Ухвала суду № 31530728, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1308/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі Кравчук М.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Нобл Ресорсіз Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000162310.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, з 08.10.2012 року по 19.10.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 19.10.2012 року № 1200/40-50/23-20/35919521 (а.с. 50-63), в якому зазначено, що перевіркою встановлені такі порушення: п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, яка включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012 року на суму податку 3 229 696,00 грн.; п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму податку 3 229 696,00 грн.

На підставі Акта було прийнято податкове повідомлення рішення від 08 листопада 2012 року № 0000162310, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 229 696,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 807 424,00 грн. (а.с. 49).

З матеріалів справи вбачається, що разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2012 року (а.с. 68-81) був поданий уточнюючий розрахунок за червень 2011 року, в якому було зазначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 3 229 696,00 грн. (а.с. 82-88).

Вказана сума була врахована в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (а.с. 90-92) в р. 21.1 «значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду».

З огляду на те, що в р. 20.2 декларації за червень 2012 року вказана сума не зазначена, натомість задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 52 887,00 грн., відповідач вважає дії позивача щодо формування від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 3 229 696,00 грн. неправомірними.

При цьому, як вбачається з Акта перевірки, порушень правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту в деклараціях за червень-липень 2012 року (враховуючи додатки) не встановлено.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається Податковим кодексом України.

Так, п. 200.1 ст. 200 ПК передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

П. 50.1. ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Так, у відповідності до п. 9 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація); уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

П. 1 розділу IV Порядку передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У відповідності до п. 2 даного розділу Порядку внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

Посилання відповідача на порушення позивачем норм Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 колегією суддів відхиляються, оскільки у відповідності до п. 4.6.3 розділу V Порядку лише якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Тобто твердження відповідача, що позивач повинен в декларації за червень 2012 року в р. 21.1 враховувати суму 3 229 696,00 грн., суперечать порядку внесення змін до податкової звітності.

Також колегія суддів не сприймає посилання відповідача на те, що в Додатку 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року в рядку «звітний (податковий) період, в якому виникла сума від'ємного значення» позивачем вказано червень 2012 року, оскільки вказана описка, що полягає у зазначенні 2012 року замість 2011 року суттєво не впливає на формування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано заявлені вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, в той час як відповідачем не надано достатньо належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста від 02 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О.А.

Суддя Грибан І.О.

(Повний текст ухвали буде виготовлено 28.05.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.