Ухвала суду № 31524700, 31.05.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 227/1760/12

Провадження №11/772/403/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Клімик К.О.

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого - судді Кривошеї А.І.

суддів: Бурденюка С.І. та Мішеніної С.В.

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.

адвоката ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3 та виправданого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Хмільницького міськрайонного суду від 07.02.13р., яким засуджено

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- за ст. 119 ч. 1 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

- за ст. 396 ч. 1 КК України виправдано.

Вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що 11.08.2008 року близько 4-ої години ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, заходячись у Миколаївській області домовились поїхати у Вінницьку область для реалізації шахрайських дій при купівлі-продажу зернопродуктів, та поїхали автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 у Вінницьку область.

Перед цим ОСОБА_4 взяв з собою в багажник свого автомобіля мисливську гладкоствольну рушницю 16 калібру моделі «ИЖ-12».

Знаходячись на території Вінницької області поблизу с. Майдан Бобрик Літинського району зазначені особи рухаючись по автодорозі сполученням Хмільник - Калинівка, в лісі, між 22 та 23 кілометровими стовпчиками, звернули до лісу справити природну потребу.

Зупинивши автомобіль на лісовій дорозі ОСОБА_4 дістав із багажника автомобіля мисливську гладкоствольну рушницю 16 калібру моделі «ИЖ-12», та під приводом провести декілька пострілів пішов разом із ОСОБА_5 в глиб лісу, а ОСОБА_3 в цей час пішов у глиб лісу в інший бік.

Знаходячись в лісі, ОСОБА_4 в ході суперечки з ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклої агресії, умисно, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій із вказаної рушниці зробив два постріли під гострим кутом, знизу догори, зліва направо та спереду назад в груди та голову ОСОБА_5 від чого останній помер.

Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3, залишивши місце злочину, поїхали в напрямку м. Вінниці, і проїжджаючи біля села Стрижавка Вінницького району позбулись знаряддя вчинення злочину - мисливської гладкоствольної рушниці 16 калібру моделі «ИЖ-12» та мисливських набоїв від неї, а саме викинули їх у річку Південний Буг. Рухаючись далі по напрямку м. Первомайськ та проїжджаючи по автодорозі сполученням Вінниця - Немирів, на повороті до с. Чаульське Немирівського району на автобусній зупинці залишили речі та мобільні телефони потерпілого.

ОСОБА_3 достовірно знаючи, що ОСОБА_4 вчинив навмисне вбивство ОСОБА_5, своїми активними діями сприяв укриттю даного злочину, та не повідомив правоохоронні органи про його вчинення.

Приймаючи до уваги, що при вирішенні питання про кваліфікацію навмисного вбивства важливу роль відіграє мотив і мета вбивства, то виходячи із обставин, які досліджені під час судового слідства, суд вважає, що мотив та мета у ОСОБА_4 позбавити життя ОСОБА_5 не вбачається, так як доказів про це справа не містить, а тому перекваліфікував дії ОСОБА_4 зі ст.115 ч.1 КК на ст.119 ч.1 КК, як вбивство, вчинене через необережність.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про вчинення ОСОБА_4 злочину середньої тяжкості, то відповідно, дії ОСОБА_3 не утворюють ознак злочину, передбаченого ст. 396 ч. 1 КК, а тому у вчиненні цього злочину його виправдав.

Прокурор в своїй апеляції, просить вирок суду скасувати з підстав неправильного застосування кримінального закону та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі та ОСОБА_3 - за ст. 396 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.

Крім того, у мотивувальній частині вироку викладено обвинувачення пред'явлене на досудовому слідстві, обвинувачення ж підсудних, що є доведеним в судовому засіданні у мотивувальній частині відсутнє.

Також суд не дослідив як показання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на досудовому слідстві так і інші докази, зібрані в ході досудового слідства, які фактично відхилив, не зазначивши мотивів їх відхилення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляцію з мотивів наведених в ній, засудженого ОСОБА_3 та його адвоката, засудженого ОСОБА_4, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задовольнити частково.

Так, ухвалою Верховного суду України від 19.04.11р. вирок місцевого суду, яким ОСОБА_3 засуджувався за ст.119 ч.1 КК, а ОСОБА_4 за ч.1 ст.396 КК виправдано був скасований, а справу направлено на новий судовий розгляд та надано вказівки суду першої інстанції для виконання (т.9 а.с.228-229).

Однак вироком Літинського районного суду від 13.02.2012р. ОСОБА_4 знову засуджено за ст.119 ч.1 КК, а ОСОБА_3 за ст. 396 ч.1 КК виправдано (т.9 а.с.308-316).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18.04.12р.даний вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд (т.9 а.с.331-335).

Незважаючи на те, що відповідно до вимог ст.ст. 399, 374 ч. 7 КПК 1960р. вказівки суду, який розглядав справу в касаційному чи апеляційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи, вже Хмільницький міськрайонний суд цих вказівок не виконав знову, та 07.02.13р. постановив вирок, допустившись аналогічних порушень норм КПК 1960р., що й Літинський районний суд при постановленні вироку 13.02.2012.

В оскаржуваному вироку відсутній аналіз показань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 даних на досудовому слідстві, а мотиви їх неприйняття судом є надуманими, оскільки факт застосування щодо них недозволених методів на слідстві судом не досліджувався.

Крім того, вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК 1960р., згідно якої мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього.

Суд, в порушення зазначених вимог ст. 334 КПК 1960р., визнавши ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, не навів у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення за цією статтею, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів, докази цього злочину, а лише обмежився викладенням обставин пред'явленого йому на досудовому слідстві обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ці порушення мали місце і при постановленні попереднього вироку, який скасовувався з цих підстав також, на що було звернуто увагу в ухвалі апеляційного суду 18.04.12, однак так і залишено місцевим судом без виконання.

На думку колегії суддів неповнота судового слідства, невиконання вказівок суду, який розглянув справу в касаційному та апеляційному порядку, невідповідність вироку суду вимогам ст. 334 КПК 1960р. потягло невірну перекваліфікацію дій ОСОБА_4 та безпідставне виправдання ОСОБА_3, а тому відповідно до ст.ст. 368, 372 КПК 1960р. вирок суду підлягає скасуванню.

При новому судовому розгляді необхідно усунути вказані недоліки та в залежності від встановленого постановити законне, обґрунтоване, мотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК 1960 року, п.10 розділу X1 «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Хмільницького міськрайонного суду від 07.02.13р., відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Судді:(підписи)

А.І. Кривошея С.І. Бурденюк С.В. Мішеніна

З оригіналом згідно А.І.Кривошея