Справа № 1522/29586/12
Провадження номер 2/522/1535/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Шенцевої О.П.,
при секретарі - Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Одеська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Одеська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» про визнання додаткових угод до кредитних договорів недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі Відділення «Одеська регіональна дирекція» ВАТ ВТБ Банк звернулося до суду з позовом, в якому просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитними договорами № 13.51-25/08-СК від 13.03.2008 р., та № 13.52-25/08-СК від 03.04.2008 р., включаючи суму основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, суми пені за прострочення погашення кредиту та сплати процентів за його користування на загальну суму 802 814,51 доларів США, що на день звернення до суду було еквівалентно 6 362 706, 40 грн.
04.04.2012р. представник позивача уточнив та збільшив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у загальному розмірі 1 160 511,85 доларів США, що станом на 12.03.2012 року за курсом НБУ становить 9 269 588, 40 грн., а також суму державного мита в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Банку, у якій просив визнати недійсними додаткову угоду №1 від 30.10.2008 року, Договір про внесення змін №2 від 10.06.2009 року,Договір про внесення змін №3 від 16.07.2009 року до Кредитного договору № 13.51-25/08-СК від 13.03.2008р., та визнання недійсними додаткової угоди № 1 від 30.10.2008р., Договір про внесення змін №2 від 10.06.2009 року, Договір про внесення змін №3 від 16.07.2009 до Кредитного договору № 13.52-25/08-СК від 03.04.2008р.
В попередньому судовому засіданні 24.05.2012 року зустрічну позовну заяву було об'єднано до спільного розгляду.
27.08.2010р. представник позивача звернувся до суду із заявою в якій повідомив про перейменування позивача з Відкритого акціонерного товариства ВАТ ВТБ Банк у Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», про що надані Статут Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», довідка з ЄДРПОУ, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити його.
Відповідачі за первісним позовом в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не сповістили.
В попередньому судовому засіданні 29.03.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову залучений ОСОБА_4, як майновий поручитель за ОСОБА_1 відповідно до іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 02.04.08 р. за реєстровим номером 2771. Даний іпотечний договір укладений для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Генеральною угодою №25 від 13.03.2008 року, в рамках якої між Банком та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13.51-25/08-СК від 13.03.2008 р., та кредитний договір № 13.52-25/08-СК від 03.04.2008 року.
27.11.2012 року заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси позовні вимоги Банку було задоволено в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про скасування заочного рішення. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року заочне рішення скасовано, справу призначено до нового розгляду.
Про місце та час розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином, проте правом на участь в судовому засіданні не скористалися.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, а позов ОСОБА_1 до ПАТ «ВТБ Банк» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 березня 2008 р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду № 25 (надалі - Генеральна угода), згідно умов якої Банк зобов'язався надати вказаному відповідачу кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії , договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, із загальним розміром позичкової заборгованості в еквіваленті 3 000 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту, терміном до 13.03.2018 року.
На виконання умов зазначеної Генеральної угоди з відповідачем були укладені відповідні кредитні договори.
Так, між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 13.51-25/08-СК від 13.03.2008 р., згідно умов якого Банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 290 000,00 доларів США, строком користування по 10 березня 2015 року з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 18 % річних.
03.04.2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 13.52-25/08-СК, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 450 000,00 доларів США строком користування по 03 квітня 2015 року з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 18 % річних.
Надання ОСОБА_1 грошових коштів за вказаними кредитними договорами підтверджується меморіальним ордером № TR.7297.1 від 13.03.2008 р., та меморіальним ордером № TR.7370.1 від 03.04.2008 р.
Пунктом 5.1 кредитних договорів встановлений обов'язок відповідача щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі, в строки та в порядку, що встановлюються вказаними кредитними договорами. Відповідно до п. 3.1 кредитних договорів погашення кредиту та сплата процентів за його користування мало здійснюватись позичальником згідно встановлених договорами графіків погашення кредитів та сплати процентів.
Пунктом 5.5 кредитних договорів встановлено обов'язок ОСОБА_1 повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за його користування (проценти) незалежно від настання строку виконання зобов'язання (достроково) у випадку невиконання зазначеним відповідачем зобов'язань за кредитними договорами, у тому числі у разі несплати процентів за користування кредитом згідно графіку, якщо термін прострочення виконання зобов'язань зі сплати процентів перевищує три дні.
З урахуванням того, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у позивача виникло право стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами з урахуванням штрафних санкцій, за кредитним договором № 13.51-25/08-СК від 13.03.2008 р. в розмірі 455 185, 01 доларів США, з яких 269 596,67 доларів США - сума кредиту, яка підлягає поверненню за кредитним договором; 137 696, 52 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору; 40 326,31 доларів США - сума штрафних санкцій, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до п. 8.1. кредитного договору; 7 565,51 доларів США - сума відсотків за неправомірне користування, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
за кредитним договором № 13.52-25/08-СК від 03.04.2008 р. в розмірі 705 326,84 доларів США, з яких 421 780,39 доларів США - сума кредиту, яка підлягає поверненню за кредитним договором; 210 969, 35 доларів США - прострочена сума процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору;
61 093,38 доларів США - сума штрафних санкцій, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до п. 8.1. кредитного договору; 11 483,72 доларів США - сума відсотків за неправомірне користування, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно договору поруки № 13.51-25/08-ДП-1 від 13.03.2008 р. відповідач - ОСОБА_2 поручилася за виконання зобов'язань за кредитним договором № 13.51-25/08-СК від 13.03.2008 року та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання). ОСОБА_2 поручилася також за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 13.52-25/08-СК від 03.04.2008 р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання) згідно договору поруки № 13.52-25/08-ДП1 від 03.04.2008 р.
Згідно частини першої статті 553 ЦК України по договору поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Відповідно до частини другої ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватись виконання зобов'язань частково або в повному обсязі.
Отже, враховуючи положення вимог чинного законодавства та договорів поруки, Банк має право на солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Первісний позивач звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості за кредитними договорами, що вбачається з вимог за вих. № 690/23-00-08-2 від 09.09.2009 р., №793/2300-08-2 від 28.09.09 р., однак погашення заборгованості за кредитними договорами здійснено не було.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст.. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 610 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За таких обставин первісний позов є обґрунтованими, та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідачем за позовом - ОСОБА_1 через представника подано зустрічний позов до Банку про визнання додаткових угод №1 від 30.10.2008, №2 від 10.06.2009 та №3 від 16.07.2009 року до кредитного договору №13.51-25/08-СК від 13.03.2008 року та Додаткових угод №1 від 30.10.2008, №2 від 10.06.2009 та №3 від 16.07.2009 року до кредитного договору №13.52-25/08-СК від 03.04.2008 року - недійсними, посилаючись на те, що підписання додаткових угод, якими було підвищено процентну ставку за користування кредитом, відбулося із порушенням Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджений Постановою правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, а саме не надано інформації про сукупну вартість кредиту у зв'язку із зміною процентної ставки до кредитних договорів, у зв'язку із чим оскаржувані додаткові угоди мають бути визнані недійсними відповідно до ст. 203 ЦК України.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, даною статтею визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Інформація про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредитів була доведена до відома ОСОБА_1 при укладенні останнім кредитних договорів в повному обсязі що вбачається із Довідок про умови кредитування фізичних осіб та орієнтовну сукупну вартість кредиту та інформаційних листів від 13.03.2008 року, та 03.04.2008 року.
Також при укладенні додаткових угод до кредитних договорів, графіки погашення заборгованості викладалися у новій редакції за участю та особистим підписом Позичальника.
Після укладення кредитних договорів між сторонами виникають цивільні правовідносини, тому до спорів щодо виконання кредитних договорів застосовується спеціальне законодавство з питань кредитування.
За таких обставин зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах згідно ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 553, 589, 610, 611, 612, 625, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218, ч. 3 ст. 232 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Одеська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 15.11.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса постійного місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС в Одеській області 18.12.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса постійного місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (місцезнаходження 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26, код ЄДРПОУ: 14359319) заборгованість за кредитними договорами з урахуванням штрафних заборгованостей в загальній сумі 1 160 516,85 (один мільйон сто шістдесят тисяч п'ятсот шістнадцять) доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 27.11.12 (100 доларів США = 799,30 грн.) еквівалентно 9 276 011, 18 гривень (дев'ять мільйонів двісті сімдесят шість тисяч одинадцять) до складу якої входить:
заборгованість за кредитним договором № 13.51-25/08-СК від 13.03.2008 р., в сумі 455 185, 01 доларів США, де: 269 596,67 доларів США - сума кредиту, яка підлягає поверненню за кредитним договором; 137 696, 52 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору; 40 326,31 доларів США - сума штрафних санкцій, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до п. 8.1. кредитного договору; 7 565,51 доларів США - сума відсотків за неправомірне користування, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
та заборгованість за кредитним договором № 13.52-25/08-СК від 03.04.2008 р., в сумі 705 331,84 доларів США, де: 421 780,39 доларів США - сума кредиту, яка підлягає поверненню за кредитним договором; 210 974, 35 доларів США - прострочена сума процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору; 61 093,38 доларів США - сума штрафних санкцій, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до п. 8.1. кредитного договору; 11 483,72 доларів США - сума відсотків за неправомірне користування, нарахованих на прострочену суму процентів та кредиту, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 15.11.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса постійного місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС в Одеській області 18.12.1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса постійного місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (місцезнаходження 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26, код ЄДРПОУ: 14359319) витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн..
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя 28.05.2013
Судове рішення № 31531813, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 28.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1522/29586/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: