Рішення № 31534766, 31.05.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Справа № 925/642/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем Волна С.В. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Одеського виробничого об'єднання "Електрик" Українського товариства глухих до приватного підприємства фірми "Протон" про стягнення 12 750,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача сплачених грошових коштів за не поставлений відповідачем товар в сумі 12 750,00 грн. за угодою між сторонами, яку позивач вважає неукладеною.

У судове засідання представники сторін жодного разу не з'явилися, позивач надав суду витребувані пояснення, відмови від позову суду не подано.

Відповідач свого представника в засідання жодного разу не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників сторін за наявними документами в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, за умовами якого позивач на підставі рахунку-фактури № 11/01 від 11 січня 2013 року (а.с. 11) сплатив відповідачу кошти за товар на загальну суму 12 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1134 від 06 лютого 2013 року (а.с. 12).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Суд вважає, що за правовою природою укладена між сторонами угода є договором поставки, що відповідає ст. 712 ЦК України, за змістом якої - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд не погоджується із доводами позивача, що угоду між сторонами слід вважати неукладеною з мотивів, що у позивача немає доказів того, що сторонами було узгоджено строк дії договору, строк поставки товару, якість товару, оскільки вчинені позивачем дії по оплаті конкретно визначеного товару дозволяють йому очікувати від відповідача поставки цього товару, а на відповідача покладають обов'язок здійснення цієї поставки. Питання строків виконання зобов'язань може бути вирішено через застосування сторонами ст. 530 ЦК України, що не призводить до нечинності договору чи оцінки його неукладеним.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов’язання за угодою між сторонами виконав, сплативши кошти за конкретний товар (фенопласт і поліпропілен) згідно рахунку-фактури № 11/01 від 11 січня 2013 року на загальну суму 12 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1134 від 06 лютого 2013 року (а.с. 12).

З доводів представника позивача вбачається, що відповідач за усною домовленістю повинен був поставити товар позивачу впродовж трьох днів з дня отримання коштів за товар. Даних доводів відповідач не спростував і не заперечив доказами про встановлення для нього іншого строку поставки товару.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, товар позивачу не поставив.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Вибір способу захисту права належить позивачу.

Суд вважає, що виходячи з факту виставлення відповідачем рахунку-фактури від 11.01.2013 року, він зобов'язувався здійснити зустрічну поставку товару на ці кошти у нормально необхідні строки, але не здійснив цю поставку. Всі розумно необхідні терміни для здійснення поставки товару у відповідача слід вважати такими, що спливли на час розгляду справи, а тому позивач вправі вимагати повернення сплаченої відповідачу передоплати за непоставлений товар.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 750,00 грн. Оскільки відповідача не надав суду доказів проведення із позивачем розрахунку за позовними вимогами, то суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача 12 750,00 грн. сплачених грошових коштів за не поставлений товар.

У відповідності до п. 19 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду

З цих підстав з відповідача на користь Державного бюджету України через місцеві органи ДПІ слід стягнути 1720,50 грн. судового збору за розгляд майнової вимоги.

Керуючись ст.ст. 49, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства фірми "Протон" (ідентифікаційний код 35317762, м. Черкаси, вул. Смілянська, 149):

- на користь Одеського виробничого об'єднання "Електрик" Українського товариства глухих (ідентифікаційний код 03972703, м. Одеса, вул. Осипова, 48) – 12 750,00 грн. на повернення сплачених коштів за непоставлений товар;

- в доход державного бюджету на рахунок № 31213206783002, отримувач – УДКСУ у м. Черкасах, код 38031150, банк – ГУДКСУ у Черкаській області, МФО – 854018, код бюджетної класифікації – 228030001, через місцеві органи ДПІ - 1720,50 грн. судового збору за розгляд майнової вимоги.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських