Постанова № 31523124, 27.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2013 року № 826/3943/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпровизнання протиправною бездіяльність

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки перевірка достовірності суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість була закінчена 08.11.2012, то податковий орган повинен був подати до Державної казначейської служби України до 13.11.2012 висновок із зазначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, водночас на момент звернення до суду сума податку на додану вартість не відшкодована позивачу з бюджету у зв'язку з бездіяльністю відповідача 1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України відповідного висновку.

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2013 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 18.04.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що Державна податкова служба у місті Києві листом № 4985/7/20-3-22 від 28.03.2013 надіслала узагальнені матеріали до інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами по суб'єктам підприємницької діяльності по деклараціях, наданих в умовах дії Податкового кодексу України, які мають право на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями у сумі 100 тис. грн. і більше, де сума в розмірі 888 284,00 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, була виключена з узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки станом на 25.03.2013 встановлено завищення податкового кредиту за 1095 днів у сумі 349 тис. грн. та заниження податкового зобов'язання у сумі 1710 тис. грн. Також позивач зазначив про те, що враховуючи, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань триває відпрацювання.

У судовому засіданні 18.04.2013 представник відповідача 1 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 15.04.2013 надійшли письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 2 обґрунтовує тим, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках, відповідно до якого бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється після отримання відповідного висновку від податкового органу.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 18.04.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.04.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідачів ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби була подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 18.09.2012, в рядку 23.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2" на рахунок платника податків" якої було задекларовано суму у розмірі 888 284,00 грн.

Разом з декларацією позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) щодо бюджетного відшкодування суми у розмірі 888 284,00 грн. визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок.

В період з 26.10.2012 по 07.11.2012 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу № 1679 від 26.10.2012 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Аскоп-Україна" бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок у банку у розмірі 888 284,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № 9057357019 від 18.09.2012).

За результатами перевірки складено довідку № 4562/15-032/30579869 від 08.11.2012, відповідно до якої перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Аскоп-Україна" у декларації за серпень 2012 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 888 284 грн.

Станом на 20.03.2012 сума податку на додану вартість у розмірі 888 284,00 грн. не була відшкодована ТОВ "Аскоп-Україна" з бюджету, з огляду на що ТОВ "Аскоп-Україна" вважаючи протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо неподання до Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 888 284,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету на його користь та вважаючи що утворилась заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 888 284,00 грн. звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.6, 200.7 та 200.8 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200.12 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, у випадку, якщо за результатами документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість, який подав відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, відповідний податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, при цьому нормами податкового кодексу України не передбачено право податкового органу з будь - яких причин утриматись від виконання зазначеного обов'язку.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К/9991/50545/12 від 24.09.2012.

За результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірку правомірності нарахування ТОВ "Аскоп-Україна" бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок у банку у розмірі 888 284,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № 9057357019 від 18.09.2012) відповідачем було складено довідку № 4562/15-032/30579869 від 08.11.2012, в якій зазначено про те, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Аскоп-Україна" у декларації за серпень 2012 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 888 284,00 грн.

З огляду на викладене, відповідач був зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки та складання довідки № 4562/15-032/30579869 від 08.11.2012 подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Факт того, що відповідний висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів поданий не був відповідачем 1 не заперечується.

Щодо посилання відповідача на Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України № 68/23 від 03.02.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 199/18937, суд зазначає, що даний Порядок регулює правовідносини щодо узагальнення інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та ніяким чином не може підміняти собою вимоги пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачем 1 не заперечується той факт, що висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету щодо позивача до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів поданий не був, а також те, що обов'язок щодо подання зазначеного висновку чітко встановлено нормами Податкового кодексу України та при цьому не передбачено право податкового органу з будь- яких причин утриматись від виконання зазначеного обов'язку, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 було неправомірно допущено бездіяльність щодо неподання до органу Державної податкової служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 888 284,00 грн., що підлягає відшкодуванню на користь позивача, а отже позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною зазначеної бездіяльності відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановлено цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Оскільки позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 888 284,00 грн. спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, то суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо неподання до органу Державної податкової служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 888 284,00 грн., що підлягає відшкодуванню на користь позивача

Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2328,41 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо неподання до органу Державної податкової служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 888 284,00 грн., що підлягає відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна".

3.В частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 888 284,00 грн. - відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1165,00 грн. (одна тисяча сто шістдесят п'ять. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов