Рішення № 31529261, 28.05.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 916/3730/2012

Провадження №22ц/779/1297/2013

Категорія 57

Головуючий у І інстанції: Лущак Н.І.

Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Соколовського В.М.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

сторін: позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції, філії 09 приватного підприємства "Нива-В.Ш.", треті особи: Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_3, приватний нотаріус Тлумацького районного нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним акту прийому передачі майна від 10.04.2012 року, визнання недійсним свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів від 12.04.2012 року на домоволодіння, визнання недійсним запису №1 в Державному реєстрі правочинів за №4959988 та Витягу з Державного реєстру правочинів, виданого 12.04.2012 року приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу, визнання недійсною державну реєстрацію прав на домоволодіння ОСОБА_3 10.05.2012 року в обласному комунальному підприємстві "Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації" та Витягу про державну реєстрацію прав за № 34082873 від 10.05.2012 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на додаткове рішення Тлумацького районного суду від 15 квітня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

18.09.2012 року ОСОБА_5 було заявлено позов до ВДВС Тлумацького районного управління юстиції, філії 09 ПП "Нива-В.Ш.", треті особи: Обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_3, приватний нотаріус Тлумацького районного нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсною постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним акту прийому передачі майна від 10.04.2012 року, визнання недійсним свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів від 12.04.2012 року на домоволодіння, визнання недійсним запису №1 в Державному реєстрі правочинів за №4959988 та Витягу з Державного реєстру правочинів, виданого 12.04.2012 року приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу, визнання недійсною державну реєстрацію прав на домоволодіння ОСОБА_3 10.05.2012 року в обласному комунальному підприємстві "Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації" та Витягу про державну реєстрацію прав за № 34082873 від 10.05.2012 року.

Рішенням Тлумацького районного суду від 22.02.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Судові витрати по справі віднесено на рахунок позивачки.

На зазначене рішення позивачкою було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.03.2013 року дану цивільну справу було повернуто до Тлумацького районного суду для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення щодо п'яти позовних вимог, одна з яких майнового характеру, однак не вирішив питання про розмір судового збору.

Додатковим рішенням Тлумацького районного суду від 15.04.2013 року стягнуто з ОСОБА_5 2 248 грн. 53 коп. судового збору.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду є несправедливим, прийняте судом з формальних міркувань.

Позивачка зазначає, що 08.04.2013 року нею було подано клопотання про звільнення від доплати судових витрат до ставки судового збору. Ухвалою Тлумацького районного суду від 15.04.2013 року їй було відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки на думку суду нею не надано доказів, з яких можливо встановити її дійсне матеріальне становище.

Вважала, що суд упереджено відмовив в задоволенні даного клопотання, що вплинуло на ухвалення додаткового рішення.

Зазначила, що нею до позовної заяви, письмових пояснень, заперечень та клопотань, що знаходяться у справі, додано достатньо документів, які свідчать не тільки про її майновий стан, а й про соціальний стан її сім'ї, важке матеріальне і фінансове становище в цілому. Даний факт було перевірено ВДВС Тлумацького районного управління юстиції і було вирішено звернути стягнення на нерухоме майно, що належить їй, а саме житловий будинок, який є єдиним житлом її сім'ї, в тому числі і неповнолітньої дочки. Вважає, що у суду не було підстав для відмови у задоволенні її клопотання.

Просила скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки основним рішенням Тлумацького районного суду від 22.02.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено, однак не вирішено питання про розмір судового збору, то суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив з цього приводу додаткове рішення, проте, стягнувши судовий збір в розмірі 2 248 грн. 53 коп., не врахував того, що позивачкою було заявлено п'ять вимог немайнового характеру, за одну із яких вона сплатила судовий збір при подачі позовної заяви, тому при ухваленні судового рішення із неї на користь держави слід було стягнути 429 гривень 20 копійок.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити і ухвалити рішення про стягнення судового збору відповідно до діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Додаткове рішення Тлумацького районного суду від 15 квітня 2013 року змінити і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 429 ( чотириста двадцять дев'ять ) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Васильковський

В.М. Соколовський