19.03.2010 року №316 на суму 24329,16 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4054,86 грн.

Здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з ПП "Бренд Строй" підтверджується договором підряду №171 від 01.02.2011 року та договором підряду №377 від 10.03.2011 року.

На виконання вказаних договорів ПП "Бренд Строй" складено акт прийомки виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року на суму 12607,75 грн., у тому числі ПДВ в сумі 303,44 грн. та акт прийомки виконаних будівельних робіт за березень 2011 року на суму 4756,04 грн., у тому числі ПДВ в сумі 527,87 грн. та виписано податкові накладні - від 28.02.2011 року за №246 на загальну суму 10787,10 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1797,85 грн., від 31.03.2011 року за №202 на загальну суму 4122,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 687,10 грн.,

Крім того, між позивачем та ПП "Бренд Строй" за поставлені товари у 2011 році здійснено оплату з розрахунком, в підтвердження чого складено видаткову накладну від 28.12.2011 року за №б/н на загальну суму 9612,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1602,10 грн. та податкову накладну від 28.12.2011 року за №255 на загальну суму 9612,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1602,10 грн.,

Здійснення позивачем фінансово - господарських операцій з ТОВ БК "Акрополь" 2009 році, 2010 році підтверджується виписаними ТОВ БК "Акрополь" податковими накладними: від 22.09.2009 року №1469 на суму 18184,61 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3030,77 грн., від 30.11.2009 року №1948 на суму 27793,61 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4632,27 грн., від 02.12.2009 року №2012 на суму 6368,64 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1061,44 грн., від 22.12.2009 року №2660 на суму 1026,36 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 171,06 грн., від 25.02.2010 року №26 на суму 1232,30 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 205,38 грн. та видатковими накладними: від 22.09.2009 року №1469 на суму 18184,61 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3030,77 грн., від 30.11.2009 року №1948 на суму 23161,34 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 4632,27 грн., від 02.12.2009 року №2012 на суму 6368,64 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1061,44 грн., від 23.12.2009 року №2660 на суму 1026,36 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 171,06 грн., від 25.02.2010 року №26 на суму 1232,30 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 205,38 грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

На спірні правовідносини розповсюджувались норми законів, а саме: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як встановлено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139 ПКУ встановлено, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

П.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлений порядок обчислення і сплати податку.

Так, відповідно до п.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів, податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Колегія суддів звертає увагу, що при визначенні оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача.

Щодо висновку податкового органу про нікченсіть правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зокрема, актом перевірки відповідача підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат до складу матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для невключення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що висновки акту відповідача щодо необґрунтованого формування матеріальних витрат та включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості товарів, робіт і послуг з вказаних контрагентів, заснована лише на факті порушення кримінальної справи, а також на підставі інформації, отриманої ревізорами з актів про неможливість проведення зустрічної перевірки вищезгаданих контрагентів з питань правомірності господарських відносин з контрагентами-покупцями і постачальниками з метою встановлення факту реальності здійснених взаємин.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Слід відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час апеляційного розгляду справи суду не надано вирок суду по вказаній кримінальній справі, отже обставини, встановлені у ході досудового слідства, не можуть бути прийняті судом у якості доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 25.01.2012 № 631/23-4/33848871 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14.12.2012 року №0009782301, №0009792301.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.02.13 у справі № 801/253/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва