Рішення № 31526689, 29.05.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/3546/12 Головуючий у 1-й інст. Потапова Т.М.

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Заполовського В.Й.,

при секретарі судового засідання: Капустинській Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі

справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Свої вимоги обґрунтовувало тим, що на придбання автомобіля 11 грудня 2006 року ТОВ «Український промисловий банк» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 58 800 грн. строком до 10 грудня 2012 року зі сплатою 15% річних. 30 червня 2010 року було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку( відступлення права вимоги). ОСОБА_1 належно кредит не повертає, не сплачує проценти за користування кредитом та комісію за управління кредитом. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено окремими договорами поруки, які укладені банком з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 49 723,47 грн.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 49 723,47 грн. Вирішено питання судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Просить, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зокрема, зазначає,що основне зобов'язання забезпечувалося не тільки порукою, а й заставою автомобіля, але банк не вжив своєчасно заходів до звернення стягнення на заставлене майно; порука припинилася на підставі ч.1 ст.559 ЦК; умови щодо сплати комісії є несправедливими.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 грудня 2006 року між ТОВ „Укрпромбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 104/Б2/ДК-06, на підставі якого банк надав боржнику кредит у сумі 58 800 грн. на купівлю автомобіля, а боржник зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором, до 10 грудня 2012 року повернути кредит, сплати проценти за користування кредитними коштами у розмірі 15% річних та комісію за управління кредитом у розмірі 0,3% від суми кредиту(а.с.6-9).

Відповідно до п.2.4 кредитного договору повернення кредиту повинно було здійснюватися щомісячно частками у розмірі не менше як 1 633,33 грн. в перші 12 місяців користування кредитом та у розмірі не менше як 653,33 грн. в наступний період, по 10 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 11 грудня 2006 року між ТОВ „Укрпромбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_5, з кожним окремо, були укладені договори поруки №№104/Б2/ДП-06, 104/Б2/ДП-06-2 (а.с.11,12). Згідно з умовами вказаних договорів поручителі, кожен окремо, зобов'язалися нести солідарну відповідальність разом із позичальником у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором.

Додатковим договором від 12 жовтня 2009 року банк та позичальник домовилися викласти п.2.4. кредитного договору в наступній редакції: „Повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше як 1 225 грн. по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з 01 жовтня 2010 року.... Розмір останнього платежу по остаточному погашенню кредиту дорівнює залишку заборгованості по кредиту на дату остаточного погашення та може відрізнятися від розміру щомісячного платежу по кредиту, зазначеного у п.2.4".

Договором про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30 червня 2010 року Укрпромбанк відступив своє право вимоги за вище вказаним кредитним договором Дельта Банку (а.с.28-33).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1, взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, виникла станом на 07 травня 2012 року заборгованість у сумі 49 723 грн. 47 коп., яка складається із тіла кредиту - 34 766,34 грн., процентів за користування коштами - 10 547,13 грн., комісії за управління кредитом - 4 410 грн.(а.с.22).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У п.22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Зміна розміру щомісячного платежу з 01 жовтня 2010 року до 1 225 грн. була пов'язана із уникненням нарахування комісії у разі дострокового повернення кредиту(частини кредиту), яка передбачена п. 2.9 кредитного договору. Суду не надано доказів, що сукупна вартість кредиту збільшилася. За таких обставин довід апеляційної скарги щодо припинення поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України не є обґрунтованим. Так, хоча зміни умов основного зобов'язання відбулися без згоди поручителя, але вони не призвели до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_3, як поручителя, а відтак порука не припинилася.

Згідно з п.2 договору поруки №104/Б2/ДП-06-2 відповідальність поручителя за цим договором настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором.

Пунктом 3 вище вказаного договору поруки встановлено, що поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісії, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Відповідно до п.п.4,5 договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість. Поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у претензії реквізитами не пізніше 5 днів з моменту її отримання.

Досудова вимога банку залишена поручителем ОСОБА_5 без належного реагування(а.с.25,27).

Розмір щомісячної комісії за управління кредитом та порядок її сплати передбачені умовами кредитного договору (п.п.1.7,2.8 кредитного договору). Ці пункти кредитного договору не визнані у встановленому законом порядку недійсними, а тому доводи апеляційної скарги щодо комісії не змінюють висновків суду першої інстанції.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновків про покладення відповідальності на поручителя ОСОБА_5 у тому ж обсязі, що і на боржника, але при цьому не взяв до уваги, що поручителі, кожен окремо, зобов'язалися нести солідарну відповідальність разом із позичальником у разі невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором (тобто, укладено два окремих договори поруки) та помилково поклав солідарну відповідальність разом на двох поручителів.

Колегія суддів скасовує рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості та ухвалює в цій частині нове рішення, яким стягує з позичальника окремо з кожним із поручителів заборгованість у солідарному порядку.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що виконання зобов'язання забезпечувалося не тільки порукою, а й заставою автомобіля (п.3.1 кредитного договору), а банк не вжив своєчасно заходів до звернення стягнення на заставлене майно не заслуговують на увагу, оскільки право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором, належить виключно позивачу (п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Окрім того, з огляду на положення ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд не має права, скасувавши рішенням суду першої інстанції, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки не наділений такими повноваженнями.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2012 року скасувати в частині солідарного стягнення з відповідачів та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 11 грудня 2006 року №104/Б2/ДК-06 та договором поруки від 11 грудня 2006 року №104/Б2/ДП-06 в сумі 49 723 грн. 47 коп., в тому числі: 34 766 грн. 34 коп. тіла кредиту, 10 547 грн. 13 коп. процентів за користування кредитом, 4 410 грн. комісії.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 11 грудня 2006 року №104/Б2/ДК-06 та договором поруки від 11 грудня 2006 року №104/Б2/ДП-06-2 в сумі 49 723 грн. 47 коп., в тому числі: 34 766 грн. 34 коп. тіла кредиту, 10 547 грн. 13 коп. процентів за користування кредитом, 4 410 грн. комісії.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: