Єдиний унікальний номер 231/913/13-ц
Провадження № 2/231/188/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді: Макаганчук В.І.
при секретарі: Александрович Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
23.04.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
В обґрунтування позову позивачка посилається на наступні обставини:
так, вона перебувала у трудових правовідносинах з ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська».
Виконуючи свої трудові обов'язки у якості інспектора відділу кадрів 04 лютого 2004 року о 15 год., вона здавши документи, що стосувалися робітників шахти до УПФУ м.Жданівка, вона, вийшовши на вул.Леніна м.Жданівка, між будинком 5 й книжковим магазином підсковзнулася й впала. При падінні вдарилася головою об лід. Вона була госпіталізована до Жданівської ЦМЛ, де їй був встановлений діагноз: Органічний астенічний емоційно-лабільний розлад в результаті виробничої ЧМТ. За результатами проведеного розслідування нещасного випадку був складений акт за формою Н-1.
Висновком МСЕК від 23.03.2006 року їй було встановлено 50 % втрати професійної працездатності.
Повторним освідченням МСЕК 08.02.2008 року їй було встановлено втрату професійної працездатності - 70% й встановлена 2 група інвалідності безстроково, що свідчить про постійне погіршення стану її здоров'я.
Через отримане трудове каліцтво вона на теперішній час постійно хворіє, стала дратівливою, вимушена постійно проходити курси лікування у Жданівській обласній психіатричній лікарні. ЇЇ спілкування з друзями й близькими майже припинилося, вона також не має змоги влаштувати своє особисте життя. ЇЇ постійно мучить почуття особистою неповноцінності. Все це й неможливість відновлення здоров'я викликає у неї моральні страждання. Внаслідок всього цього вона вимушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Тобто, їй завдано моральну шкоду, яку і просила відшкодувати, стягнувши з відповідача у справі на її користь.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник позивачки - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пославиш на викладені в позовній заяві підстави. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пославшись на те, що позивачка отримала травму у м.Жданівка на вул.Леніна, що не є територією шахти, у результаті падіння на льоду. ОСОБА_1 самовільно пішла до УПФУ без відповідних доручень, чим порушила свої посадові обов'язки й правила внутрішнього трудового розпорядку. Тому причиною нещасного випадку згідно з актом, є невиконання посадових обов'язків потерпілою. Тому вважає, що провина у заподіянні моральної шкоди позивачці з боку відповідача відсутня, а нести відповідальність повинна комунальна служби міста, на яку покладений обов'язок слідкувати за станом вулиць, тротуарів, прибирати сніг та лід.
Крім того, згідно з випискою з історії хвороби № 2250 причиною хвороби ОСОБА_1 - Органічний розлад особистості внаслідок ЧМТ є не тільки травма у 2004 р. а й перенесена психотравма у зв'язку з втратою близьких.
Крім того, позивачка посилається на висновок МСЕК від 08.02.2008 р. про встановлення їй втрати профпрацездатності - 70%, але право на звернення до суду позивачки виникло з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше, тобто висновком МСЕК від 23.03.2006 р. у розмірі 50%.
Розмір моральної шкоди в сумі 100 000 грн. вважає завищеним. Просить в позові відмовити.
На підставі наданих сторонами пояснень і доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:
Позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» у період з 03.07.1971 року до 23.03.2007 року, була звільнена через виявлену невідповідність виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я (а.с. ).
Відповідно до акту № 120 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 19.12.2005 року за формою Н-1 (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у ЗАТ «ОП «Шахта «Жданівська» в якості інспектора відділу кадрів, 04.02.2004 року о 15.00 годині, виконуючи свої службові обов'язки, здала документи, що стосувалися робітників шахти «Жданівська» до пенсійного фонду м.Жданівки, розташованого по вул.Леніна, 3а. Коли ОСОБА_1 вийшла з пенсійного фонду на вул.Леніна, то між будинком №5 й книжковим магазином підсковзнулася й впала, вдарившись при падінні головою об лід. Діагноз: Органічний астенічний емоційно-лабільний розлад в результаті виробничої ЧМТ. Причина нещасного випадку - невиконання посадових обов'язків. ОСОБА_1 порушила Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно з випискою з протоколу засідання комісії з охорони праці ПАТ«ОП «Шахта «Жданівська» від 05.06.2006 року (а.с. ) ОСОБА_1 встановлено 10% провини нещасного випадку, що стався 04.02.2004 року.
