Рішення № 31534047, 30.05.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/1639/2013 Головуючий в І інстанції: Циганій С.І.

Категорія 57 Доповідач: Бездрабко В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року травня місяця 30 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Бездрабко В.О.Суддів:Кузнєцової О.А. Приходько Л.А.при секретарі:Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 28.04.2011 року між ним та ТОВ «Порше Лізинг Україна» був укладений договір про фінансовий лізинг №00002370, відповідно до умов якого, йому, як лізингоодержувачу був наданий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1, тип ТЗ - легковий сєдан-в, рік виробництва 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2, а він в свою чергу зобов'язався сплачувати лізингові платежі.

Взяті на себе зобов'язання виконував у відповідності до умов договору.

12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено напис за реєстровим №2951 про повернення ним на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» вказаного автомобілю, у зв'язку з простроченням сплати лізингових платежів та наявності заборгованості за договором.

Позивач просив визнати зазначений виконавчий напис нотаріуса від 12.12.2011 року таким, що не підлягає виконанню з приводу його безпідставності та відсутністю з його боку заборгованості за договором.

Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, ухвалено визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 12.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №2951 про повернення ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» автомобілю марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1, тип ТЗ - легковий сєдан-в, рік виробництва 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 136 000,00 (сто тридцять шість тисяч) гривень 00 копійок, що був переданий в користування на підставі договору про фінансовий лізинг № 00002370, укладеного 28.04.2011 року.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 березня 2013 року заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» просить рішення суду скасувати, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 квітня 2011 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Порше Лізинг Україна» був укладений договір про фінансовий лізинг №00002370, відповідно до якого, ОСОБА_5, як лізингоодержувачу, був наданий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1, тип ТЗ - легковий сєдан-в, рік виробництва 2011, реєстраційний номер НОМЕР_2. Сторонами договору визначено, у тому числі, що строк лізингу становить 60 місяців та визначено вартість лізингового платежу у розмірі еквіваленту 799,44 доларів США.

Відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, що є додатком до договору про фінансовий лізинг та його невід'ємною частиною сторонами договору визначені строки внесення та суми лізингових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 був вчинений виконавчий напис за реєстровим №2951 про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_5 на користь лізингодавця ТОВ «Порше Лізинг Україна» спірного автомобіля у зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті лізингових платежів.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи виконавчий напис нотаріуса від 12.12.2011 року таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_5 була відсутня заборгованість по сплаті лізингових платежів за договором більше ніж 30 днів з дня виставлення лізингодавцем відповідного рахунку, а тому вимога ТОВ «Порше Лізинг Україна», за якою був вчинений виконавчий напис не є безспірною.

Проте, погодитися з висновком суду не можна, оскільки рішення суду ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (аренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 6.5 додатку до договору про фінансовий лізинг встановлено, що лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна» відповідно до укладеного сторонами графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів не пізніше дати визначеної графіком.

Згідно цього графіку встановлений конкретний термін внесення авансових платежів за кожен місяць з 28.04.2011 по 15.04.2016 р.

Проте, з наданих доказів вбачається, що ОСОБА_5 були проведені наступні платежі за договором 07.07.2011 року у розмірі 6500 грн.; 07.11.11 року у розмірі 7000 грн.; 04.01.12 року у розмірі 7000 грн.

На час видачі оспорюваного виконавчого напису від 12.12.201 року фактична заборгованість позивача за договором становила 27752,35грн.

Крім того, факт наявності заборгованості ОСОБА_5 перед ТОВ «Порше Лізинг Україна» за договором про фінансовий лізинг №00002370 від 28.04.2011 року підтверджується рішенням апеляційного суду Херсонської області від 25 квітня 2013року у справі за позовом ТОВ «Порше Лізинг України» до ОСОБА_5 про повернення предмету лізингу та стягнення заборгованості за договором, яким позовні вимоги товариства задоволенні частково та в силу ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Погодитися з висновком суду щодо необхідності оплати ОСОБА_5 чергового лізингового платежу протягом п'яти днів з дня виставлення рахунку, з посиланням на п.п.6.2, 6.12 Додатку до договору фінансового лізингу - Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, колегія суддів не може, оскільки ці посилання суперечать умовам укладеного між сторонами договору від 28 квітня 2011року та графіку до нього.

Крім того, матеріали справи свідчать, що необхідні рахунки-фактури лізингодавцем направлялися на адресу за місцем проживання позивача, про підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (а.с.93, 105).

Пунктом 6.8 договору визначено, що лізингоодержувач повинен інформувати лізингодавця протягом п'яти днів з дати виставлення рахунку щодо можливого неотримання такого рахунку. Проте, матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_5 звертався до лізингодавця з приводу неотримання таких рахунків.

На підставі викладеного, можна дійти висновку, що позивач в порушення п. 6.9 договору не сплачував лізингові платежі у терміни, визначені графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (що була чинною на час вчинення оспорюваного виконавчого напису), нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи та ТОВ «Порше Лізинг Україна» для вчинення нотаріального напису були подані всі документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року), а тому висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог є безпідставними.

Вчинення виконавчого напису від 12.12.2011 року про витребування від боржника майна у зв'язку з наявною заборгованістю відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», з приводу чого тому відсутні підстави щодо визнання цього виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, з постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" задовольнити.

Заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2012 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :