Рішення № 31533733, 24.05.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1145/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"24" травня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді- Вострікової Л.В.,

секретаря - Козаченко О.І.,

за участю:

представника позивачки - ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №2 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання договору про надання послуг недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ПрАТ «АІСЕ Україна» про визнання договору про надання послуг недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своєї позовної заяви вказувала, що 28.02.2008 року вона уклала з ЗАТ «АІСЕ Україна», правонаступником якого є ПрАТ «АІСЕ Україна», угоду про надання послуг, предметом якого є придбання автомобілів учасниками системи «Автоплан», а саме: легкового автомобілю «DAEWOO LANOS» модель TF694225 вартістю 52 100 грн.

Відповідно до умов вказаної угоди ПрАТ «АІСЕ Україна» гарантувало ОСОБА_2 право на отримання автомобілю, за умови, що вона виконає всі зобов*язання, які випливають з цієї угоди, тобто, щомісяця буде вносити грошові внески визначені відповідачем.

На даний час позивачкою, відповідно до системи «Автоплан», на виконання угоди сплачено 52 660,52 грн., про що є відповідні квитанції.

Крім цього, позивачка зазначала, що відповідач, своїми діями ввів її в оману, а вказана угода про надання послуг порушує її права, тому, вона звернулася до відповідача з заявою про розірвання договору, мотивуючи це тим, що в неї відпали наміри та бажання щодо отримання автомобілю. Однак, жодної відповіді на заяву до цього часу не отримала.

Позивачка ОСОБА_2 у позовній заяві просила суд визнати договір про надання послуг недійсним, оскільки, вона помилялася щодо природи правочину, прав та обов*язків сторін та можливості отримання і використання автомобіля, що є істотними умовами договору. Також, просила повернути кошти, сплачені нею, за системою «Автоплан» на придбання автомобілю, у розмірі 52 660,52 грн., відшкодування моральної шкоди, яку позивачка оцінює у 40 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. та судовий збір.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, надав суду заяву у якій просив справу слухати без участі представника, а також надав письмові заперечення, з яких вбачається, що згідно листа від 12.01.2012 року угода про надання послуг, предметом якого є придбання ОСОБА_2 легкового автомобілю «DAEWOO LANOS» модель TF694225 вартістю 52 100 грн. - розірвано, згідно п. 16.1 ст. 16 додатку до договору, про що є відповідь від 27.06.2012 року на її лист.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши та оцінивши матеріали справи на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

В силу ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом не дійсним

Судом встановлено, що 28.02.2008 року ОСОБА_2 уклала з ЗАТ «АІСЕ Україна», правонаступником якого є ПрАТ «АІСЕ Україна», угоду про надання послуг, предметом якого є придбання автомобілів учасниками системи «Автоплан», а саме: легкового автомобілю «DAEWOO LANOS» модель TF694225 вартістю 52 100 грн. ( а.с .5).

При виконанні договорів з учасниками в рамках системи, відповідач надає учасникам послуги, що направлені на придбання автомобіля. Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організацій і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених Угодою.

Укладена між сторонами Угода складається з основного тексту Угоди, Додатку № 1 (анкети учасника) та Додатку № 2 ( Правила функціонування АВТОПЛАНУ), які підписані сторонами і є невід'ємними частинами угоди ( а.с. 5-9).

Умови надання позивачеві послуг на підставі Угоди та інформація про ці послуги викладені досить детально та чітко в Угоді та Додатках до неї, а тому, позивачка мала повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання.

В п. 16.7 ст. 16 Додатку № 2, сторони погодили, що якщо учасник виявить бажання розірвати Угоду та відмовитись від подальшої участі в системі АВТОПЛАН протягом 7 ( семи) календарних днів від дати підписання Угоди, такому учаснику повертається вся сума коштів, внесена ним на рахунок АВТОПЛАН. Протягом зазначених семи днів учасник зобов'язаний письмово повідомити про розірвання Угоди шляхом подання заяви в центральний офіс АВТОПЛАН, який розташований за адресою вул. Воровського,24, корп.1,3-й поверх , Київ, 01601.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 27.06. 2012 р.вбачається, що що в зв*язку з тим що за її заявою договір розірвано та пройшло 6 місяців вона просить роз*яснити, коли буде повернено гроші за автомобіль.

Відповідно до ч.ч.3,5 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачка, як вбачається з платіжних квитанцій, виконувала умови Угоди щодо внесення грошових коштів (а.с.14), однак, 25.11.2011 року за заявою ОСОБА_2 щодо розірвання угод про надання послуг,щодо придбання легкового автомобілю «DAEWOO LANOS» модель TF694225 вартістю 52 100 грн., вказана угода була розірвана, про що її письмово було повідомлено листом від 27.06.2012 року.

Умовами Угоди передбачено, що повернення сплаченого Учасником Вступного внеску та всіх сплачених коштів лише у випадку розірвання Угоди на підставі п. 16.7 ст. 16 Додатку № 2 до Угоди.

Згідно норм ЦК України, зокрема, ст. ст. 3,12,627,653,907 ЦК України, плата за вже надані послуги відшкодуванню не підлягає. Відповідач належним чином виконував зобов"язання за Угодою, а саме: включив Учасника до системи АВТОПЛАН; сформував групу Учасників для придбання автомобіля; включив позивачку до групи для придбання автомобілів; організував та створив умови для придбання автомобілів, його страхування.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів про навмисне введення ОСОБА_2 в оману щодо обставин, які мають істотне значення, позивачем суду не надано і в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до укладеної між сторонами Угоди (а.с. 5) підписання цієї Угоди та Додатків до неї, є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди та Додатків до неї.

Згідно з Розділом 1 Додатку № 2 АВТОПЛАН - це торгівельна марка, що зареєстрована у відповідності з законодавством України та використовується для позначення послуг відповідача з адміністрування системи придбання автомобілів в групах, яка полягає в створенні груп покупців (учасників системи), метою яких є придбання автомобілів у порядку та на умовах, передбачених даною Угодою та Правилами.

Таким чином, суд вважає, що укладена між сторонами угода є видом цивільного договору, змістом договору є, власне ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати взяті на себе зобов'язання і тягне за собою виконання зобов'язань для кола осіб, що його підписали.

Відповідно до умов розділу 2 Додатку № 2, відповідачем надається учаснику програми право на придбання автомобіля за рахунок накопичення коштів, сплачених учасником у групі (ст.ст.5, 6 Угоди). При цьому, групу учасників формує саме Товариство і воно ж гарантує (п.8.2) надання права на придбання автомобіля всім учасникам групи без залучення інших осіб. Будь-яких зобов'язань щодо залучення інших осіб до групи чи залучення коштів цих осіб до програми угодою не передбачено, та, відповідно, не передбачено і отримання учасником програми будь-якої компенсації за таке, отже відсутні підстави вважати, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що є порушенням положень ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів" і підставою для визнання угоди недійсною.

Статтею 2 Угоди визначено, що відповідач гарантує учаснику системи право на придбання автомобіля за умови, що учасник системи виконує всі зобов'язання, які випливають з цієї Угоди, право на отримання автомобіля визначається процедурою, передбаченою ст.ст. 4-6 Додатку № 2, а також відповідно до платежів, здійснених самим учасником.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що спірна Угода на час розгляду справи в суді відповідно до положень ст.17 п.17.4 Додатку №2 до Угоди розірвана, про що позивача письмово попереджено і позивачу про це відомо, т.т., відсутній предмет спору.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що правових підстав згідно ст..230 ЦК України для задоволення позовних вимог в частині визнання договору про надання послуг недійсним, повернення коштів немає.

В силу ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини

В судовому засіданні не встановлено і суду не надано доказів того, що позивачу неправомірними діями відповідача завдано з вини відповідача моральну шкоду.

А тому, суд вважає, що правових підстав згідно ст.1167 ЦК України для задоволення позових вимог в частині стягнення моральної шкоди немає.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання договору про надання послуг недійсним, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський місьрайонний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В.Вострікова