Висновком МСЕК від 23.03.2006 року (а.с. ) ОСОБА_1 було встановлено первинно 50 % втрати професійної працездатності з 23.03.2006 р. до 23.03.2007 р. за трудовим каліцтвом. Рекомендоване медикаментозне, санаторно-курортне лікування.
Відповідно до висновку МСЕК від 31.03.2008 року (а.с. ) ОСОБА_1 встановлено повторно 70 % втрати професійної працездатності з 31.03.2008 р. за трудовим каліцтвом безстроково. Встановлена 2 група інвалідності. Рекомендоване медикаментозне, санаторно-курортне лікування. Трудова діяльність протипоказана, рекомендований нагляд психіатра.
Відповідно до виписки із історії хвороби (а.с. ) видно, що ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні у ЖПБ з 11.12.2012 р. до 10.01.2013 р. з діагнозом: Органічний розлад особистості внаслідок виробничої ЧМТ у 2004 р. Астено-депресивний синдром. За період з 2005 року до 2013 року систематично проходить лікування з приводу даного захворювання.
Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя
і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.
Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала у ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська». Втрата працездатності позивачки у розмірі 50 % (первинно), спричинена отриманим трудовим каліцтвом при виконанні службових обов'язків інспектора відділу кадрів. Причина нещасного випадку - невиконання посадових обов'язків позивачкою. ОСОБА_1 порушила Правила внутрішнього трудового розпорядку. Відповідачем ОСОБА_1 встановлено 10% провини нещасного випадку, що стався з нею 04.02.2004 року.
Факт спричинення моральної шкоди позивачці, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких вона зазнала і зазнає у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом та втратою здоров'я, пов'язаними із виконанням трудових обов'язків, неможливістю відновлення здоров'я, погіршення стану здоров'я (на даний час позивачці встановлена втрата працездатності - 70% і 2 група інвалідності безстроково) порушенні її нормального способу життя, необхідністю постійно лікуватися, необхідності прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами у справі: копією трудової книжки, висновками МСЕК, актом про нещасний випадок, випискою із історії хвороби, випискою з протоколу засідання комісії з охорони праці (а.с. ).
При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці, суд виходить з принципів справедливості й розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності - 50 % (первинно за трудовим каліцтвом), інвалідність 2 групи, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у її життєвих стосунках, потребу у санаторно-курортному та медикаментозному лікуванні, вік позивачки, час її роботи у відповідача, протипоказання щодо трудової діяльності.
Посилання відповідача про те, що відсутня провина підприємства у отриманому трудовому каліцтві позивачкою, суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 отримала травму під час виконання трудових обов'язків у відповідача, що підтверджено у судовому засіданні наданими доказами у справі, провина позивачки у вчиненні нещасного випадку встановлена лише 10%.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивачка надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Згідно роз'яснень, викладених в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.
Оскільки здоров'я позивачки, втратою якого вона обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода їй спричиняється постійно до відновлення здоров'я. Тому суд приходить до висновку, що позивачкою не порушено тримісячний строк позовної давності.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, тому судовий збір в розмірі 114,70 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 18 000 грн. (вісімнадцять тисяч гривень).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, отримувач: Кіровське УК (м.Жданівка), ЕДРПОУ 37980638, на користь держави.
Стягнуті суми вказані без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
.
Суддя: Макаганчук В.І.
Судове рішення № 31529812, Жданівський міський суд Донецької області було прийнято 29.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 231/913/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: